13 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 909/1154/21
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду:
Стратієнко Л.В. - головуючий, судді: Бакуліна С. В., Баранець О.М. , Вронська Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О. Р., Кондратова І.Д., Кролевець О.А., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивачки - Ориника А.Г.,
відповідача - Хоптія Р.В.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 ,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області
(суддя - Стефанів Т.В.)
від 26.04.2022,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бойко С.М., судді - Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)
від 31.08.2022,
за позовом ОСОБА_3
до Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_4 ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк",
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
у листопаді 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзДВ "Коломийський ДОЗ" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013, 30.12.2013, 22.12.2014, 08.07.2015 щодо передання в іпотеку нежитлових будівель на виконання зобов'язань ТОВ "Компанія Рона" за кредитним договором № 1.12-02 від 20.01.2012 та підтвердження повноважень директора на вчинення цих дій, надання згоди на укладення договорів про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 1.12-02/І-2 від 28.02.2013.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачку не було повідомлено про дату, час та місце проведення загальних зборів, а також про питання, які були внесені на розгляд загальних зборів, чим порушено п. п. 6.1.1, 12.1.1, 12.1.11 статуту ТзДВ «Коломийський ДОЗ», що свідчить про порушення корпоративних прав позивачки на участь в управлінні справами ТзДВ «Коломийський ДОЗ».
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, в задоволенні позову відмовлено.
Господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачка не довела наявність безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" та порушення її прав прийнятими загальними зборами товариства рішеннями. Задоволення позову не призведе до відновлення корпоративних прав ОСОБА_3 .
У вересні 2022 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставами для скасування судових рішень позивачка зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами попередніх інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у корпоративних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 27.11.2018 у справі №916/58/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18, від 13.04.2021 у справі № 914/1078/20, від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, від 25.04.2018 у справі №904/6965/17, від 30.11.2021 у справі №909/869/20, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі №904/10956/16.
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Перший Український Міжнародний Банк" вважає рішення Господарського суду Івано-Франківської області та постанову Західного апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2022 справу № 909/1154/21 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Передаючи справу на розгляд палати, колегія суддів, серед іншого, зазначила, про необхідність вирішення питання щодо відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 909/869/20 щодо застосування норм Закону України "Про господарські товариства" при вирішенні спору про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з підстав порушення порядку скликання загальних зборів.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_3 , Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що справа № 909/1154/21 підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.
Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання наявності чи відсутності підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" щодо надання згоди на передання в іпотеку Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" об'єктів нерухомості в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ «Компанія Рона».
Під час підготовки справи до касаційного розгляду виявлено, що питання правомірності прийняття рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" від 22.12.2014 щодо надання згоди на передання в іпотеку Акціонерному товариству "Перший Український Міжнародний Банк" об'єктів нерухомості в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ «Компанія Рона» були предметом дослідження Верховного Суду у справі № 909/869/20.
За наслідками касаційного розгляду справи № 909/869/20 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 залишено без змін рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2021, якими визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", оформлені протоколом № 9 від 22.12.2014.
При вирішенні спору у справі № 909/869/20 Верховний Суд застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16.
Так, у п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правовий висновок, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
Відповідно до наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду відсутність доказів належного повідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів свідчить про порушення прав позивача - учасника товариства, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства", та є достатньою підставою для визнання цих рішень недійсними.
Разом з тим, судді палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду вважають, що вказаний підхід (підтверджені обставини неналежного повідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи) вирішення такої категорії корпоративних спорів потребує уточнення.
Право учасників (акціонерів, членів) на участь в управлінні справами юридичної особи закріплено, зокрема, у Цивільному кодексі України, Господарському кодексі України, Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Законі України "Про акціонерні товариства", Законі України «Про господарські товариства» (в редакції на момент існування спірних правовідносин).
Таке право учасників господарського товариства закріплене у ст. 116 ЦК України, відповідно до п. 1 якої учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
У п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства".
Відповідно до змісту частини першої статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Частина 1 статті 10 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) визначала, що учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Безсумнівно необхідно погодитись з твердженням, що недотримання порядку скликання загальних зборів учасників (акціонерів) товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника (акціонера) на участь в управлінні справами товариства.
А тому у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду сформувалась стала та послідовна практика, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у корпоративних спорах, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах.
Разом з тим, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів може бути спрямована на настання різних правових наслідків залежно від підстав, з яких таке рішення оспорюється.
Зокрема, учасник товариства може звернутися з такою позовною вимогою, посилаючись на порушення порядку скликання загальних зборів чи порядку ухвалення рішення загальних зборів, наприклад на неповідомлення чи невчасне повідомлення позивача про їх проведення, на прийняття загальними зборами рішення з питання, не передбаченого порядком денним, тощо, проте дійсні мотиви звернення до суду учасника товариства можуть бути спрямовані не на захист його корпоративного права на управління справами товариства.
Незалежно від дійсних підстав та мотивів звернення до суду учасника товариства, задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства призведе до позбавлення спірного рішення загальних зборів юридичної сили (його анулювання зі зворотною силою в часі) внаслідок набрання законної сили судовим рішенням про задоволення такої позовної вимоги.
А тому порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання загальних зборів товариства в частині неповідомлення позивача про загальні збори та позбавлення його можливості взяти участь у загальних зборах не може бути достатньою/безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними в будь-якому випадку.
