Справа № 587/996/22
20 лютого 2023 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання - Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура України» про визнання недійсними пунктів договору,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом та заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за допомогою веб-сайту шляхом ідентифікації позивачки і використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором електронний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1484730 від 21.01.2021 р. Даного договору в паперовому вигляді позивачка не отримувала. В подальшому працюючи в ТОВ «БВК КОМПАНІЯ «Федорченко» з ОСОБА_1 стали в лютому відраховувати значні суми із заробітної плати. На її запитання вона отримала в бухгалтерії пояснення, що відрахування здійснюються у відповідності до Постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 27.01.2022 р. ВП № 68186888 направленої листом від 27.01.2022 р. № 5627 приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Ю.О. Не будучи юридично обізнаною з такими питаннями ОСОБА_1 звернулась до адвоката для надання правової допомоги. Адвокат Мачула А.А. 16.02.2022 р. направила відповідний запит на адресу приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Савенка Ю.О. з проханням надати належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 68186888 та, окремо, надати доказ направлення та вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження за № 68186888, оскільки її також позивачка не отримувала. У зв'язку з військовою агресією Р.Ф. проти України, введенням воєнного стану на території України, збоями в роботі, а в деякий час та на певних територіях - тимчасовим припиненням роботи пошти та підприємств відповідь від виконавця надійшла лише 13.06.2022 року на електронну пошту адвокатського об'єднання. Додатковим доказом цього є дата листа приватного виконавця від 13.06.2022 р. б/н. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. 18.11.2021 року вчинено виконавчий напис № 17016 про стягнення з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТзОВ «ФК «Кредит -Капітал» якому ТОВ «Лінеура України» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № ККЛУ-20082021 від 20.08.2021 року, укладеного з ОСОБА_1 . Згідно вказаного виконавчого напису нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 за період з 20.08.2021 року по 09.09.2021 року включно в розмірі 20153,94 грн. 94 копійки, яка складається з: 6000,00 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 13224,00 грн 94 копійки - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Савенком Ю.О. відкрито виконавче провадження № 68186888 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вказаної заборгованості, про що винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника з позивача має бути звернення стягнення у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу, з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження, загальна сума боргу до стягнення становить 22719,33 гривень 33 копійки. До вказаного листа приватний виконавець приклав і копію Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1484730 від 21.01.2021. Саме з цих підстав просять встановити відлік строку для оскарження спірного документу з 13.06.2022, оскільки раніше не маючи документу неможливо було ознайомитися з його змістом і оскаржити його. Представник позивача вважає, що п. 1.4.1., п. 1.4.2., п.1.5.1., п. 1.5.2., п. 1.6.1, п. 1.6.2., п. 7.4. Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1484730 від 21.01.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» підлягають визнанню недійсними, оскільки встановлена в договорі процентна ставка перевищує розумну межу відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, є явно завищеною, не відповідає вимогам п. 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і засадам справедливості, добросовісності, розумності, що як наслідок свідчить про непропорційність великої суми компенсації у разі невиконання позивачем зобов'язань за цим договором. Тому, з посиланням на відповідні положення ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», просить визнати вказані пункти договору недійсними та стягнути судові витрати.
У судове засідання представник позивача, адвокат Мачула А.А., не з'явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позові, та просила суд їх задовольнити, розгляд справи просила провести без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Лінеура Україна» за допомогою веб-сайту шляхом ідентифікації позивачки і використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором електронний Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1484730 від 21.01.2021 р. (а.с.15-20).
Вказаний Договір відповідно до нижченаведених пунктів передбачає наступне:
п.1.1 Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ITC Товариства. Доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет. В порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду. Направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки введення правильності ведення Пароля входу до особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ITC Товариства.
п. 1.2 На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 6 000,00 гривень.
Тип процентної ставки - фіксована.
Стандартна процента ставка становить 1,90% в день та застосовується:
-у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки;
-у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Клієнта, відповідно до л.4.1 Договору;
у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.2 Договору.
1.4.2 Знижена процентна ставка становить 0,86% в день та застосовується відповідно до наступних умов.
Якщо Клієнт у межах строку, визначеного в п.1.3 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Клієнта відбудеться продовження строку кредиту на новий строк. Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту (а у випадку пролонгації - до дати пролонгації (не включно), але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п.1.3 Договору, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому. Клієнт розуміє та погоджується, що застосування стандартної процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки, а можливість отримання індивідуальної знижки забезпечена для Клієнта лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови виконання вимог для її застосування, передбачених цим Договором.
Якщо Клієнт є учасником Програми лояльності - розмір зниженої процентної ставки, зазначений в Договорі, має значення, що є меншим за розмір стандартної процентної ставки, зазначеної в Договорі.
Якщо Клієнт не є учасником Програми лояльності, розмір зниженої процентної ставки дорівнює розміру стандартної процентної ставки, з зв'язку з чим цей підпункт Договору носить технічний характер та не має юридичного змісту для Клієнта.
1.5.Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає:
за стандартною ставкою 693,50% річних.
за зниженою ставкою 312,08% річних,
1.6. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає:
за стандартною ставкою 9420,00 грн.
за зниженою ставкою 7539,00 грн.
нарахування Процентів за користування кредитом є правом Товариства, а не його обов'язком. Товариство, без погодження з Клієнтом може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором процентів за користування кредитом.
Сторони погодили, що:
-за користування кредитом в період автопролонгації нараховування процентів здійснюється в порядку, визначеному розділом 3 Договору, за стандартною процентною ставкою у відповідності до п. 1.5.1 Договору.
4.2.7. У кожному випадку пролонгації/автопролонгації сума несплачених Клієнтом процентів за користування кредитом, нарахованих в період строку кредиту та в період продовженого строку (п.1.3, п.4.1.5, п.4.2.2 Договору), є простроченою та підлягає сплаті/зарахування у першу чергу, а Товариство має право на стягнення таких прострочених процентів, у тому числі у примусовому порядку.
Порядок повернення кредиту та сплати процентів врегульовано розділом 5 Договору і фактично надає Товариству дозвіл на ініціювання списання коштів з відповідних наявних рахунків позивача, без будь - яких виключень.
Відповідно до п. 6.1.1. Договору Товариство має право вимагати від Клієнта повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших встановлених Договором зобов'язань, а відповідно до п. 6.1.3. - укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Клієнта.
Відповідно до п. 6.4.1. Договору у встановлений Договором строк клієнт зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності).
Крім того, пунктом 7.4. Договору визначено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а Клієнт зобов'язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: у розмірі 15% від суми кредиту, що становить 900,00 гривень, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 1,1% від суми кредиту, що становить 66,00 гривень, починаючи з 5 (п'ятого) дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.
Згідно листа сервісу онлайн платежів вих№2643_220826125305 від 26.08.2022 ТОВ «Лінеура Україна» відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 21.01.2021 о 21:29:05 на суму 6000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua -78295265, призначення платежу: зачисление 6000 грн на карту (а.с.79).Зазначені кошти не були позивачем повернуті як помилково отримані, ними ОСОБА_1 розпорядилась на власний розсуд, що свідчить про справжнє волевиявлення на укладення Договору та користування результатами його укладення.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом встановлено, що кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі.
У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Факт досягнення згоди між Сторонами стосовно всіх умов договору, з якими позивач була попередньо ознайомлена, підтверджується підписанням договору, а отже при укладанні договору позивач вільно та свідомо погодилась виконувати усі зазначені в ньому зобов'язання.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, позивач мала можливість не вступати у кредитні відносини із відповідачем. Підписавши договір позики, ОСОБА_1 засвідчила, що погодилась на отримання у позику коштів саме на умовах, що визначені договором.
ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами договору позики, мала реальну можливість відмовитися від укладення останнього та на момент його підписання додаткових вимог щодо спірних умов договору не заявляла, що свідчить про свідоме визнання позивачем умов договору, в тому числі його оспорюваних умов.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування».
