ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про розгляд справи в судовому засіданні
м. Київ
20.02.2023Справа № 910/10286/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Національної поліції України вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" вул. Північне шосе, б. 69-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69006
про стягнення 626 639,75 грн.
Представники сторін: без виклику.
Національна поліція України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення 626 639,75 грн. штрафних санкцій, а саме 275 822,17 грн. пені та 350 817,58 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 132 НП про закупівлю форменого одягу (костюм (сорочка, брюки) жіночий) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18110000-3) від 18.05.2021 року в частині своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховані пеня та штраф у вказаних сумах.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10286/22 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, за відсутності клопотань будь-якої із сторін про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/10286/22 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду від 21.10.2022 року від позивача до суду 11.11.2022 року надійшов супровідний лист № 3699/263-2022 від 07.11.2022 року з доданими до нього документами.
Через систему "Електронний суд" 30.11.2022 року від відповідача надійшло клопотання/заява б/н від 29.11.2022 року, в якій відповідач не погоджується з позовними вимогами та просить суд відмовити в стягненні пені у розмірі 10 405,41 грн. та штрафу в розмірі 350 817,58 грн. у зв'язку з необґрунтованістю розрахунку, а також вирішити справу з урахуванням клопотання про зменшення неустойки згідно ст. 551 ЦК України, а саме пені на 95% до суми 13270,84 грн., відмовивши в решті позовних вимог про стягнення пені в сумі 252 145,92 грн.
Також від відповідача 02.11.2022 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання/заява від 02.11.2022 року про передачу справи № 910/10286/22 на розгляд до Господарського суду Запорізької області на підставі ч. 1 ст. 27 ГПК України за місцем знаходження відповідача.
В свою чергу від позивача через канцелярію суду 11.11.2022 року надійшли заперечення № 715/26/3-2022 від 08.11.2022 року на клопотання відповідача щодо передачі справи № 910/10286/22 за підсудністю до Господарського суду Запорізької області та 05.12.2022 року - заперечення № 4101/26/3-2022 від 02.12.2022 року проти клопотання відповідача про зменшення неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 року в задоволенні клопотання/заяви відповідача б/н від 02.11.2022 року про передачу справи за підсудністю відмовлено.
Суд наголошує, що згідно приписів ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, пропорційність та диспозитивність.
Разом з тим, принцип змагальності сторін у господарському процесі нерозривно пов'язаний і з принципом рівності сторін.
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
В свою чергу для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Так, у рішенні в справі "Руіс Торіа проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року наголошено, що "у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов'язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень" (1, с. 13-14).
За визначенням ч.ч.1, 2 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Згідно частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Відповідно до частини 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Враховуючи вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням предмету позову, наявних доказів та наданих сторонами клопотань, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, а також надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, що унеможливлює розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов до висновку про необхідність здійснення розгляду справи № 910/10286/22 у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи в межах розумного строку.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Судове засідання (розгляд справи по суті) призначити на 23.03.23 о 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10 .
2. Повторно встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.
3. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Звернути увагу відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
4. Повторно встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано). Позивачу надати суду докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.
5. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).
6. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 16.03.2023 року (включно), з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.
7. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
8. Також суд наголошує на можливості подання процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
9. Сторонам направити на електронну адресу еср_s38_1@kі.arbitr.gov.ua текст позовної заяви/відзивів/пояснень/заяв/клопотань у форматі Word, розрахунки, що містять формули - у форматі Exel.
10. Запропонувати сторонам надати суду актуальні адреси електронної пошти та номери засобів телефонного зв'язку з метою отримання від суду інформації щодо ходу розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон
До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці з 14.00 до 16.00 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності завчасно (не менш як за добу) поданого через канцелярію суду клопотання. У разі з'явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи, останній повинен при собі мати документ, що посвідчує особу та документ, що підтверджує його повноваження (оригінал для огляду та його копію для долучення до матеріалів справи).
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.