вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.02.2023м. ДніпроСправа № 904/5868/18
за заявою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967)
про визнання грошових вимог у загальній сумі 48 694,56 грн
Суддя Первушин Ю.Ю.
за участю секретаря судового засідання Рустамової З.Р.
Від представників:
від кредитора: повноважний представник не з'явився.
від боржника: повноважний представник не з'явився.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ", м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967 відкрито ухвалою господарського суду 15.01.2019р. відповідно до процедури, передбаченої статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон).
На час розгляду провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) перебуває на стадії ліквідації. Повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович.
25.10.2022 до відділу канцелярії суду надійшла заява Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) з грошовими вимогами до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ключове рішення" (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) в загальній сумі 48 694, 56 грн. (з урахуванням 4 962,00 грн. судового збору).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850) про визнання грошових вимог до розгляду. Призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 15.11.2022 о 10:00 год.
За результатами судового засідання 15.11.2022 оголошено перерву до 05.12.2022.
25.11.2022 на електронну адресу суду кредитор надіслав відповідь на відзив на заяву про визнання грошових вимог (вх. №40847/22).
02.12.2022 на електронну адресу суду кредитор надіслав клопотання (вх. №4206/22) в якому просить суд провести розгляд заяви без участі представника кредитора.
У судовому засіданні представник кредитора подав для долучення до матеріалів справи заяву про застосування строків позовної давності (уточнена) та відзив на заяву про розгляд грошових вимог (уточнений).
Судом оглянуто вищевказані документи та встановлено, що ліквідатором не додано доказів направлення на адресу кредитора заяви про застосування строків позовної давності (уточнена) та відзиву на заяву про розгляд грошових вимог (уточнений).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 відкладено розгляд заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про визнання грошових вимог на 10.01.2023 та зобов'язано надіслати на адресу кредитора подані до суду уточнення до відзиву та заяву про застосування строків позовної давності (уточнену).
09.01.2023 на електронну адресу суду кредитор надіслав клопотання (вх. №975/23) в якому просить суд провести розгляд заяви без участі представника кредитора.
Судове засідання 10.01.2023 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Первушина Ю.Ю. у відпустці за сімейними обставинами з 09.01.2023 по 10.01.2023 включно.
Після виходу судді з відпустки, ухвалою господарського суду від 13.01.2023 було призначено наступну дату судового засідання - на 13.02.2023 о 12:30 год.
До канцелярії суду 31.01.2023 надійшло клопотання кредитора (вх. №5130/23) про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2023 у задоволенні клопотання відмовлено, у зв'язку з відсутністю відповідної технічної можливості.
В судове засідання 13.02.2023 учасники справи не з'явились, участь повноважних представників не забезпечили, клопотань та заяв про відкладення слухання справи від сторін суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши надані сторонами докази та пояснення господарський суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви кредитора за наявними матеріалами без участі представників сторін.
Стислий зміст вимог та заперечень кредитора та боржника.
Кредитор є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією яка генерує та постачає теплову енергію до будинку АДРЕСА_1 . Боржник володіє на праві власності майном - квартирою АДРЕСА_2 .
Кредитор наполягає на тому, що боржник отримав послуги кредитора в період з жовтня 2013 по вересень 2022 на загальну суму 52 912,34 грн., а сплатив частково, а саме у сумі 23 500,00 грн, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість боржника перед кредитором у сумі 29412,34 грн. Також за боржником рахується заборгованість плату за абонентське обслуговування за період листопад 2021 по вересень 2022 на суму 8 гривень. Розмір абонентської плати складає 82,16 гривень, з яких боржник сплатив частково у сумі 74,16 грн.
Кредитор, також наполягає на визнанні компенсації інфляційних витрат на суму 14574,78 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 4699,44 грн. до суми заборгованості за теплопостачання (розрахунки арк.с. 16-18).
Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Чичва О.С., надав суду відзив від 11.11.2022 (вих. №11/11/2022, арк.с. 48-51), за змістом якого не заперечував того факту, що боржник є власником квартири АДРЕСА_2 з 2010 р., але заперечував проти заявлених вимог та наполягав на тому, що боржник не укладав із кредитором договорів на теплопостачання та абонентське обслуговування. Крім того, ліквідатор повідомив суд, що особистий рахунок за вказаною адресою створений на ім'я ОСОБА_1 і ця фізична є орендарем квартири за договором оренди №542_1_1 від 19.05.2010 (арк.с. 54-57) укладеним між ТОВ "Ключове рішення" та ОСОБА_1 . А тому орендар Дядюра В.В. особисто вносив платежі за вказаний період, отже на думку ліквідатора, саме він повинен нести обов'язки перед АТ "Криворізька теплоцентраль". Крім того, ліквідатор заявлено про застосування строків позовної давності до заяви про визнання грошових з приводу заборгованості за теплову енергію за період з жовтня 2013 по грудень 2017. Ліквідатор надав суду контрозрахунок яким визначив суму заборгованості за період з жовтня 2013 по вересень 2023 в розмірі 12400,00 гривень.
04.12.2022 представник боржника - адвокат Попов Д. в судовому засіданні подав уточнену заяву про застосування строків позовної давності та уточнений відзив. Представник зазначив, що за період з жовтня 2013 по грудень 2014 не було здійснено жодних оплат за отримання послуг. Представник боржника також вказав, що заявником не було надано до суду жодних підтверджуючих доказів про те, що в даний період боржником не було вчинено жодних дій направлених на визнання заборгованості. За таких обставин, період х жовтня 2013 по грудень 2014 не може бути включений до розрахунків заборгованості. Враховуючи наведене, боржник просив суд про застосування строків позовної давності до заявлених вимог (арк.с. 80).
За змістом уточненого відзиву (арк.с. 81-85) представник боржника визначив, що період який визнається ліквідатором встановлений з січня 2015 по вересень 2022, а сума боргу за постачання теплової енергії яку визнає боржник складає 26913,24 грн. Крім того, боржник вказав, що з огляду на постанову КМУ від 5 березня 2022 №206 в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" додаткові нарахування, а саме інфляційні витрати та три відсотки річних починаючи з 17 січня 2022 не можуть бути нараховані та стягнуті з боржника. Стосовно плати за абонентське обслуговування - представник боржника також вказав, що саме фізична особа Дядюра В.В., який фактично користується приміщенням, є отримувачем послуг та належним боржником. До уточненого відзиву представник боржника надав свій контррозрахунок із визначенням заборгованості в сумі 26913,24 грн. (арк.с. 83, 84).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Згідно наданої кредитором інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (арк.с.15) №299450392 за боржником з 04.06.2010 зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 18004420.
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є теплогенеруючою та теплопостачальною організацією в розумінні статті 1 Закону України «Про теплопостачання» №2633-IV від 02.06.2005 (зі змінами та доповненнями (далі - Закон), як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.
Згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 «Про надання згоди на передачу окремих об'єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», а саме об'єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, з 01.10.2013 року виконавцем послуги теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку № 40 по вулиці Тухачевського, міста Кривого Рогу є АТ «Криворізька теплоцентраль».
Будинок №40 по вулиці Едуарда Фукса (Тухачевського) у місті Кривий Ріг є багатоповерховим та підключений до централізованої системи опалення, теплопостачання до якої здійснює АТ «Криворізька теплоцентраль».
Опалення квартири №30 по вулиці Тухачевського, будинок 40 здійснюється через внутрішньо будинкову систему опалення централізовано, а отже боржник фактично весь час отримував теплову енергію без укладення договору.
Належне виконання зобов'язань АТ «Криворізька теплоцентраль» стосовно надання послуги з теплопостачання Відповідачу у період з жовтень 2013 по вересень 2022 підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Тухачевського, буд.40, а саме:
Акт про подачу теплоносія від 18.10.2013 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 27.03.2014 р.;
Акт про подачу теплоносія від 27.10.2014 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 15.04.2015 р.;
Акт про подачу теплоносія від 19.10.2015 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 07.04.2016 р.;
Акт про подачу теплоносія від 19.10.2016 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 25.03.2017 р.;
Акт про подачу теплоносія від 30.10.2017 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 03.04.2018 р.;
Акт про подачу теплоносія від 13.11.2018р.;
Акт про припинення подачі теплоносія 08.04.2019 р.;
Акт про подачу теплоносія від 16.10.2019р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 15.04.2020 р.;
Акт про подачу теплоносія від 31.10.2020 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 14.04.2021 р.;
Акт про подачу теплоносія від 26.10.2021 р.;
Акт про припинення подачі теплоносія від 01.04.2022 р.