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» станом на дату укладення кредитного договору містить положення про те, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Виходячи з мети законодавчого захисту прав споживача як більш вразливої та незахищеної сторони у договорі (в якому одна сторона є фахівець, а інша - ні), закон має на меті захистити право споживача бути обізнаним з умовами договору, що укладається, на зрозумілій для нього мові, коротко і прозоро, без прихованих невигідних для нього наслідків та умов, з метою уникнення ситуації, коли для належного розуміння договору та його умов споживач мав би детально аналізувати об'ємний матеріал, і з метою уникнення викривлення дійсного волевиявлення позичальника-споживача. Дані вимоги закону не мали на меті надати споживачу формальні підстави для подальшого визнання укладеного договору недійсним. Споживач (позичальник) не звільнений від обов'язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з'ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор видасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегулювано в частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Стандартизована форма паспорта споживчого кредитування, наведена у додатку 1 до Закону № 1734-VIII, передбачає окремий розділ про наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит (пеня, штрафи, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, інші платежі), де зазначаються розмір платежу, база його розрахунку та умови його застосування, а також окремий розділ додаткової інформації (додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов'язкові для отримання кредиту): послуги нотаріуса, послуги оцінювача, послуги страховика, інше, де зазначаються необхідність отримання відповідної послуги, перелік осіб за наявності.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.
Методика розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит встановлена Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затвердженими постановою Правління НБУ від 08 червня 2017 року № 49 (далі - Правила).
Згідно з пунктом 5 Правил банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
На момент укладення договору позики ОСОБА_1 не зверталась до відповідача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих їй умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодилась зі всіма умовами такого договору, в тому числі з тими, що оспорює.
Судом досліджено правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.50-55), лист - реєстрацію на сайті за номером НОМЕР_1 (а.с.56), анкету-опитувальник клієнта - фізичної особа, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС ТОВ «Лінеура Україна») (а.с.57), паспорт споживчого кредиту (а.с. 58-59,66,68-69,71-72), договір №1484730 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.60-64), додаток № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1484730 від 21.01.2021 (а.с.20,65), додатковий договір №б/н до договору № 1484730 від 21.01.2021 (а.с.67,70,73), підтвердження процедури укладення електронного договору (а.с.74-78), що дає підстави для висновку про повну обізнаність позивача з умовами договору до його підписання.
Оферта, що була надіслана Позичальнику, містила всі істотні умови Договору, розрахунки та процентні ставки, в тому числі загальну вартість позики та процентів. Позичальник, вивчаючи умови Оферти, могла прийняти рішення про її прийняття або відмову у її прийнятті, тим самим відмовитись від укладення Договору.
ОСОБА_1 було підписано електронне повідомлення про прийняття Оферти, відповідно, погоджено всі запропоновані Товариством умови Договору.
Направлення ТОВ «Лінеура Україна» примірника договору в особистий кабінет ОСОБА_1 , де він зберігається та є доступним для перегляду і роздрукування у будь-який час є оригіналом такого документу, згідно до ЗУ «Про електронну комерцію» .
Крім того, відповідно до п. 6.4.1 Договору, укладаючи цей договір позивач, серед іншого підтвердила, що зобов'язана повернути позику та сплатити нараховані проценти.
Згідно з п. 9 Договору, підписуючи цей договір позичальник підтвердила, що в чіткій та зрозумілій формі отримала інформацію, передбачену ч. 1,2 ст. 12 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та розміщена на Веб-сайті, а також інформацію щодо своїх прав та обов'язків згідно із ЗУ "Про захист прав споживачів" та ЗУ "Про Захист персональних даних", та вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна", які є невід'ємною частиною Договору.
Договір позики укладений терміном на 30 календарних днів, за які позивач повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом до 20.02.2021, а не компенсацією у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Термін "Компенсація" у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів" має значення захисного механізму у разі невиконання особою зобов'язань за договором. Дане поняття можна співвіднести з поняттям "штрафні санкції".
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» у період з 01.03.2020 року нарахування штрафних санкцій за кредитним договором не здійснювалось.
Виходячи з оплатного характеру договору позики, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін.
Отже суд, погоджуючись із позицією відповідача, вважає, що твердження позивача про порушення вимог ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", є безпідставними.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного, суд на підставі належним чином оцінених доказів дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Відповідно до Закону України "Про судовий збір", ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 203,204,205,627,627,629 ЦК України, ст.ст. 12,76,78,81,141, 263-265, 279, 1054 ЦПК України, суд
У позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура України" про визнання недійсними п. 1.4.1., п. 1.4.2., п.1.5.1., п. 1.5.2., п. 1.6.1, п. 1.6.2., п. 7.4. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1484730 від 21.01.2021 року - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Гончаренко