Ухвала
Іменем України
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 2-1368/1991
провадження № 61-1422ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа,
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила видати дублікат виконавчого листа на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 1991 року.
Заяву ОСОБА_1 мотивувала тим, що 27 вересня 1991 року Автозаводським районним судом м. Кременчука ухвалено рішення у справі № 2-1368/1991, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 20 крб., а також на утримання дружини по 30 крб. до досягнення дитиною 3-х років. На виконання судового рішення у жовтні 1991 року було видано два виконавчих листи, боржником по яких виступав ОСОБА_2 , які було направлено поштою до ВДВС Глобинського районного управління юстиції (наразі - Глобинський ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного МУМЮ (м. Суми). Факт наявності виконавчого провадження у ВДВС Глобинського РУЮ підтверджується розрахунком заборгованості за аліментами від 19 січня 2012 року. Проте, в порушення вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні примусового виконання працівниками виконавчої служби виконавчий лист № 2-1368/1991 було втрачено. Ураховуючи наведене, заявник просила заяву задовольнити.
Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області ухвалою від 11 травня 2022 року в задоволенні заяви відмовив.
Полтавський апеляційний суд постановою від 17 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2022 року - без змін.
20 січня 2023 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її заяву та видачи дублікат виконавчого листа.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).
Відповідно до пункту 5 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності Законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Судами встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 вересня 1991 року у справі № 2-1368/1991 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, починаючи з 14 серпня 1991 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 20 крб. на місяць, та аліменти на утримання дружини по 30 крб. щомісячно, починаючи з 14 серпня 1991 року до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку.
На виконання рішення суду видано виконавчі листи № 2-1368, які з 11 жовтня 1991 року перебували на виконанні у відділі ДВС Глобинського РУЮ.
30 вересня 2009 року виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_4 закінчено у зв'язку з досягненням ОСОБА_4 повноліття, тобто після закінчення, передбаченого законом для даного виду стягнення, строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Встановивши, що станом на момент звернення ОСОБА_1 з даною заявою, строк, встановлений для пред'явлення виконавчого документа до виконання, закінчився у зв'язку із досягненням дитиною повноліття, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.
Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах першої та апеляційної інстанцій з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність оскаржених судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного оскарження не підлягає окремому розгляду питання дотримання ОСОБА_1 вимог статті 390 ЦПК України, а також клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги та про розгляд касаційної скарги в режимі відеоконференції.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 травня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, за заявою ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов