21 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 924/1083/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.(головуючий), Колос І. Б. та Селіваненка В. П.,
розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича (далі - Підприємець)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022
за позовом Підприємця
до фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни
про зобов'язання виконати умови договору,
Підприємець 31.12.2022 (згідно з відміткою на конверті) подав до Касаційного господарського суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 зі справи № 924/1083/21 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2023: касаційну скаргу Підприємця залишено без руху у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення цього строку, визнані судом неповажними, оскільки скаржником не надано належних доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску на касаційне оскарження, а також скарга не містила належного обґрунтування зазначеної скаржником підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс); роз'яснено скаржнику наслідки неусунення у встановлений строк недоліків касаційної скарги.
Залишаючи касаційну скаргу Підприємця без руху, Суд, зокрема, визнав неповажними наведені скаржником у клопотанні доводи щодо неможливості ознайомитися з текстом оскаржуваного судового рішення, яке було доставлено в електронний кабінет скаржника, через відсутність електропостачання, оскільки самі лише обставини обмеженого доступу до "Електронного суду" у зв'язку з відсутністю електропостачання, на які посилається скаржник у скарзі, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на касаційне оскарження, тому що зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони.
Підприємець 13.02.2023 (через систему "Електронний суд") на виконання вказаної ухвали від 23.01.2023 подав до Верховного Суду клопотання/заяву про усунення недоліків, в якій скаржник для уточнення наведеної в касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції неправомірно застосував правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у справі № 912/1856/16 та у справі №914/1128/16, оскільки такі висновки були наведені у справах, які не є подібними до справи, що розглядається, та стосуються інших правовідносин.
Разом з тим у заяві про усунення недоліків скаржник також просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження, повторно зазначаючи про те, що копію оскаржуваної постанови не отримував засобами поштового зв'язку у порядку передбаченому частиною третьою статті 242 ГПК України, а повний текст постанови було внесено до системи "Електронний суд" 30.11.2022, однак у зв'язку з постійними обстрілами, пошкодженням інфраструктури в м. Києві та відсутність електропостачання у скаржника був обмежений доступ до електронного кабінету, що не дозволило вчасно ознайомитись з повним текстом судового рішення та підготувати касаційну скаргу.
Розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Однак обґрунтування наведеної в заяві про усунення недоліків підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться лише до незгоди із застосуванням апеляційним господарським судом правових висновків, викладених у наведених постановах Верховного Суду, з одночасним зазначенням, що в цій справі мають місце інші обставини, проте касаційна скарга не містить належного обґрунтування необхідності відступлення саме від наведених висновків Верховного Суду, а також не зазначено змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення, у зв'язку з чим скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Разом з тим, розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги в частині клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку, що остання не містить нових доводів щодо поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, крім тих, які вже були визнані неповажними ухвалою суду про залишення касаційної скарги без руху.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд (далі - ГПК України) за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Клопотання про поновлення процесуального строку має містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість подане скаржником у заяві про усунення недоліків клопотання про поновлення строку свідчить про те, що останнім не наведено жодного нового аргументу щодо поновлення строку на касаційне оскарження, а викладені повторно доводи вже були визнані Судом неповажними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 23.01.2023.
За таких обставин Суд дійшов висновку, що причини подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції залежали лише від суб'єктивної волі скаржника, а не від об'єктивно непереборних обставин та зводяться до порушення скаржником вимог процесуального законодавства. Доводів на підтвердження протилежного скаржником не наведено та не обґрунтовано.
За приписами абзацу другого частини третьої статті 292 ГПК України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліків поданої ним касаційної скарги, зокрема, не наведено інших доводів, крім тих, які вже були визнані Судом неповажними, щодо наявності поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та не додано доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємця на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 у цій справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
З огляду на викладене та керуючись статтею 234, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.11.2022 зі справи № 924/1083/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя В. Селіваненко