Для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства, наслідки ухвалення оскаржуваного рішення загальних зборів товариства, його реалізацію (зокрема шляхом укладення відповідного правочину), кількість голосів учасника товариства, який оскаржує рішення загальних зборів товариства та чи захистить права учасника товариства судове рішення про визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними.
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів учасників товариства господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення та оцінити ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними, виходячи з обставин справи, яка залежить від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача.
Підтвердженням таких висновків стали обставини справи, яка є предметом касаційного перегляду.
Підставою для звернення до суду з позовом про визнання рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" недійсними позивачка - ОСОБА_3 з часткою статутного капіталу в сумі 15,75 грн, що становить 0,0225 % статутного капіталу зазначала те, що її як учасницю товариства не було повідомлено про проведення зборів у встановленому законом і статутом порядку, вона не брала участі у цих зборах і не голосувала з питань порядку денного.
Учасниками справи суду не було надано доказів повідомлення позивачки - ОСОБА_3 про час та місце проведення загальних зборів ТзДВ "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013, 30.12.2013, 22.12.2014, 08.07.2015.
У разі безальтернативного застосування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 вбачається наявність підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013, 30.12.2013, 22.12.2014, 08.07.2015.
Проте, оскаржуваними рішеннями загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" від 04.01.2013, 30.12.2013, 22.12.2014, 08.07.2015 було вирішено передати в іпотеку АТ "Перший Український Міжнародний Банк" нежитлові будівлі на виконання зобов'язань ТОВ "Компанія Рона" за кредитним договором № 1.12-02 від 20.01.2012 та підтверджено повноваження директора на вчинення цих дій, надано згоду на укладення договорів про внесення змін та доповнень до іпотечного договору № 1.12-02/І-2 від 28.02.2013.
ОСОБА_3 , звертаючись з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ", вказує на порушення її корпоративних прав при ухваленні відповідних рішень загальними зборами про передачу нерухомого майна в іпотеку, тобто фактично не погоджується з прийнятими рішеннями, наслідком яких є укладення іпотечного договору та додатків до нього, на підставі яких відбулося вибуття майна з власності товариства на користь АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
Відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство.
З огляду на наявність між ОСОБА_3 та ТзДВ "Коломийський ДОЗ" корпоративних правовідносин, зацікавленість вказаних осіб, які є позивачем та відповідачем у справі, у поверненні нерухомого майна у власність ТзДВ "Коломийський ДОЗ" не виключається.
Дії ТзДВ "Коломийський ДОЗ" як зацікавленої сторони у поверненні майна, при вирішенні судового спору не будуть спрямовані на спростування аргументів позивачки про обставини її неповідомлення щодо скликання і проведення спірних загальних зборів.
Задоволення позовної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" 2013-2015 років, де позивачку не повідомлено про проведення цих зборів, не призведе до повернення майна до власності товариства, а тому не відновить жодних майнових прав позивачки у спірних правовідносинах.
З огляду на тривалий час правовідносин сторін, майнову зацікавленість учасників процесу у вирішенні спору, для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТзДВ "Коломийський ДОЗ" 2013-2015 років про надання згоди на укладення іпотечних договорів не можуть бути достатніми/безумовними підставами лише факт порушення порядку скликання загальних зборів та доведеність порушення права позивачки на участь в управлінні справами товариства.
До розгляду справи як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучений АТ "Перший Український Міжнародний Банк".
АТ "Перший Український Міжнародний Банк" не є безпосереднім учасником спірних корпоративних правовідносин, що є предметом судового розгляду, проте рішення суду може негативно вплинути на його інтереси побічно у зв'язку з наявністю преюдиційного зв'язку між корпоративними правовідносинами позивачки та відповідача і обставинами укладення іпотечних договорів з банком.
Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.
Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в господарському судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
Відповідно до частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об'єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може вирішуватися судом за власною ініціативою (частина 1 статті 303 ГПК України).
Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
Так, відступленням від висновку треба розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, провадження №11-377апп18).
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду дійшов висновку за необхідне передати справу № 909/1154/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 що порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах є достатньою підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів товариства.
Такий висновок не завжди є ефективним у правозастосуванні норм ЦК України, ГК України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Закону України "Про акціонерні товариства" при вирішенні спорів за позовами учасників (акціонерів) до господарського товариства про оскарження рішень загальних зборів, має загальний характер та потребує конкретизації.
У певних випадках суду варто враховувати "розклад сил" в товаристві. Наприклад, якщо учасники/акціонери, присутні на загальних зборах, сукупно володіють такою кількістю голосів, що присутність чи відсутність дрібного учасника/акціонера, якого не було повідомлено про скликання загальних зборів, не вплинула б на прийняття ними рішень, то і його впливу на це принципово не могло бути. Прийняття через деякий час загальними зборами аналогічного рішення (вже з додержанням всіх вимог про повідомлення дрібного учасника/акціонера) приведе до додаткових витрат товариства, що не узгоджується з принципом розумності. Крім того, в цих випадках необхідно здійснити економічний аналіз права, оскільки постає питання наскільки доцільно скасовувати рішення загальних зборів, щоб через деякий час було прийняте аналогічне за змістом рішення.
Порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства.
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
справу № 909/1154/21 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.04.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
О. Баранець
Г. Вронська
Н. Губенко
О. Кібенко
І. Кондратова
О. Кролевець
В. Студенець