Ухвала від 15.02.2023 по справі 473/1426/22

Ухвала

15 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 473/1426/22

провадження № 61-11035св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки

за касаційною скаргою адвоката Севостьянової Ірини Григорівни як представника ОСОБА_1 на додаткове рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 липня 2022 року у складі судді Ротар М. М. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Лівінського І. В., Кушнірової Т. Б., Тищук Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у вигляді різниці між дійсною вартістю відновлювального ремонту 73 250,78 грн та сумою страхового відшкодування, яке виплатив страховик з урахуванням проценту зносу, 33 600,00 грн та моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а також просив стягнути судові витрати в розмірі 1 984,80 грн.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області рішенням від 13 червня 2022 року у складі судді Старжинської О. Є. позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 2 600,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн та 561,20 грн судових витрат. В решті позову відмовив.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 16 листопада 2022 року апеляційну скаргу Севостьянової І. Г. в інтересах ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2022 року змінив, виключив з його мотивувальної частини висновок суду щодо правомірного застосування ПрАТ «CК «Євроінс Україна» проценту зносу деталей при визначені суми страхового відшкодування у відповідності до умов договору, укладеного з ОСОБА_2 та Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також про використання ПрАТ «СК «Євроінс Україна» при визначені суми страхового відшкодування ліцензійного програмно-технічного комплексу розрахунку Audatex. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 000,00 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу та 1488,60 грн судового збору.

20 червня 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Стрезєва А. І. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області додатковим рішенням від 07 липня 2022 року заяву адвоката Стрезєва А. І. як представника ОСОБА_2 задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати за професійну правничу допомогу в сумі 4 972,50 грн.

Додаткове рішення суд першої інстанції мотивував наявністю правових підстав для часткового задоволення заяви, з огляду на пропорційність до задоволених позовних вимог.

Миколаївський апеляційний суд постановою від 03 жовтня 2022 року апеляційну скаргу Севостьянової І. Г. як представника ОСОБА_1 залишив без задоволення, а додаткове рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 липня 2022 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю додаткового рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 01 листопада 2022 року, адвокат Севостьянова І. Г. як представник ОСОБА_1 просить скасувати додаткове рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року, справу направити на новий розгляд.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 473/618/22 розглянуто суддею, визначеним протоколом автоматизованого розподілу судової справи з порушенням пункту 2.10 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затвердженого Рішенням зборів суддів Вознесенського міськрайонного суду від 02 вересня 2015 року № 6, та пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30. Отже, доводи касаційної скарги зводяться до розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 473/618/22 неповноважним складом суду; суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів

На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

09 січня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 481,00 грн.

Ціна позову ОСОБА_1 за його вимогами становить 54 235,58 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Зазначення у постанові апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним із помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформулювала правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, то у зв'язку з цим касаційне провадження у справі належить закрити. Наведена правова позиція підлягає застосуванню судом до процесуальних правовідносин, що виникли під час розгляду цієї касаційної скарги.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційне провадження відкрите за касаційною скаргою адвоката Севостьянової І. Г. як представника ОСОБА_1 на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, підлягає закриттю, адже ці рішення не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, статтями 260, 389 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Севостьянової Ірини Григорівни як представника ОСОБА_1 на додаткове рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 липня 2022 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки закрити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді А. Ю. Зайцев

В. М. Коротун

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов

Попередній документ
109102348
Наступний документ
109102350
Інформація про рішення:
№ рішення: 109102349
№ справи: 473/1426/22
Дата рішення: 15.02.2023
Дата публікації: 22.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (06.02.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 06.02.2024
Предмет позову: про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЗАЙЦЕВ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ; ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ
ЛІВІНСЬКИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
ЧЕРВИНСЬКА МАРИНА ЄВГЕНІВНА
суддя-доповідач:
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА
ЗАЙЦЕВ АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ
ЛІВІНСЬКИЙ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ
ЛІДОВЕЦЬ РУСЛАН АНАТОЛІЙОВИЧ
САКАРА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
СИНЕЛЬНИКОВ ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ
боржник:
Борщ Олексій Миколайович
заявник:
Малюта Сергій Олександрович
представник боржника:
Севостьянова Ірина Григорівна
представник заявника:
Стрезєв Анатолій Іванович
суддя-учасник колегії:
КУШНІРОВА ТЕТЯНА БАБИКІВНА
ТИЩУК НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА
член колегії:
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА
Білоконь Олена Валеріївна; член колегії
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
КОРОТЕНКО ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
Коротенко Євген Васильович; член колегії
КОРОТЕНКО ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
КОРОТУН ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
ЛУСПЕНИК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ
Луспеник Дмитро Дмитрович; член колегії
ЛУСПЕНИК ДМИТРО ДМИТРОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ОСІЯН ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
Осіян Олексій Миколайович; член колегії
ОСІЯН ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
РУСИНЧУК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
САКАРА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА
ТІТОВ МАКСИМ ЮРІЙОВИЧ
ХОПТА СЕРГІЙ ФЕДОРОВИЧ
ШИПОВИЧ ВЛАДИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