Ухвала від 17.02.2023 по справі 913/266/20

УХВАЛА

17 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 913/266/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Банаська О.О., Пєскова В.Г.

перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з доданими до неї матеріалами

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 року

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року

у справі №913/266/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл"

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надіслана 23.12.2022 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Стандарт) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20, в якій просить суд скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій; ухвалити нове рішення яким відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ «Українська інноваційна компанія».

Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2023 року касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20, залишено без руху. Надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20 з відміткою про отримання; надати суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги; доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 39 559 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було залишено без руху в тому числі з підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження та для усунення недоліків постановлено надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20 з відміткою про отримання та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги.

При постановлені ухвали, Судом було зазначено про необхідність виконання вимог частини 4 ст.290 Господарського процесуального кодексу України, а саме долучення до касаційної скарги доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції. Судом звернуто увагу скаржника, що відповідним доказом, що підтверджує дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції є копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, що підлягає поверненню відправнику або копія конверту з трек-номером, яким Східний апеляційний господарський суд відправив копію оскаржуваного рішення скаржнику тощо.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.01.2023 року від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги відповідно до якої скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20 та як доказ отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції надає копію витягу з журнальної форми картотеки вхідних документів; витяг з системи електронного документообігу «Аскод» та витяг з картки реєстрації вхідного документа.

Перевіривши касаційну скаргу та заяву про усунення недоліків касаційної скарги, Судом встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У даному випадку доказами, що підтверджують дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови, є, зокрема, копія конверта з трек-кодом та роздруківка з сайту Укрпошта щодо відстеження поштових пересилань, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про дату її отримання, розписка про отримання копії судового рішення, тощо.

На підтвердження дати отримання оскаржуваної постанови, а саме 05.12.2022 року скаржником до суду надано копію витягу з журнальної форми картотеки вхідних документів; витяг з системи електронного документообігу «Аскод» та витяг з картки реєстрації вхідного документа з власними відмітками скаржника про її реєстрацію - 05.12.2022 за вх.17843/22.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що сама по собі власна відмітка скаржника про реєстрацію судового рішення не є достовірним доказом, адже її (відмітки) вчинення залежить від суб'єктивної волі скаржника.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції саме 05.12.2022 року скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України.

Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів отримання/неотримання повного тексту оскаржуваної постанови суду скаржник не надав, що унеможливлює перевірку судом обставин дотримання скаржником положень статті 288 ГПК України, у зв'язку з чим відповідне клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження може бути розглянуте після надання належного обґрунтування підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,-

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 року та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20 - залишити без руху.

2.Надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати суду докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 року у справі №913/266/20 з відміткою про отримання.

3.Роз'яснити скаржнику у справі №913/266/20, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Пєсков В.Г.