20 січня 2023 року
м. Київ
справа № 756/16481/19
провадження № 61-87ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - управління (центр) надання адміністративних послуг Оболонської районної
у місті Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод
у користуванні квартирою шляхом виселення, зняття з реєстраційного обліку,
02 січня 2023 року ОСОБА_1 (далі - заявник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року
в частині задоволених вимог про виселення, залишити в силі в цій частині рішення Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2022 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктом 1 частини другої
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження заявник вказує на застосування апеляційним судом в оскаржуваній постанові норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц, від 05 червня 2019 року у справі
№ 643/18788/15-ц, Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16-ц, Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 640/15833/16-ц,
від 05 червня 2019 року у справі № 552/1361/18, від 03 липня 2019 року
у справі № 641/5484/16-ц, від 20 листопада 2019 року у справі
№ 727/10731/16, від 22 липня 2020 року у справі № 219/4394/16-ц,
від 15 березня 2021 року у справі № 639/7410/18, від 15 січня 2020 року
у справі № 754/613/18, від 28 листопада 2018 року у справі № 265/4748/16-ц, від 06 лютого 2020 року у справі № 713/1547/17, від 15 січня 2020 року
у справі № 754/613/18, Верховного Суду України від 22 червня 2016 року
у справі № 6-197цс16, від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1484цс15,
від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16, від 18 березня 2015 року
у справі № 6-39цс15, від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1049цс15,
від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1892цс15.
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки із змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови вбачається ймовірність неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що неможливо встановити без дослідження матеріалів справи, а тому з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної касаційної скарги та належної перевірки її доводів, наявна необхідність відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів даної справи.
Крім того, відповідач звернувся з клопотанням про зупинення виконання та дії постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року, до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду
в касаційному порядку.
Вказаною нормою у випадку примусового виконання передбачено зупинення виконання рішення, а у випадку, якщо рішення не передбачає примусового виконання - зупинення його дії.
Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Оскільки, постанова апеляційного суду підлягає примусовому виконанню, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення клопотання та зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року до закінчення касаційного провадження.
Ураховуючи викладене, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня
2022 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня
2022 року.
Витребувати з Оболонського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 756/16481/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - управління (центр) надання адміністративних послуг Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення, зняття з реєстраційного обліку.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року задовольнити.
Зупинити виконання постанови Київського апеляційного суду від 06 грудня 2022 року закінчення касаційного провадження.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук