15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 755/5273/22
провадження № 51-4095км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року про повернення апеляційної скарги у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Не погоджуючись із вказаним вироком суду, прокурор звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, яку Київський апеляційний суд ухвалою від 05 вересня 2022 року залишив без руху та надав семиденний строк на усунення її недоліків.
11 листопада 2022 року апеляційний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу прокурора.
Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що прокурор не усунув недоліки апеляційної скарги у межах встановленого суддею строку.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду від 11 листопада 2022 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На переконання сторони обвинувачення, рішення апеляційного суду, яким повернуто апеляційну скаргу прокурора є необґрунтованим.
За твердженням прокурора, ухвалу суду, якою апеляційну скаргу залишено без руху, надіслано стороні обвинувачення не 31 жовтня 2022 року, а 01 листопада 2022 року і тоді ж зареєстровано прокуратурою, а тому останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 08 листопада 2022 року, тоді як доповнення до апеляційної скарги було подано 07 листопада 2022 року.
Вважає, що зазначене апеляційним судом у мотивувальній частині рішення про те, що прокурор не усунув недоліки, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню є безпідставним, оскільки скаржник у встановлений строк усунув виявлені недоліки апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 , навівши відповідні пояснення, підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення.
Захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 заперечили проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як зазначалося вище, не погодившись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_7 , прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосування статей 75, 76 КК, та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через м'якість, просив скасувати вирок від 27 липня 2022 року в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Також прокурор просив, у випадку відхилення доводів апеляційної скарги щодо м'якості призначеного покарання та помилковості застосування до обвинуваченого ст. 75 КК, постановити ухвалу, якою з вироку виключити вказівку щодо покладення на засудженого обов'язку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи.
Суддя апеляційного суду, встановивши, що апеляційна скарга прокурора не відповідає вимогам КПК, ухвалою від 05 вересня 2022 року залишив її без руху та надав строк сім днів на виправлення вказаних недоліків.
Мотивував своє рішення суддя тим, що всупереч п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК прокурор у вимогах апеляційної скарги зазначив альтернативний варіант рішення, яке суд може прийняти за апеляційною скаргою, однак не навів відповідного обґрунтування.
Зазначену ухвалу, як убачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи уповноважена особа Київської міської прокуратури отримала 31 жовтня 2022 року.
На виконання вказаної ухвали 07 листопада 2022 року, згідно з відміткою поштового штемпеля на конверті, тобто в межах семиденного строку, прокурор звернувся до апеляційного суду з доповненням до апеляційної скарги, в якому звертав увагу апеляційного суду на те, що характер допущених місцевим судом помилок вимагає різних способів їх усунення. Зокрема, прокурор зазначав, що при застосуванні положень ст. 75 КК та призначенні обвинуваченому невиправдано м'якого покарання помилка усувається шляхом ухвалення апеляційним судом нового вироку, а у разі неправильного застосування ст. 76 КК - шляхом зміни вироку.
Суддя апеляційного суду дійшов висновку, що прокурор не усунув недоліки апеляційної скарги у межах встановленого судом строку, у зв'язку з чим ухвалою від 11 листопада 2022 року повернув його апеляційну скаргу.
Однак із таким рішенням суду апеляційної інстанції не може погодитися суд касаційної інстанції.
Верховний Суд зазначає, що з тексту мотивувальної частини оскарженої ухвали апеляційного суду не можна зробити висновок, з якої конкретно причини було повернуто апеляційну скаргу: (1) у зв'язку з тим, що прокурор, подавши 07 листопада 2022 року доповнення на усунення недоліків апеляційної скарги, їх не усунув, або (2) через те, що апелянт саме у визначений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, які було зазначено в ухвалі про залишення її без руху.
Так, ч. 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є неусунення особою недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
Зокрема, якщо, постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив з того, що прокурор не усунув недоліки апеляційної скарги у поданому доповненні, яке надійшло до апеляційного суду 07 листопада 2022 року, апеляційний суд мав би належним чином мотивувати та обґрунтувати своє рішення тим, чому він дійшов висновку, що недоліків особа все ж таки не усунула.
У такому випадку для належного і вмотивованого висновку щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги в ухвалі про повернення апеляційної скарги необхідно зазначити день отримання особою копії ухвали, якою апеляційну скаргу залишено без руху, обставини того чи надходили від такої особи будь-які документи (кореспонденція) щодо такої ухвали та чи вчинялися цією особою дії на усунення недоліків поданої апеляційної скарги в установлений для цього строк. У випадку ж якщо такі документи надходили, проте визнані апеляційним судом такими, що не усувають недоліків апеляційної скарги, то необхідно наводити мотиви щодо цього.
Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року (справа №509/3451/15-к, провадження № 51-2402км18).
У випадку, якщо, апеляційний суд вважав, що апелянт не усунув недоліки у визначений судом строк, тоді мав би врахувати, чи отримала особа копію ухвали, за якою апеляційну скаргу залишено без руху, та чи вчиняла ця особа дії з метою усунення недоліків поданої апеляційної скарги в установлений для цього строк.
Зокрема, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні не дав оцінку, як і не зазначив в ухвалі від 11 листопада 2022 року про повернення апеляційної скарги, того, що копія ухвали, якою апеляційну скаргу залишено без руху, була отримана прокуратурою 31 жовтня 2022 року, а доповнення до апеляційної скарги на усунення її недоліків прокурор подав 07 листопада 2022 року, тобто у межах встановленого апеляційним судом строку сім днів.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд, приймаючи рішення щодо повернення апеляційної скарги прокурора, належним чином його не мотивував, а тому допустив істотні порушення вимог КПК, які перешкодили суду належним чином забезпечити права і законні інтереси учасників кримінального провадження, а також ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно зважити на викладене в цій постанові та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 листопада 2022 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3