21.02.2023 м. Дніпро Справа № 209/2599/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., суддів: Верхогляд Т.А., Вечірка І.О., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 у справі № 209/2599/18 (суддя Ліпинський О.В.)
за позовом ОСОБА_1 , м. Кам'янське, Дніпропетровської області
до відповідача-1 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт», м. Кам'янське, Дніпропетровської області
до відповідача-2 Відділу державної реєстрації Кам'янської міської ради, м. Кам'янське, Дніпропетровської області
про визнання загальних зборів такими, що не відбулися, -
1. Короткий зміст позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.
ОСОБА_1 (далі - Позивач, або ОСОБА_1 ) звернувся з позовною заявою до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Моноліт» (далі - Відповідач-1) та Відділу державної реєстрації Кам'янської міської ради (далі - Відповідач-2), за змістом якого, з урахуванням поданих уточнень, просив:
- визнати проведення позачергових загальних зборів співвласників ОСББ «Моноліт-2016» за адресою пр. Наддніпрянський №№ 21, 22, 23, що відбулися 11.08.2018 такими, що не відповідають статуту ОСББ «Моноліт-2016» - порушують права співвласників, а прийняті на цих зборах рішення, у вигляді Протоколу № 3 загальних зборів багатоквартирного будинку ОСББ «Моноліт-2016» (єдиний житловий комплекс за місцезнаходженням: м. Кам'янське, пр. Наддніпрянський буд. 21 , 22 , 23 , що відбулись 11.08.2018, який підписаний головою зборів - ОСОБА_2 , секретарем зборів - ОСОБА_3 - не дійсним;
- зобов'язати державного реєстратора відділу державної реєстрації міської ради внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які було внесено на підставі недійсного рішення за заявою ОСОБА_4 , а саме:
1) скасувати запис від 16.08.2018 № 12231070003006097; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи;
2) скасувати запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 17.08.2018 № 12231070004006097; зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів.
3) скасувати запис про органи управління юридичної особи: ОСОБА_4 , 11.08.2018 - керівник, ОСОБА_2 (виключно представництво у судових установах) - підписант.
Заявлені вимоги обґрунтовані порушенням порядку скликання та проведення оскаржуваних зборів.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відхилено.
Зменшено розмір судового збору за подання позовної заяви до 1000,00 грн.
Позовну заяву залишено без руху (а. с. 77-78 т 4).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору або його відстрочку - повернуто без розгляду (а. с. 81-82 т 4).
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 про повернення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, останній оскаржив її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 (та додані до неї матеріали) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 у справі № 209/2599/18 повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 по справі № 209/2599/18 позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи повернуто без розгляду (фактичне повернення позовної заяви не здійснено, оскільки позовну заяву з додатками повернуто позивачу відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022).
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 по справі № 209/2599/18, а справу направити до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в іншому складі суду. Також апелянт просить розглядати дану апеляційну скаргу разом з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 по даній справі про повернення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Апеляційна скарга мотивована незгодою позивача з оскаржуваними ухвалами суду першої інстанції, з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
На думку скаржника, місцевим господарським судом неповно досліджено обставини справи, щодо соціального статусу та майнового стану позивача, а також стану його здоров'я, що в сукупності є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.
3. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.12.2022 колегією суддів у складі головуючого судді-доповідача Білецької Л.М., суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б. поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників по справі.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача Білецької Л.М., розпорядженням керівника апарату суду від 10.01.2023 № 109/23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатом якого, визначено склад колегії суддів: Парусніков Ю.Б. - головуючий суддя, Вечірко І.О., Верхогляд Т.А.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2023 справу № 209/2599/18 прийнято до свого провадження вказаною колегією суддів. Вирішено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників по справі.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 від 22.07.2022 за вх. № 1986/22 залишено без руху. Позивачу запропоновано - протягом 7 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви, зокрема, надати докази сплати судового збору у сумі 7048,00 грн (а. с. 4 т 4).
17.01.2022 позивач подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (а. с. 15-16 т 4).
18.01.2022 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору - відхилено; позовну заяву і додані до неї документи повернено ОСОБА_1 без розгляду (а. с. 21-22 т 4).
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі № 209/2599/18 і направити справу до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в іншому складі суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі № 209/2599/18 - задоволено.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022 у справі № 209/2599/18 - скасовано.
Справу № 209/2599/18 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію перевірки матеріалів та вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСББ «Моноліт» та Відділу державної реєстрації Кам'янської міської ради про визнання загальних зборів такими, що не відбулися.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відхилено.
Зменшено розмір судового збору за подання позовної заяви до 1000,00 грн.
Позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу - протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору в сумі 1000,00 грн (а. с. 77-78 т 4).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 клопотання (від 11.08.2022 підписане ОСОБА_5 ) про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору або його відстрочку - повернуто без розгляду (а. с. 81-82 т 4).