Разом із відповіддю на відзив (вх. 40847/22 від 25.11.22 а.с.70-71) кредитор надав суду відомості з реєстру платежів за адресою вул. Едуарда Фукса, буд. 40 кв. 30 (а.с. 72-74) за період з 2018 по 2022 роки, відповідно до якого по особовому рахунку НОМЕР_1 було сплачено 25 500, 00 гривень за призначенням - послуга з постачання теплової енергії. Останній платіж на суму 2000,00 гривень було вчинено 21.10.2022, в розрахунку кредитора доданого до заяви цей платіж не було враховано.
Також за даними реєстру платежів по особовому рахунку НОМЕР_1 (а.с. 72-74) сплачено плата за абонентське обслуговування в розмірі 82,16 гривень, останній платіж вчинено 21.10.2022. Таким чином, заявлена кредиторам вимога у 8 гривень боргу за абонентське обслуговування по вересень 2022 року повністю погашена.
З огляду на наведене суд встановив, що за період з жовтня 2013 по вересень 2022 АТ «Криворізька теплоцентраль» надано ТОВ «Ключове рішення» теплової енергії на суму 52 912,34 гри., в той час, як боржник здійснив оплату тільки 25500,00 грн. Виходячи з наведеного заборгованість абонента за отриману теплову енергію в період з жовтня 2013 по вересень 2022 склала 27412,34 грн.
Щодо нарахування інфляційних витрат та 3 % річних.
На підставі частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Кредитор надав суду розрахунок інфляційних витрат та 3 відсотків річних (а.с.18) при здійсненні розрахунку кредитор прийняв до уваги зменшення сум заборгованості та вчинив розрахунок по кожному нарахуванню окремо, що є вірним. Проте кредитор не врахував дію мораторію на задоволення вимог кредитора.
Так відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Означені норми є імперативними по відношенню до вимог конкурсних кредиторів, в розумінні приписів статті 1 Закону про банкрутство.
Разом з тим, кредитори за вимогами до боржника які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (поточні кредитори), можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі 912/1120/16.
Відповідно до вимог ч.3 ст.41 КУзПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовуються індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три відсотки річних від простроченої суми.
Таким чином, суми заборгованості які виникли до січня 2019 року, тобто до відкриття процедури банкрутства ТОВ "Ключове рішення" та введення мораторію, мають бути індексовані лише до січня 2019 року, індекс інфляції також підлягає нарахуванню лише до початку дії мораторію.
Розрахунок наданий кредитором здійснено без врахування дії мораторію, що є помилковим. Кредитор в розрахунках наданих до заяви здійснював розрахунок грошових вимог без виключення періоду дії мораторію.
З огляду на наведене суд самостійно здійснив розрахунок з урахуванням введення в дію мораторію з січня 2019. Суд, здійснюючи розрахунок, діяв в межах строків та сум заявлених кредитором, але виключаючи період нарахування кредиторських вимог після 15.01.2019. В частині розрахунку після 15.01.2019 суд врахував, що нарахування заборгованості до вимог, які є поточними, обмеження мораторію не застосовуються.
З огляду на наведене судом було розраховано суму індексу інфляції в розмірі 10037,07 гривень, та три відсотки річних в розмірі 1891,89 гривень.
Щодо укладання договору на постачання теплової енергії та абонентське обслуговування.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, с календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
Статтею 19-1 Закону України “Про теплопостачання” передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання с обов'язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.
Відповідно до статтями 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 1213 Цивільного Кодексу України набувач послуги повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої теплової енергії.
Пунктом 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства.
В силу вимог статті 319 частини 4 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року №6-59цс13, яка с обов'язковою для застосування, зазначено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними.
Відсутність укладеного між сторонами договору, обов'язковість укладання якого лежить і на споживачеві, і на теплопостачальній організації не виключає можливості стягнення з споживача на користь теплопостачальній організації вартості послуг з теплопостачання, оскільки між сторонами склалися фактичні договірні відносини.
Відповідно до статті 322 Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Опалення є однією із витрат пов'язаною зі зберіганням майна, а отже оплата за надані послуги для сталого функціонування приміщення є обов'язком власника.
Отже, законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 30.10.2013 по справі 6-59цс-13).
Згідно з розрахунку суми заборгованості наведеного вище, боржник має заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у загальному розмірі 27412,34 грн.
Вищезазначена заборгованість підтверджується матеріалами справи.
Доказів відмови підприємства-банкрута від отримання послуг з надання теплової енергії, як і доказів відключення від центрального опалення в установленому законом порядку матеріали грошових вимог не містять.
Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.
Під час розгляду грошових вимог ліквідатор подав заяву про застосування строків позовної давності, за змістом якої боржник стверджує, що кредитором пропущено строк звернення з вимогами, які виникли в період з жовтня 2013 по грудень 2014. З огляду на це, грошові вимоги можуть бути визнані лише в межах трьох років з дати останнього нарахування, що вказано кредитором у відповідних розрахунках.
Розглянувши подану ліквідатором заяву про застосування до вимог кредитора загального строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 8 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний надати інформацію про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача.
Боржником - ТОВ “Ключове рішення” не виконано своїх зобов'язань передбачених Законом України “Про житлово-комунальні послуги” та не надано кредитору - АТ "Криворізька теплоцентраль" інформацію про зміну власника житла.
Кредитор надав до матеріалів справи разом із заявою про визнання грошових вимог витяг з Державного реєстру речових прав від 14.02.2022 з якої дізнався (міг дізнатися) про зміну власника за вищезазначеною адресою саме 14.02.2022 під час формування витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 15).
Також, слід зазначити, що Законом України від 30.03.2020 №540 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) розділ “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину”.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався Постановами Кабінету Міністрів України та діяв на час звернення Концерном "Міські теплові мережі" до суду. На даний час карантин в Україні діє, Постанова КМУ №211 є чинною.
Крім того, відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженого на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з нього згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.
Аналогічний правовий висновок викладено постанові Верховного Суду від 09.11.2018 у справі №911/3685/17,(Постанова Верховного Суду №916/2403/18 від 10.09.2019).
Переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі №663/2070/15-ц).
Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом від 22.03.2017 у справі №6-43цс17.
Отже, з огляду на встановлену практику Верховного Суду та чинне законодавство України , суд дійшов висновку, що кредитором не пропущено строк позовної давності.
Таким чином, грошові вимоги кредитора у розмірі 27412,34 грн. документально підтверджуються належними доказами, сума інфляційних витрат за розрахунком суду складає 10037,07 грн., три відсотки річних - 1891,89 грн., а тому суд вважає правомірним включити їх до реєстру вимог кредиторів відповідно до установленої законодавством черговості, а саме до 4 черги задоволення.
Також, з матеріалів грошових вимог вбачається, що Концерном “Міські теплові мережі” за подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяви про визнання кредиторських вимог до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 4962,00 грн., які слід включити до 1 черги задоволення.
За змістом частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);
3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
З огляду на часткову обґрунтованість вимог, викладених в заяві АТ "Криворізька теплоцентраль", суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання грошових вимог частково в наступній черговості: в розмірі 4962,00 грн. судового збору (1 черга задоволення), 39341,30 (4 черга задоволення) з наступним включенням їх до реєстру вимог кредиторів, але без права дорадчого голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Керуючись статтею 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, 1; код ЄДРПОУ 00130850) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛЮЧОВЕ РІШЕННЯ", (49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, код ЄДРПОУ 34410967) в розмірі 4962,00 грн. судового збору (1 черга) та 39341,30 грн. основного боргу (4 черга).
Грошові вимоги в сумі 9353,26 грн. - відхилити.
Ухвала набирає законної сили - 13.02.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.02.2023.
Суддя Ю.Ю. Первушин