14 лютого 2023 року м. Харків Справа № 922/4169/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання Стойки В.В.,
за участі представників сторін:
прокурор Ногіна О.М.,
від відповідача 1,2 Василенко І.Ю.,
від відповідача 3 Рижков І.П.,
від відповідача 4 Нагорний Є.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Заступника Керівника Харківської обласної прокуратури, за вх. №713 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2022 (повний текст складено 17.02.22, суддя Лавренюк Т.А.) та на додаткове рішення від 22.02.22 (повний текст складено 10.04.22, суддя Лавренюк Т.А.) у справі № 922/4169/19
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1,
до:
1)Харківської міської ради,
2)Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
3)Фізичної особи-підприємця Каруна Олексія Олександровича ,
4)Фізичної особи-підприємця Проценка Олексія Вікторовича,
про скасування в частині рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору купівлі-продажу недійсним та повернення майна у комунальну власність
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Харківської міської ради (Відповідач 1), Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (Відповідач 2), фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича (Відповідач 3) і фізичної особи-підприємця Проценка Олексія Вікторовича (Відповідач 4) з вимогами про:
- визнання незаконним та скасування рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 62 додатку до рішення;
- визнання недійсним договору № 5633-В-С від 17.09.2018 купівлі-продажу нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,7 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м розташованих за адресою: м. Харків, проспект Свободи Людвіга, буд. 48-Б, загальною площею 75,9 кв. м, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Каруна О. О.
- витребування у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,6 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,9 кв. м та загальною вартістю 254 640,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що при прийнятті спірного рішення Харківської міської ради "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 20.09.2017 № 757/17, міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 роки.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у справі № 922/4169/19 змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
Так судом апеляційної інстанції встановлено факт відсутності здійснення невід'ємних поліпшень спірного майна саме в період перебування нерухомого майна в оренді, що не спростовано відповідачами у своїх поясненнях та відзивах. При цьому посилання третього відповідача на факт здійснення таких поліпшень колегією суддів було відхилено, оскільки договір підряду від 20.09.2018 та виконані ремонтні роботи були здійснені вже після укладення між Харківською міською радою та ФОП Каруна О. О. договору купівлі - продажу № 5633-В-С від 17.09.2018.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, а саме статей 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
При цьому, суд апеляційної інстанції, зокрема, зазначив, що надаючи юридичну оцінку необхідності позбавлення права мирного володіння приватизованим майном, у даному спорі підлягають застосуванню ряд рішень ЄСПЛ про неможливість витребування у добросовісного набувача майна, яке вибуло з володіння держави внаслідок порушень, допущених уповноваженими посадовими особами, які здійснюють функцію управління державним майном (спори щодо порушення частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таким чином, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини в позові про визнання недійсним договорів купівлі-продажу, з огляду на наявність імовірних порушень процедури такого відчуження з боку органу місцевого самоврядування, судом апеляційної інстанції враховано, що самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсним договорів купівлі-продажу в порушення права власності набувачів такого майна, оскільки вони не допущені внаслідок його винної, протиправної поведінки, у зв'язку з чим, вимоги про визнання правочину недійсним та витребування майна є такими, що не підлягають задоволенню.
Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 р. касаційне провадження у справі №922/4169/19 за касаційними скаргами Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради і Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 закрито.
Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено частково.
Рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 у незміненій частині і додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 і додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 922/4169/19 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи, Прокурор після уточнення позовних вимог просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 за № 757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині, а саме п. 62 додатку до рішення;
- визнати недійсним договір № 5633-В-С від 17.09.2018 купівлі-продажу нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,7 кв.м, розташованих за адресою: м.Харків, проспект Людвіга Свободи, б.48-Б та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, проспект Людвіга Свободи, б.48-Б загальною площею 75,9 кв. м;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова нежитлові приміщення 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54,55,56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 75,9 кв.м та загальною вартістю 254 640,00грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурор зазначає, що рішення міської ради від 20.09.2017 № 757/17 є незаконним та підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням вимог ст.345 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст.11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які підтверджують, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, лише якщо вони не продані на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.
Господарським судом Харківської області по справі № 922/4169/19 прийнято рішення від 08.02.2022 р. , яким у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення обґрунтовано пропущенням прокурором строку позовної давності щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі- продажу. Оскільки позовна вимога про витребування спірного майна від четвертого відповідача є похідної від позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, у задоволенні якої було відмовлено, то зазначена позовна вимога також не підлягала задоволенню. Задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 62 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 за № 757/17, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, враховуючи відмову суду в позові щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018, не призведе до поновлення прав держави та територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним майном, а отже, така вимога не є ефективним способом захисту права територіальної громади міста Харкова прокурором.
Крім того, додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2022 р. у справі № 922/4169/19 задоволено заяву фізичної особи-підприємця Каруни О.О. та стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь фізичної особи-підприємця Каруни О.О. понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 600 грн
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням та додатковим рішенням заступник Керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та з апеляційною скаргою, в якій просить рішення по справі скасувати та прийняти нове рішення по справі про повне задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим просить скасувати і додаткове рішення по справі. Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з неправильним застосуванням статті 261, частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України. Наполягає, що до спірних правовідносин повинен застосовуватися строк позовної давності у три роки, оскільки продаж об'єкта приватизації здійснювалося та завершувалась у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію державного майна», а у 2018 році відбулося лише оформлення договору купівлі-продажу.
Частиною 2 розділу У Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що приватизація (продаж) об'єктів щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, зокрема, коли після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу.
З огляду на те, що оформлення договору купівлі-продажу відбувалося у 2018 році, а сам процес приватизації відбувся у 2017 році, висновок суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин тримісячного строку позовної давності вважає хибним.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.07.2022 р. поновлено заступнику Керівника Харківської обласної прокуратури, пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2022 р. та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2022 у справі № 922/4169/19.
10.08.2022 р. від Управління комунального майна та приватизації та від Харківської міської ради на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу в яких просять рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
17.08.2022 р. від представника Каруни О.О. на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
26.08.2022 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшла відповідь на відзиви відповідачів на апеляційну скаргу.
У зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 р. розгляд справи призначено на 24.01.2022 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2022 р приймали участь прокурор та представники першого, другого та третього відповідачів
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.02.2023 р.
10.02.2023 від Управління комунального майна та приватизації та від Харківської міської ради на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі стосовно проведення приватизації спірних об'єктів.
13.02.2023 р. від представника фізичної особи-підприємця Проценко Олексія Вікторовича електронною поштою на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 14.02.2023 р. приймали участь прокурор, який підтримав вимоги апеляційної скарги та представники першого, другого та третього відповідачів, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Представники четвертого відповідача у судове засідання не з'явилися. Про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлялися належним чином. Явка представників сторін у судове засідання не визнавалася обов'язковою.
Відповідно до приписів частини 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. ( ч.2 ст.273 ГПК України)
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб.
Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб.
Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Частиною 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю-доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які з'явилися у судове засідання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи нижче викладене.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
28.08.2017 між Управлінням комунального майна приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (другий відповідач, орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Каруною Олексієм Олександровичем (третій відповідач, орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4181, відповідно до умов якого у останнього в оренді перебували нежитлові приміщення другого поверху № 52,53 площею 70,6 кв.м., 30/100 частин місць спільного користування, № 54-; -56, площею 2,5 кв.м. та 7/100 частин приміщення № 43, площею 2,8 кв.м. загальною площею 75,9 кв.м. в нежитловій будівлі за адресою: м.Харків, пр. Свободи Людвіга, б. 48-Б (технічні паспорти КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентаризаційна справа № 80950 від 13.04.2017). Майно належало до комунальної власності територіальної громади м. Харкова та відображалось на обліку Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Строк дії договору було встановлено до 28.07.2020.
Відповідно до п.3.1 договору оренди № 4181, вартість об'єкту оренди складала 327 800,00грн.
За умовами п.4.7 договору оренди, змінювати стан орендованого майна орендар зобов'язаний виключно за письмовою згодою орендодавця.
У п.4.8 договору оренди третій відповідач зобов'язався здійснювати поточний ремонт за письмовою згодою другого відповідача, за свій рахунок здійснювати капітальний ремонт за письмовою згодою другого відповідача при наявності узгодженої проектно-кошторисної документації та дозволу, отриманого відповідно з чинним законодавством. Здійснювати реконструкцію орендованого майна за письмовою згодою орендодавця за свій рахунок за окремими проектами, які розроблені спеціалізованими проектними організаціями і узгоджені з управлінням містобудування і архітектури Харківської міської ради до початку приведення робіт, при наявності дозволу, отриманого відповідно з діючим законодавством.
