ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"21" лютого 2023 р. Справа № 906/1155/20 (906/1113/21)
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Тимошенко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 22.11.22р. (суддя Макаревич В.А., повний текст складено 28.11.2022р.) у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - Микитюка Анатолія Івановича
до: - керівника ТОВ "Агроуспіх-1" - Михайленка Петра Васильовича;
- власника ТОВ "Агроуспіх-1" - ОСОБА_1
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Агроуспіх-1" та стягнення солідарно із засновника (власника) та керівника боржника грошових коштів у сумі 1 674 882,61 грн
в межах справи № 906/1155/20
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1"
про банкрутство
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у задоволенні позову ліквідатора боржника Микитюка А.І. про покладення субсидіарної відповідальноcті за зобов'язаннями ТОВ "Агроуспіх-1" та стягнення солідарно з керівника боржника ОСОБА_2 та власника боржника ОСОБА_1 1 674 882,61 грн субсидіарної відповідальності за доведення підприємства до банкрутства у межах справи № 906/1155/20 відмовлено.
Частково не погоджуючись з прийнятим рішенням, власник ТОВ "Агроуспіх-1" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у даній справі, виклавши його мотивувальну частину в редакції апеляційного господарського суду з урахуванням позиції, викладеної в цій апеляційній скарзі, шляхом залишення в мотивувальній частини лише підстави для відмови в задоволенні заяви, які стосуються неможливості судового захисту прав позивача та виключивши частину щодо вини учасника ОСОБА_1 в доведенні ТОВ "Агроуспіх-1" до банкрутства та наявності підстав для його солідарної відповідальності.
Одночасно скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції .
Апеляційна скарга подана до оператора поштового зв'язку 02.02.2023 (згідно відмітки на конверті) та надійшла до апеляційного господарського суду 08.02.2023 (згідно відмітки канцелярії суду).
Листом від 08.02.2023 справу витребувано із Господарського суду Житомирської області.
20.02.2023 матеріали справи № 906/1155/20 (906/1113/21) надійшли до суду апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що подана апелянтом апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV ГПК України з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
При цьому у КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документа, з якою ліквідатор має звертатися до господарського суду - позовна заява, заява чи ін., а також не передбачено який процесуальний документ має ухвалити суд першої інстанції після розгляду по суті такої заяви ліквідатора - ухвалу або рішення суду.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.
Однак п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Отже, спеціальним Законом України "Про судовий збір", який передбачає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, не визначено порядок сплати судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора про стягнення з засновників (керівника) боржника грошових сум як субсидіарної відповідальності цих третіх осіб.
З даного приводу висловився Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/3554/17 (911/401/21) у постанові від 20.10.2022, відступивши від правових позицій Верховного Суду, викладених в ухвалах від 22.08.2022 у справі № 908/802/20, від 28.06.2022 у справі № 904/4855/17, від 05.08.2021 у справі № 911/2548/17, від 04.11.2021 у справі № 914/71/19, від 27.04.2022 у справі № 910/17303/18, від 20.01.2022 у справі № 5010/1133/2012-Б-26/30, від 26.04.2021 у справі № 5023/2837/11, вказав, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника розглядається за правилами ГПК України у межах справи про банкрутство в порядку, визначеному ст. 7 КУзПБ, і судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір".
Крім того, як зазначалося вище, КУзПБ не встановлено процесуальну назву (форму) документу, який має ухвалюватися судом першої інстанції після розгляду по суті заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника - ухвала або рішення.
Таким чином, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/3554/17 (911/401/21) у постанові від 20.10.2022 дійшов висновку, що під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в незалежності від того, яке судове рішення ухвалив суд першої інстанції - ухвалу або рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
Відтак, у даному випадку розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) становить 2 684,00 грн. Однак, доказів сплати судового збору у встановленому розмірі апелянтом до скарги не додано.
Разом з тим, п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги додаються, серед іншого, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Згідно з ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення учасників справи про оскарження особою судового рішення.
Не повідомлений належним чином учасник справи позбавлений можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Крім того, неповідомлення учасника справи про звернення з апеляційною скаргою порушує його процесуальні права, принципи рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін, закріплені у статті 2 ГПК України.
Згідно наявної в матеріалах справи відповіді Управління ДМС України в Житомирській області про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 , останній з 25.07.2014 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що скаржником не додано до неї доказів направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення на зазначену адресу вказаного учасника справи. Натомість, скаржником додано накладну № 1001432119580 та опис цінного листа на ім'я ОСОБА_2 , адреса отримувача: АДРЕСА_2 .
Відтак, суд вважає, що скаржником не повідомлено належним чином учасника справи про оскарження судового рішення.
Частиною 2 статті 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (залишення без руху).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
До усунення виявлених недоліків розгляд клопотань скаржника про поновлення процесуального строку на оскарження рішення судом не здійснюється.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 ГПК України, суд
1. Апеляційну скаргу власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроуспіх-1" - ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 22.11.2022 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) - залишити без руху.
2. Запропонувати апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: подати докази сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн та докази надсилання ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) копії апеляційної скарги з доданими до неї документами листом з описом вкладення протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається останньому.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Тимошенко О.М.