Повертаючи вказане клопотання, місцевий господарський зазначив в ухвалі про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності в ОСОБА_5 статусу адвоката, який підписав від імені позивача відповідне клопотання з процесуальних питань.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 про повернення клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, останній оскаржив її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 (та додані до неї матеріали) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2022 у справі № 209/2599/18 повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 у справі № 209/2599/18 позовну заяву ОСОБА_1 і додані до неї документи повернуто без розгляду (фактичне повернення позовної заяви не здійснено, оскільки позовну заяву з додатками повернуто позивачу відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2022).
Позивач вважає, що судом першої інстанції неадекватно оцінено ситуацію, яка спричинила надходження справи № 209/2599/18 до Господарського суду Дніпропетровської області.
Так, позивач акцентує увагу колегії суддів на тому, що є незаможною, хворою людиною - пенсіонером. Живе в однокімнатній квартирі АДРЕСА_4 . У 2021 році не працював, сукупний річний доход дорівнює пенсійним виплатам у сумі 48836,48 грн, що в сукупності є достатньою підставою для звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Предметом спору, на даному етапі розгляду справи, є незгода позивача з ухвалою місцевого господарського суду від 12.08.2022 про повернення без розгляду клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або його відстрочку, а також ухвали від 23.09.2022 про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч. 1 ст. 174 ГПК України).
Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як зазначалося вище, ухвалою місцевого господарського суду від 02.08.2022, зважаючи на обставини, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, а також враховуючи висновки суду апеляційної інстанції щодо майнового стану позивача, зменшено розмір судового збору до 1000,00 грн. При цьому, судом відхилено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Позивачу запропоновано протягом 10 днів із дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору в сумі 1000,00 грн (Однієї тисячі гривень).
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
Отже, суди дійсно наділені повноваженнями зменшувати тягар судових витрат або взагалі звільняти від їх сплати осіб, які звертаються до суду з відповідним клопотанням.
Водночас, колегія суддів акцентує увагу апелянта на тому, що конструкція частин 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявник ставить питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду, - це процесуальний обов'язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України «Про судовий збір».
При цьому процесуальна норма ч. 2 ст. 123 ГПК України є бланкетною і в частині визначення розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати відсилає до окремого закону, зокрема Закону України «Про судовий збір», в якому визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 09.09.2021 у справі № 520/13312/2020; від 31.08.2022 по справі № 908/3468/13; від 30.11.2022 по справі № 914/4092/21.
Колегія суддів зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції правомірно зменшив суму (а не звільнив від сплати) суму судового збору до 1000,00 грн, врахувавши при цьому наступні обставини, викладені в клопотанні про звільнення, а саме: майновий стан позивача, стан його здоров'я.
При цьому судом першої інстанції правомірно зауважено, що позивач має можливість сплатити суму зменшеного судового збору за рахунок грошових коштів повернених ухвалою Верховного Суду від 03.11.2021 по даній справі.
Крім того, суд апеляційної інстанції констатує ту обставину, що скаржником в апеляційній скарзі взагалі не вказано мотиви незгоди з оскаржуваною ухвалою суду щодо підстав для зменшення суми судового збору.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 258 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи те, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 щодо необхідності сплати судового збору протягом 10 днів з дня вручення ухвали, то абсолютно підставним було здійснене місцевим господарським судом застосування до поданої позовної заяви наслідків у вигляді її повернення ухвалою 23.09.2022.
Доводи апелянта стосовно направлення ухвал Господарським судом Дніпропетровської області на офіційну електронну адресу позивача, яка не має статусу офіційної, що свідчить про порушення встановленого в ГПК України порядку вручення судових рішень, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.
Так, дійсно через відсутність фінансування суду, надіслання ухвал суду від 02.08.2022 та від 12.08.2022 засобами поштового зв'язку господарським судом не здійснювалося. Відповідно, місцевим господарським судом, на виконання вимог ч. 3 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України ухвала суду від 02.08.2022 про залишення позову без руху направлена в електронному вигляді на електронну адресу позивача (pavel.manzevich1@gmail.com), зазначену ним в клопотанні про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, з наявної в матеріалах справи заяви за вх. № 25367/22 від 05.08.2022, копія ухвали від 02.08.2022 отримана 05.08.2022 на руки представником позивача - Бурдейним О.М. (а. с. 80 т 4).
Доводи апелянта, стосовно безпідставності повернення ухвалою місцевого господарського суду від 12.08.2022 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або його відстрочку, колегія суддів також відхиляє, оскільки клопотання від 11.08.2022 подано до суду вже після розгляду та відхилення попереднього клопотання позивача від 17.01.2022 про звільнення від сплати судового збору та постановлення ухвали від 02.08.2022 про зменшення судового збору до 1000,00 грн.
6. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 у справі № 209/2599/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право, порядок та строк касаційного оскарження визначені ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
І.О. Вечірко