Третій відповідач має право за письмовою згодою другого відповідача вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід'ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо невід'ємні поліпшення майна зроблені за згодою орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або зарахування їх вартості тільки у разі придбання об'єкта у власність (п.5.3 договору оренди).
Актом прийому-передачі від 28.08.2017 встановлено, що майно зазначене у договорі оренди на момент передачі, а саме: нежитлові приміщення другого поверху № 52,53 та 20/100 частин місць спільного користування № 54-;-56 та 7/100 частин приміщення № 43 розташовані в нежитловій будівлі. Освітлення, опалення, водопровід та каналізація є в наявності. Разом з тим, було відмічено, що приміщення потребують проведення ремонтних робіт.
Відповідно до рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 №757/17 "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" міська рада вирішила провести відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Харків шляхом викупу (згідно з додатком - переліком об'єктів, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу). У вказаному переліку зазначено, що приватизації (відчуженню) шляхом викупу орендарем Фізичною особою-підприємцем Каруною О.О. підлягають у відповідності до п.6.2 договору оренди нежитлові приміщення 2-го поверху в нежитловій будівлі за адресою: м.Харків, проспект Людвига Свободи, б.48-Б, площею 75,9 кв.м.
У подальшому на підставі вказаного рішення Харківської міської ради між другим та третім відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018, на підставі якого шляхом викупу у власність третього відповідача перейшло все майно, яке було орендовано на підставі договору № 4181 від 28.08.2017, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 52,53 у нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 70,6 кв.м, нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ "А-2", загальною площею 5,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,9 кв.м вартістю 254 640,00 грн.
Суб'єктом оціночної діяльності Товарною біржою "УРТБ" на підставі договору №31/12/17/01 від 31.12.2017, укладеного з Фізичною особою-підприємцем Каруною О.О. виконано незалежну оцінку нежитлових приміщень в літ "А-2" загальною площею 75,9 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено звіт про незалежну оцінку нерухомого майна від 28.02.2018, відповідно до якого вартість вказаного майна станом на 31.12.2017 складала 212 200,00 грн.
У договорі купівлі-продажу зазначено, що його укладено на підставі "Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022 рр".
07.06.2019 між третім відповідачем та Проценко Олексієм Вікторовичем (четвертий відповідач) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого третій відповідач передав у власність четвертого відповідача, а четвертий відповідач прийняв нежитлові приміщення 2-го поверху № 52,53 у нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 70,6 кв.м, нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ "А-2", загальною площею 5,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 75,9 кв.м.
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вищевказане спірне майно зареєстровано за Проценко О.В.
Оскільки, на думку прокурора, Харківська міська рада (перший відповідач) незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем зазначених вище нежитлових приміщень, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
Як зазначалося вище, рішенням по справі у задоволенні позову було відмовлено. Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що договір купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018 р. укладено з порушенням норм діючого законодавства, Про те, прокурором було пропущено строк позовної давності щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018 р., що є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним цього договору. Оскільки позовна вимога про витребування майна від четвертого відповідача є похідною, то і ця вимога не підлягає задоволенню. Що стосується першої позовної вимоги, то суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зазначена вимога не є ефективним способом захисту права територіальної громади, оскільки визнання незаконним та скасування п. 62 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 за № 757/17, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, враховуючи відмову суду в позові щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018, не призведе до поновлення прав держави та територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним майном.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на нижче викладене.
Судом першої інстанції встановлено та не спростовано під час апеляційного провадження, що договір купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018 р. було укладено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки предметом даного договору є нерухоме майно комунальної форми власності щодо якого, як встановлено судом, обрано незаконний спосіб приватизації, що суперечить інтересам держави та територіальної громади, а тому наявні правові підстави для визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №5461-В-С від 07.03.2017 недійсним на підставі ч.1 та ст.203 та ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України унормовано, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. (ч.1 ст.258 ЦК України)
За загальним правилом норми про позовну давність поширюються на всі правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли за участю держави та її адміністративно-територіальних утворень як суб'єктів цивільних прав.
Абзацом 2 частини 2 статті 30 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", який набув чинність з 07.02.2018 р. передбачено, що строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці.
