Ухвала
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 359/9293/21
провадження № 61-11328ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,
16 листопада 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року.
Верховний Суд ухвалою від 06 грудня 2022 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме: для надання належним чином оформленої касаційної скарги з зазначенням підстав касаційного оскарження.
14 лютого 2023 року судом отримано від ОСОБА_1 документи, якими недоліки касаційної скарги не усунуті у повному обсязі.
Залишаючи касаційну скаргу без руху, суд касаційної інстанції роз'яснив заявниці, що останній слід надати до суду касаційну скаргу, в якій зазначити підстави касаційного оскарження відповідно до переліку в частині другій статті 389 ЦПК України з врахуванням особливостей, вказаних в пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У поданих уточненнях до касаційної скарги заявниця посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування правового висновку Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Також заявниця крім іншого вказує на те, що судове рішення оскаржується з підстави, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, за змістом якої підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
Суд встановив, що посилаючись як на підставу касаційного оскарження на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України заявниця не вказала постанову Верховного Суду, правовий висновок в якій мав бути врахований судом апеляційної інстанції.
Таким чином, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України не обґрунтована належним чином заявницею, внаслідок чого є неповним також обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Отже, заявницею не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2022 року стосовно зазначення підстав касаційного оскарження.
Відповідно до вимог статей 185, 393 ЦПК України якщо недоліки касаційної скарги не було усунуто у встановлений судом строк, то касаційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню особі яка її подала.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статями 389, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати повернути заявниці.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко