14.02.2023 Справа №607/1846/23 Провадження №3/607/938/2023 м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Тернопіль, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , працюючого свинарем в ТОВ «Пан Меркурій»,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14.01.2023 близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме: принижував, ображав нецензурною лайкою, підняв її та кинув, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. 14.02.2023 подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, у якій також зазначив про примирення з потерпілою ОСОБА_2 .
Крім того, 14.02.2023 до суду із письмовою заявою про розгляд справи без її участі звернулася потерпіла ОСОБА_2 , в якій вона підтвердила факт примирення з ОСОБА_1 та зазначила, що жодних претензій до нього не має, у зв'язку з чим просила не притягати останнього до адміністративної відповідальності.
При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує те, що згідно положень ст.268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За наведеного та враховуючи подану ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 14.02.2023 заяву, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстава для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 р.І Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 р.І зазначеного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, а саме даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №548531 від 27.01.2023, складеному у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; електронному рапорті інспектора-чергового Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Настин В. від 17.01.2023, згідно якого 17.01.2023 о 13 год. 56 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її співмешканець ОСОБА_1 наніс їй тілесні ушкодження. Приїздом працівників поліції виявлено ОСОБА_2 , яка повідомила, що її співмешканець ОСОБА_1 14.01.2023 ображав її нецензурною лайкою, принижував, шарпав та штовхав; протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.01.2023, згідно якого 14.01.2022 її співмешканець ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ображав її нецензурною лайкою, погрожував, штовхав, шарпав та викручував руки; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 17.01.2023 аналогічного змісту; додатку до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства - формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.01.2023; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 27.01.2023.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому судом приймаються до уваги. На думку суду, такі докази підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді даної справи.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 14.01.2023 близько 21 год. 30 хв. відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю потерпілої, тому його дії правильно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно ст.17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності не закінчився.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує вимоги ст.ст.23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський суд зазначив, що при призначенні покарання для того, щоб втручання було пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. При цьому, усне зауваження може бути зроблено лише за малозначне правопорушення. Законодавство не містить їх переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Очевидно, це такі адміністративні правопорушення, які не становлять великої шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Враховуючи наведене, дані про особу ОСОБА_1 , беручи до уваги відсутність в матеріалах справи даних про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства раніше та факт його примирення з потерпілою, який остання підтвердила у поданій до суду письмовій заяві, а також те, що вчинене правопорушення не завдало будь-якої значної шкоди іншим особам, державному або громадському порядку і не становить великої суспільної шкідливості, а тому є малозначним, суд вважає можливим, на підставі ст.22 КУпАП, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.
На думку суду застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи. Судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст.22, 23, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності, на підставі ст.22 КУпАП, за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.
СуддяІ. М. Царук