В силу частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Пунктами 3.9 та 3.12 Програми приватизації та відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017-2022, затвердженої рішенням Харківської міської ради від 21.06.2017 р. № 691/17 встановлено, що після затвердження на сесії Харківської міської ради переліків об'єктів, що підлягають приватизації, Управління здійснює заходи щодо приватизації об'єктів відповідно до чинного законодавства. Строк проведення приватизації об'єкта не повинен перевищувати двох років з моменту прийняття сесією Харківської міської ради рішення про його приватизацію.
04.10.2017 року на депозитний рахунок Управління комунального майна та приватизації надійшла заставна вартість об'єкта приватизації у сумі 8 334, 30 грн від ФОП Каруна О.О. , що підтверджується службовою запискою ( а.с. 85 т.с.1)
29.12.2017 року ФОП Карун Олексій Олександрович оформив заяву на приватизацію нежитлових приміщень які зазначив спосіб приватизації- викуп. ( а.с.93 т.с.1)
31.12. 2017 року Товарною біржою «УРТБ» зроблено звіт про оцінку майна, а саме нежитлових приміщень літ.А-2 загальною площею 75,5 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, проспект Людвіга Свободи, 48-Б
03.01.2018 р. було виконано рецензію Звіту про оцінку майна - нежитлових приміщень літ А-2 загальною площею 75,5 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, проспект Людвіга Свободи, 48-Б. ( а.с. 44 т.с.1)
26.02.2018 року Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської рали затверджено оцінку вище зазначених приміщень.
Таким чином, процес приватизації спірних приміщень розпочався у 2017 році і відбувався відповідно до приписів Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію) та Закону України «Про приватизацію державного майна».
Стаття 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлювала, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Судова колегія зазначає, що Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу приватизацію)» та Закон України «Про приватизацію державного майна» , втратили чинність на підставі Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» за № 2269 від 18.01.2018 р.
Закон України «Про приватизацію державного та комунального майна» за № 2269 від 18.01.2018 р. набув чинності 07.03.2018 р.
Стаття 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлює особливості розгляду спорів щодо приватизації державного або комунального майна.
Відповідно до ч.1 статті 30 зазначеного вище Закону, спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражному суду відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.
Частиною 2 статті 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним результатів приватизації об'єкта великої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта великої приватизації становить три роки.
Строк позовної давності для звернення з позовом про відмову в затвердженні протоколу аукціону, визнання недійсним результатів приватизації об'єкта малої приватизації або договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації становить три місяці. Строк позовної давності для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про недопущення до участі в аукціоні або про не укладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону складає один місяць з дня оприлюднення результатів аукціону.
Частиною 2 розділу У Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» встановлено, що приватизація (продаж) об'єктів щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об'єктів, зокрема, коли після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що завершення приватизації об'єкта комунального майна відбувається з моменту продажу об'єкта нерухомого майна та відповідно реєстрації права власності на покупця і оформлюється Наказом відповідного уповноваженого органу приватизації місцевої ради.
З матеріалів справи вбачається, що оформлення договору купівлі-продажу спірних приміщень розпочалося після винесення другим відповідачем наказу від 17.09.2018 № 453 "Про оформлення договору купівлі-продажу", відповідно до якого наказано оформити з третім відповідачем договір купівлі-продажу спірних приміщень.
Факт того, що процедура приватизації тривала до 17.09.2018 підтверджується безпосередньо змістом зазначеного вище наказу, в преамбулі якого міститься посилання на Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Крім того, згідно письмових пояснень першого, другого та третього відповідачів, в процесі приватизації підлягали продажу шляхом викупу не тільки нежитлові приміщення 2-го поверху № 52,53 у нежитловій будівлі літ. "А-2" загальною площею 70,6 кв.м, а і нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ "А-2", загальною площею 5,3 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, проспект Людвига Свободи, б.48-Б .
З матеріалів справи та з письмових пояснень відповідачів убачається, що сторонами, зокрема першим та другим відповідачами по справі, у період з березня по квітень 2018 р. здійснювалася робота щодо реєстрації права власності на нежитлові приміщення 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування приміщень № 54, 55, 56 в нежитловій будівлі літ "А-2", загальною площею 5,3 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, проспект Людвига Свободи, б.48-Б за Харківською міською Радою.
Право власності за Харківською міською Радою на зазначені вище приміщення було зареєстровано 27.04.2018 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису про право власності 25974674, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 154397386101.
Наведене свідчить про те, що приватизація спірних приміщень хоча і була розпочата до набрання чинності Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", але завершувалася вже після набрання чинності вказаним Законом, тобто після 07.03.2018, а оформлення спірного Договору купівлі-продажу № 5633-В-С здійснювалося 17.09.2018 на підставі наказу від 17.09.2018 № 453.
Таким чином, виключення, передбачене абзацом 3 п.2 розділу V Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а строк позовної давності для звернення органу прокуратури з позовом про визнання недійсним Договору № 5633-В-С становить три місяці з дня, наступного за днем його укладення. Отже строк позовної давності розпочався 18.09.2018 та закінчився 17.12.2018.
З огляду на наведене, твердження прокурора про те, що процес приватизації спірного майна завершився до набуття чинності Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», а у вересні 2018 року відбулося лише оформлення договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим, строк позовної давності про визнання недійсним договору купівлі-продажу на підставі абзацом 3 п.2 розділу V Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" складає три роки, спростовується матеріалами справи.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, що оскільки з позовом до суду звернувся прокурор, який вказує, що діє в інтересах територіальної громади м. Харкова, для з'ясування того, коли розпочався строк позовної давності для органів прокуратури, необхідно встановити коли прокурор міг довідатися про укладення договору № 5633-В-С.
З наявного в матеріалах справи листа Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради № 9710 від 05.11.2021, вбачається, що на виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.02.2019 у справі № 639/687/19 старшим слідчим Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Хальзовою Д.І. відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 06.03.2019 та додатків до нього було вилучено матеріали орендних та приватизаційних справ щодо об'єктів комунального майна, відчужених на підставі, зокрема, рішення Харківської міської ради від 20.09.2017 №757/17.
Факт отримання зазначених документів саме 06.02.2019 на підставу ухвали слідчого судді також підтверджується та не заперечується прокурором.
Таким чином, враховуючи той факт, що докази, які свідчать про порушення норм законодавства отримано прокурором 06.02.2019, тримісячний строк позовної давності щодо оскарження договору № 5633-В-С для прокуратури сплив 07.05.2019.
Обставин, які б свідчили про переривання строку позовної давності, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи наявні заяви третього та четвертого відповідача про застосування строку позовної давності.
Прокурором належними та допустимими доказами не доведено поважності причин пропуску встановленого Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна" строку для звернення до суду.
З огляду на наведене, у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018, слід відмовити через сплив позовної давності.
Що стосується інших позовних вимог.
У даній справі задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 62 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 за № 757/17, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, враховуючи відмову суду в позові щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018, не призведе до поновлення прав держави та територіальної громади м. Харкова, відновлення володіння, користування або розпорядження зазначеним майном, а отже, така вимога не є ефективним способом захисту права територіальної громади міста Харкова прокурором.
За таких обставин зазначені позовна вимога не підлягає задоволенню.
Щодо заявлених у справі позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Харкова нежитлових приміщень 2-го поверху № 52, 53 у нежитловій будівлі літ "А-2", площею 70,6 кв.м, та нежитлових приміщень 2-го поверху 7/100 місць спільного загального користування: приміщень № 54,55,56 в нежитловій будівлі літ. "А-2", площею 5,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 75,9 кв.м така вимога є похідною та, відповідно, не підлягає задоволенню через відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсними оспорюваних рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 за № 757/17 та договору купівлі-продажу № 5633-В-С від 17.09.2018.
Що стосується додаткового рішення.
Як зазначалося вище, додатковим рішенням по цій справі було задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Каруни О.О. про розподіл судових витрат та стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь Фізичної особи-підприємця Каруни Олексія Олександровича понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 37 600,00грн.
В матеріалах справи міститься копія договору № 1/2020 від 12.02.2020 (надалі - договір № 1/2020), укладеного між третім відповідачем та адвокатом Рижковим І.П., відповідно до умов якого на умовах даного Договору клієнт надає завдання, а адвокат зобов'язується відповідно до завдань клієнта надавати йому за плату юридичні послуги та професійну правничу допомогу.
Пунктом 2.1 договору № 1/2020 встановлено, що за послуги, надані Адвокатом, Клієнт здійснює оплату протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг. За фактом надання послуг сторони підписують акт наданих послуг, який складається адвокатом та у якому зазначаються всі надані за цей період послуги та їх вартість (п. 2.2 договору).
