вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" лютого 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/627/22
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши матеріали справи,
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", код ЄДРПОУ - 05448610, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття асфальт", код ЄДРПОУ - 41244302, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ф. Ракоці ІІ, 245/2
про: стягнення коштів
За участі секретаря судового засідання Сінкіної Е.В.
Представники сторін: не з'явились в судове засідання
АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Закарпаття асфальт" з вимогою про стягнення суми заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 1 402 076,52 грн.
Описова частина рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2022 призначено головуючого суддю для розгляду справи - Ушак І.Г.
Ухвалою суду від 08.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 08.11.2022 року.
07.11.2022 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача.
Розпорядженням Господарського суду Закарпатської області від 28.11.2022 №02-02/36/22 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №907/267/22.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 призначено суддю Пригуза П.Д. для розгляду справи.
Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" до ТОВ "Закарпаття асфальт" в провадження судді Господарського суду Закарпатської області Пригузи П.Д. Призначено підготовче засідання по справі на 22.12.2022 року.
26.12.2022 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача, яким він додатково долучив до матеріалів справи документи, які підтверджують факт заборгованості відповідача перед позивачем.
Ухвалою суду від 22.12.2022 закрито підготовче провадження. Призначено судовий розгляд справи по суті на 07.02.2023 року.
07.02.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У даному клопотанні представник позивача адвокат Кривка М.В. просить суд позовні вимоги у справі №907/627/22 задовольнити повністю і судову справу №907/627/22 розглядати без участі представника позивача.
В судове засідання 07.02.2023 сторони не з'явились, суд вийшов до нарадчої кімнати для прийняття і підписання рішення.
Частиною 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
І. Суть спору за позицією Позивача.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач покликається на те, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.9.2015 №2494, відповідно до ЗУ "Про ринок природного газу" затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини Оператора газорозподільних систем, яким є позивач, із суб'єктами ринку природного газу.
08.05.2018 між сторонами укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання №42DPZK1303-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).
Згідно п. 2.1. договору, позивач взяв на себе обов'язок надати відповідачу послуги із розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, що визначені договором.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
Згідно п. 6.3. договору визначено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
За твердженням позивача, згідно з договором, у період за січень 2022 - червень 2022 року Оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.
Загальна вартість наданих послуг за січень 2022 - червень 2022 становить 1 402 076.52 грн. Доказів оплати заборгованості за період січень - червень 2022 у розмірі 1 402 075.52 грн. станом на момент подання позовної заяви, відповідачем не надано.
Відтак, як стверджує позивач, в порушення умов договору відповідач належно не виконав своє зобов'язання щодо оплати вартості послуги з розподілу природного газу та залишив вимоги щодо оплати послуги за розподіл природного газу без задоволення.
Тому, позивач просить суд стягнути з ТОВ "Закарпаття асфальт" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" суму заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 1 402 076.52 грн.; сплачений судовий збір у розмірі 21 031.15 грн. і витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн.
ІІ. Позиція Відповідача у справі.
Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача значиться - 90260, Закарпатська область, с. Мужієво, Ференца Ракоці ІІ, буд. 245/2.
Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.
Суд враховує, що згідно норми ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру. Так, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
На вказану в Єдиному державному реєстрі адресу Відповідача судом була направлена ухвала від 08.09.2022 про відкриття провадження у справі з приписами до відповідача вчинити певні процесуальні дії для розгляду цієї справи. Дане поштове відправлення було вручено особисто представникові відповідача ТОВ "Закарпаття Асфальт" 17.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 102).
Отже, оскільки вказана у позовній заяві та використана судом для повідомлення відповідача адреса є дійсною, відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження і вважається належно повідомленим про відкриття провадження та про необхідність подачі заяв по суті справи.
Також доказом інформування відповідача про відкрите провадження у справі №907/627/22 також являється подане ним клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 103 - 104).
Однак, станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від Відповідача не надійшло.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що належно повідомлений про справу відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.
Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
ІІІ. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:
3.1. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 (а. с. 16) затверджено типовий договір розподілу природного газу, що додається (а. с. 17 - 28).
Згідно п. 2.1. договору, позивач взяв на себе обов'язок надати відповідачу послуги із розподілу природного газу, а відповідач зобов'язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, що визначені договором.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
Згідно п. 6.3. договору визначено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ.
Споживач, що не побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта споживача за тариф, встановлений регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6. договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг і з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
3.2. 08.05.2018 відповідачем була підписана заява - приєднання №42DPZK1303-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 30 - 37).
3.3. Судом встановлено, що 02.02.2022 позивачем направлявся відповідачу лист, яким надсилались два примірники оригіналу актів за січень - лютий 2022 і рахунок на оплату вартості послуг за розрахунковий період (січень - лютий 2022).
Акт наданих послуг за січень 2022 №3КЯ82001181 від 31.01.2022 (а. с. 40) на суму 233 679,41 грн. з ПДВ підписаний та пропечатаний з обох сторін. Відтак, відповідач підтверджує надання позивачем на його користь послуг на суму 233 679,41 грн. з ПДВ за такий період, як січень 2022 року.
Акт наданих послуг за лютий 2022 №3КЯ82001182 від 28.02.2022 (а. с. 41) на суму 233 679,43 грн. з ПДВ підписаний та пропечатаний з обох сторін. Відтак, відповідач підтверджує надання позивачем на його користь послуг на суму 233 679,43 грн. з ПДВ за такий період, як лютий 2022 року.
Дані акти та рахунок на сплату були отримані відповідач, що підтверджуються долученими до матеріалів справи документами (а. с. 42 - 46).
12.03.2022 на адресу відповідача позивачем був направлений лист - вимога щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу (а. с. 47 - 50), яким вимагало у найкоротший термін від дня отримання листа - вимоги оплатити заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 467 358,84 грн.
04.04.2022 позивачем було направлено відповідачу листом оригінали актів наданих послуг за березень 2022 року, рахунок на оплату вартості послуг розрахунковий період березень 2022 року (а. с. 51).
Актом наданих послуг за березень 2022 №3КЯ82001183 від 31.03.2022 (а. с. 53) на суму 233 679,41 грн. з ПДВ підтверджується надання відповідачу позивачем послуг на зазначену суму за такий період, як березень 2022 року.
05.05.2022 позивачем було направлено відповідачу листом оригінали актів наданих послуг за квітень 2022 року, рахунок на оплату вартості послуг розрахунковий період квітень 2022 року (а. с. 53).
Актом наданих послуг за квітень 2022 №3КЯ82014788 від 30.04.2022 (а. с. 58) на суму 233 679,43 грн. з ПДВ підтверджується надання відповідачу позивачем послуг на зазначену суму за такий період, як квітень 2022 року.
07.06.2022 на адресу відповідача позивачем була направлена лист-вимога щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу за травень 2022 року, рахунок на оплату вартості послуг розрахунковий період травень 2022 року (а. с. 66).
Актом наданих послуг за травень 2022 №3КЯ82019863 від 31.05.2022 (а. с. 65) на суму 233 679,41 грн. з ПДВ підтверджується надання відповідачу позивачем послуг на зазначену суму за такий період, як травень 2022 року.
07.07.2022 на адресу відповідача позивачем була направлена лист-вимога щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу за червень 2022 року, рахунок на оплату вартості послуг розрахунковий період червень 2022 року (а. с. 71).
Актом наданих послуг за червень 2022 №3КЯ82019864 від 30.06.2022 (а. с. 72) на суму 233 679,43 грн. з ПДВ підтверджується надання відповідачу позивачем послуг на зазначену суму за такий період, як червень 2022 року.
Судом також встановлено, що 07.07.2022 позивачем додатково направлялась відповідачу лист-вимога про повернення примірника оригіналу акта наданих послуг (а. с. 76 - 79). В даній вимозі позивач зокрема вимагав у найкоротший термін від дня отримання листа-вимоги повернути один примірник оригіналу акта наданих послуг за квітень - червень 2022 року, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.
3.4. Розрахунком заборгованості за надання послуги розподілу природного газу станом на 09.08.2021 (а. с. 80) передбачено, що сума заборгованості за надані послуги розподілу природного газу, що були надані Оператором ГРМ у січні-червні 2022 року, та яка підлягає стягненню в порядку позовного провадження становить 1 402 076.52 грн.
Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 11.07.2022 між АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" і ТОВ "Закарпаття Асфальт" за договором (а. с. 82) визначена заборгованість на користь позивачу у сумі 1 402 076,52 грн. 3.5. Попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат позивача - АТ "Закарпатгаз" від 15.08.2022, складеним адвокатом Кривка М.В. (а. с. 85) передбачено, що сума сплаченого судового збору складає 21 031,15 грн., а витрати на професійну правову (правничу) допомогу адвоката складають 20 000,00 грн.
3.6. Таким чином, за договором, у період за січень 2022 - червень 2022 Оператор ГМР (позивач) надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Загальна вартість наданих послуг за січень - червень 2022 становить 1 402 076,52 грн.
За наведених фактичних відносин суд вважає доведеними обставини, що стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду. Відповідач не заперечив проти обставин і підстав позову, отже проявив мовчазну згоду з позовними вимогами, що свідчить, зокрема, про відповідність дій позивача умовам договору. Відтак, заявлена сума заборгованості у розмірі 1 402 076,52 грн. підлягає стягненню з відповідача повністю.
Також, позивач однією з позовних вимог заявляє стягнення витрат на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн., однак не долучає до матеріалів справи доказів понесення ним таких витрат.
Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, вірними і такими, що підлягають задоволенню частково.
Перевіряючи доводи і заперечення сторін, суд зазначає таке.
3.7. Норми законодавства, що регулюють спірні відносини.
Цивільний кодекс України.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання.
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання.
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням.
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 629. Обов'язковість договору.
1. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Стаття 633. Публічний договір.
1. Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Стаття 634. Договір приєднання.
1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Стаття 714. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Господарський кодекс України.
Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов'язань.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань.
1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
3. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
4. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
6. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
7. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
3.8. Висновки суду та норми права, що підлягають застосуванню.
Суд зазначає, що Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2498 (а. с. 16) затверджено типовий договір розподілу природного газу, що додається (а. с. 17 - 28).
Відповідно до п. 1.1. договору, цей типовий договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.2. договору визначено, що його умови однакові для всіх споживачів України та розробленні відповідно до Закону і Кодексу ГРМ.
Згідно з п. 1.3. договору, даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦКУ на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь - яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви - приєднання.
08.05.2018 відповідачем була підписана заява - приєднання №42DPZK1303-18 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а. с. 30 - 37).
Відтак, відповідач погодився з умовами типового договору, зокрема і щодо оплати наданих послуг.
Розрахунком заборгованості за надання послуги розподілу природного газу станом на 09.08.2021 (а. с. 80) передбачено, що сума заборгованості за надані послуги розподілу природного газу, що були надані Оператором ГРМ у січні-червні 2022 року, та яка підлягає стягненню в порядку позовного провадження становить 1 402 076,52 грн. основного грошового зобов'язання за договором розподілу природного газу.
Актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 11.07.2022 між АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" і ТОВ "Закарпаття Асфальт" за договором (а. с. 82) передбачена заборгованість на користь позивачу у сумі 1 402 076,52 грн.
Актами наданих послуг (а. с. 40 - 79) підтверджується надання позивачем відповідачу послуг на суму 1 402 076.52 грн. за період січень 2022 - червень 2022 року. Акти за січень 2022 - лютий 2022 року підписані і пропечатані уповноваженими представниками обох сторін, що свідчить про погодження відповідача із вартістю наданих послуг і проведеним розрахунком. Що стосується актів за інші періоди, то судом встановлено, що 07.07.2022 позивачем додатково направлялась відповідачу лист-вимога про повернення примірника оригіналу акта наданих послуг (а. с. 76 - 79). В даній вимозі позивач зокрема вимагав у найкоротший термін від дня отримання листа-вимоги повернути один примірник оригіналу акта наданих послуг за квітень - червень 2022 року, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. Мотивована відмова від підписання даних актів не була надана суду відповідачем у якості доказу у заявах по суті справи. Відтак, суд доходить висновку, що відповідач погоджується із проведеним розрахунком заборгованості перед позивачем у повному обсязі за спірні періоди.
Суд встановив, що позивачем були виконані в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до Договору, у строк та порядок передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим до виконання.
Обставини щодо наявності основної заборгованості за договором в розмірі 1 402 076,52 грн. у відповідача перед позивачем є належним чином доведеними, документально підтвердженими і відповідачем належними доказами не спростовані, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими на вказану суму.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн., то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Однак, позивач не долучив до матеріалів позовної заяви доказів (договір, рахунок, платіжне доручення), які б підтверджували понесення ним витрат на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 20 000,00 грн. Відтак, дана позовна вимога не може бути задоволена судом.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково та покладення на відповідача судових витрат позивача по сплаті судового збору у відповідності до пункту першого частини 4 статті 129 ГПК України.
Щодо обґрунтованості рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог частково.
ІV. Розподіл судових витрат.
Згідно платіжного доручення №3 від 19.08.2022 (а. с. 9) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 21 031,15 грн.
Судові витрати слід покласти на відповідача згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття асфальт", код ЄДРПОУ - 41244302, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ф. Ракоці ІІ, 245/2, на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", код ЄДРПОУ - 05448610, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, суму заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 1 402 076,52 грн. (один мільйон чотириста дві тисячі сімдесят шість гривень 52 копійок).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття асфальт", код ЄДРПОУ - 41244302, Закарпатська область, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Ф. Ракоці ІІ, 245/2, на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", код ЄДРПОУ - 05448610, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, сплачений судовий збір у розмірі 21 031,15 грн. (двадцять одна тисяча тридцять одна гривень 15 копійок).
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складений 21.02.2022 року.
Суддя П.Д. Пригуза