11.02.2022 сторони договору № 1/2020 підписали акт № 3 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт), відповідно до якого загальний розмір витрат Клієнта на професійну правничу допомогу по справі № 922/4169/19 після винесення господарським судом Харківської області ухвали від 26.10.2021 про прийняття до розгляду справи становить 16 600,00грн.
Сторони Договору № 1/2020 погодили, що виконавець надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу з представництва інтересів Клієнта у господарському суді Харківської області по справі № 922/4169/19 після винесення судом ухвали від 26.10.2021 про прийняття до розгляду справи, а саме:
- підготовка заяви від 14.12.2021 про застосування позовної давності (3 години з розрахунку 600грн/година) - 1 800,00грн;
- підготовка відзиву на уточнену позовну заяву від 16.12.2021, включаючи аналіз та застосування практики Верховного Суду, Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, формування правової позиції з урахуванням уточнених позовних вимог позивача стосовно четвертого відповідача та складання тексту відзиву (8 годин із розрахунку 500грн/година) - 4 000,00грн;
- представництво інтересів Клієнта у підготовчих засіданнях 14.12.2021, 16.12.2021, 28.12.2021, 11.01.2022 (із розрахунку 1 800,00грн за 1 підготовче засідання - 7 200,00грн;
- представництво інтересів Клієнта у судових засіданнях 25.01.2022, 08.02.2022 (із розрахунку 1 800,00грн за 1 судове засідання - 3 600,00грн.
Пунктом 2.1 договору № 1/2020 встановлено, що за послуги, надані Адвокатом, Клієнт здійснює оплату протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг.
На підтвердження здійснення оплати за актом № 3 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) до договору № 1/2020 від 12.02.2020, заявником надано копію квитанції №0.0.2453731182.1 від 11.02.2022 на суму 16 600,00грн.
Надані заявником документи було досліджено судовою колегію та з огляду на встановлені обставини визнаються належними доказами понесених Фізичною особою-підприємцем Каруною О.О. витрат на професійну правничу допомогу в процесі розгляду справи в суді першої інстанції під час її нового розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Належних та достатніх доказів не співмірності заявлених витрат до суду прокурором надано не було, з обґрунтованою заявою про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката прокурор не звертався, в судовому засіданні просив суд повністю відмовити в задоволенні поданої третім відповідачем заяви.
Відповідно до положень ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Враховуючи встановлені обставини, з огляду на характер спірних правовідносин, а також те, що третім відповідачем дотримано вимоги ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 16 600,00грн. є співмірними зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, а відтак заявлена до стягнення сума витрат судом визнається цілком обґрунтованою, що є підставою для задоволення вимог третього відповідача про стягнення з прокуратури витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, судова колегія зазначає, що додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 було покладено на прокуратуру Харківської області понесені третім відповідачем втрати на професійну правничу допомогу, а саме: 11 500,00грн витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції та 9 500,00грн витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Проте, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.03.2021, у зв'язку зі скасуванням рішення Господарського суду Харківської області від 12.03.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.06.2020, також були скасуванні додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2020 та додаткова постанова Східного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 у справі № 922/4169/19.
Оскільки справа передавалась на новий розгляд, розподіл судових витрат у порядку ст.129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснювався.
Враховуючи викладене, а також те, що під час нового розгляду справи судові витрати підлягають повторному розподілу за наслідками розгляду справи, рішенням суду від 08.02.2022 в задоволенні позову прокурору відмовлено повністю, судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 500,00грн та 9 500,00грн також покладаються судом на прокуратуру Харківської області.
Таким чином, загальна сума витрат, понесених третім відповідачем на професійну правничу допомогу за весь час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанціях, за наслідками розгляду справи складає 37 600,00грн.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України,. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення по справі та додаткове рішення по справі № 922/4169/19 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2022 р. та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2022 р. у справі №922/4169/19 залишаються без змін.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Заступника Керівника Харківської обласної прокуратури, на рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2022 у справі № 922/4169/19 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2022 у справі №922/4169/19 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Харківської області від 08.02.2022 у справі №922/4169/19 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2022 у справі № 922/4169/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків визначених ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 20.02.2023
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян