Рішення від 17.02.2023 по справі 380/18980/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18980/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області та зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у зменшенні основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 73% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року, а також у відмові провести перерахунок пенсії з урахування сум додаткових видів грошового забезпечення на підставі поданої Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки № С/9034, протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням 73 % грошового забезпечення та врахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, згідно поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки № С/9034 від 19.10.2022 та виплачувати її в подальшому.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХП), (пенсійна справа № ХВ-57675 (Міноборони). Вказує, що основний розмір його пенсії на час призначення становив 73 % суми грошового забезпечення та складався з посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, сум додаткових видів грошового забезпечення. Однак, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Після перерахунку відповідно до Постанови № 103 пенсія склала всього 70% грошового забезпечення і відповідач став нараховувати пенсію лише з посадового окладу, окладу за військове звання та процентну надбавку за вислугу років. Водночас, Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач вказує, що з 05.03.2019 року має право на перерахунок пенсії, у тому числі і з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зазначає, що внесені Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо зменшення розміру пенсії у відсотках від грошового забезпечення стосуються військовослужбовців у разі їх звільнення з військової служби і призначення пенсії після набрання чинності зазначених змін та не стосуються вже раніше призначених пенсій особам звільненим з військової служби (відсутність зворотної дії зазначеної правової норми в часі) та їх перерахунку. Правові норми Закону № 2262-ХП, що регулюють питання призначення та перерахунку пенсії відмінні між собою за юридичним змістом і правовим механізмом їх реалізації. Позивач вказує, що відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ № 103, якою постановлено здійснити перерахунок, призначених до 01 березня 2018 року на підставі вказаного Закону, пенсій з 01 січня 2018 року, не містять умов, розміру або порядку перерахунку пенсії. Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХП Законом № 1166-VII y частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку. З урахуванням викладеного слід прийти до висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХП на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХП, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною мав бути лише розмір грошового забезпечення, а відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні, є незмінним. Вважає, що за таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку. Також позивач вказує, що 20 жовтня 2022 року Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготував і направив відповідачу оновлену довідку від 19.10.2022 р. № С/9034 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача. Позивач 03 листопада 2022 року направив відповідачу заяву про перерахунок пенсії, на що отримав відповідь від 01 грудня 2022 року у якій зазначено, що підстави для проведення перерахунку згідно одержаної довідкою, відсутні. З такою протиправною бездіяльністю відповідача позивач не згідний, відтак звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою від 02 січня 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав 27.01.2023 відзив у справі у якому проти позовних вимог заперечує повністю. Вказує, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, із числа осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон - 2262). Формування грошового забезпечення, з якого проводиться призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям силових відомств, не входить до компетенції головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Відповідно до статті 10 Закону - 2262 та постанови Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року № 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян" з 01.01.2007 року на органи Пенсійного фонду України покладені функції з призначення (перерахунку) і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до названого Закону. Відповідач зазначає, що за матеріалами пенсійної справи позивачу призначена пенсія з 24.04.2005 за вислугу років у розмірі 73 % сум грошового забезпечення відповідно до норм статті 13 Закону-2262 в редакції чинній на дату призначення пенсії. Підстави та порядок перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону-2262, визначено ч. 4 ст. 63 Закону-2262, зокрема, усі призначені за цим законом пенсії, підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом-2262, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103) (далі Порядок-45), пенсії, призначені відповідно до Закону-2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова-103), якою передбачено умови проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону - 2262, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Зазначає, що з 01.01.2018, на виконання пункту 1 постанови № 103, здійснено перерахунок пенсії позивача з грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) (копія перерахунку пенсії долучена до позовної заяви). Виплата пенсії здійснювалась з урахуванням вимог статті 63 Закону -2262. Виплата перерахованих пенсій здійснювалася поетапно (як передбачено Постановою - 704), починаючи з 1 січня 2018 року в таких розмірах: - з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; - з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; - з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зазначає, що Законом України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», було внесено зміни до Закону - 2262. Згідно із статтею 13 Закону-2262 (зі змінами) максимальний розмір пенсії за вислугу років, обчислений за нормами цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до І категорії, - 100 %, до II категорії - 95 %. Зміни в статтю 13 Закону - 2262 законодавцем не внесені. Тому при проведенні перерахунку пенсії на виконання Постанови - 103 застосовано норми законодавства в редакції чинній на момент перерахунку пенсії. Відповідач наголошує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при проведенні перерахунку та виплаті пенсії позивачу не мало правових підстав для не врахування та не застосування до спірних правовідносин положення норм частини четвертої статті 63 Закону - 2262, в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії, зокрема як передбачено Постановою-103, та у інший спосіб здійснювати таку виплату перерахованої пенсії. Абзацом першим пункту 5 Порядку-45 (в редакції Постанови-103) встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Окрім того, при зміні грошового забезпечення військовослужбовців чинним законодавством передбачено проведення масового перерахунку всіх пенсій військовослужбовцям (без подання заяви особою про перерахунок пенсії), а не індивідуально по окремих особах. Вказує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не було вчинено дій, спрямованих на зменшення розміру пенсії позивача та правомірно застосовано вимоги Постанови-103 на умовах, в порядку та у спосіб визначених законодавством. Зазначає, що після проведеного перерахунку з 01.01.2018 за нормами станом на 01.03.2018 та на виконання Постанови -103 та Постанови - 704, Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо перерахунку пенсій військовослужбовцям. При цьому, зазначає, що алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначається у додатку 2 Порядку № 45. Водночас, сама по собі довідка не породжує право позивача на перерахунок, підставою для перерахунку є нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, за цих підстав позивачу вже було з 01.01.2018 проведено належний перерахунок пенсії. Таким чином, в Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі довідки № С/9034 від 19.10.2022. Дана довідка в Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідно до Порядку - 45 не скеровувалась. Також зазначає, що частина 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ стосується лише порядку призначення пенсії, а не її перерахунку (це підтверджується позицією Верховного Суду, сформованій у рішеннях від 04.02.2019 у справі № 240/5401/18 та від 13.03.2019 у справі № 240/6263/18. До 01.01.2017 на законодавчому рівні закріплено правило, згідно з яким підставою для проведення перерахунку пенсії була фактична зміна видів грошового забезпечення (введення додаткових видів грошового забезпечення). Водночас, після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774- VIII, якими внесено зміни до частини 4 ст. 63 Закону - 2262, підставою для перерахунку є рішення Кабінету Міністрів України. Отже, саме Кабінет Міністрів України за наявності фінансових можливостей держави визначає підстави, коли може бути проведено перерахунок. Безпідставним та необґрунтованим вважає посилання позивача на ст. 63 Закону-2262, де зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам іх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі , а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Відповідно до п. 23 постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок-3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону. Пенсіонери подають органам, щопризначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Також зазначає, що оскільки перерахунок пенсії із 01.04.2019 на підставі довідки Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № С/9034 від 19.10.2022 не проводився, тому вимога щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі вказаної довідки з врахуванням 73% сум грошового забезпечення носить перспективний характер, і заявлена на майбутнє. Щодо стягнення судових витрат зазначає про необґрунтованість та завищення таких, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочинається у випадках визначених ст. 263 КАС України через 15 днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд на підставі заяв по суті справи, якими згідно з ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, є позов та відзив, відповідь на відзив, а також поданих сторонами доказів

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, як одержувач пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно з розрахунком Уч.46487 на пенсію за вислугу років (пенсійна справа № ХВ-57675 (Міноборони), основний розмір пенсії на час призначення становив 73 % суми грошового забезпечення (а.с.11).

Відповідно до перерахунку проведеному в квітні 2018 проведеному з 01.01.2018 року на підставі ПКМУ №704, пункту 1 ПКМУ 103 визначено основний розмір пенсії позивача 70% грошового забезпечення (а.с.13).

Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготував 20 жовтня 2022 року і направив відповідачу оновлену довідку від 19.10.2022 р. № С/9034 про грошове забезпечення для перерахунку пенсі позивача (а.с.14-15).

У подальшому позивач 03 листопада 2022 року направив відповідачу звернення з приводу перерахунку пенсії згідно довідки від 19.10.2022 р. № С/9034, однак відповідач листом від 01 грудня 2022 року повідомив про відсутність підстав для проведення перерахунку згідно одержаної довідкою.

Позивач не погодившись із застосуванням при перерахунку пенсії відсоткового значення 70% та з відмовою у перерахунку пенсії за новою довідкою звернувся з позовом до суду.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст.72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Закон України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі Закон 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, у тому числі осіб із числа військовослужбовців Прикордонних військ України.

Відповідно до ст. 10 Закону 2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 Закону 2262 здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року за № 3-1. зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими органами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (даті - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Міністерства та інші органи. їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону 2262 та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам. військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі Постанова 393) (в редакції чинній на час призначення пенсії) пенсії особам офіцерською складу прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи: відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років. щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), премії в розмірах, установлених законодавством.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 06.02.2019 р. (справа №522/2738/17, провадження №11-806апп18) зазначила, що частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Суд зазначає, що згідно з чинним законодавством формування грошового забезпечення, з якого проводяться призначення (перерахунок) пенсій призначених відповідно до Закону 2262, не входить до компетенції органі в Пенсійного фонду України, а є компетенцією уповноваженого структурного підрозділу, на який покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів стосовно позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії із 73% грошового забезпечення до 70% при проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до перерахунку проведеному з 01.01.2018 року на підставі ПКМУ №704, пункту 1 ПКМУ 103 (а.с.13) суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, що діяла до 01.10.2011), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Таким чином, з 01.10.2011 положення частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №3668-VІ.

В подальшому, відповідно до Закону України від 27.03.2014 за №1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України", який набрав чинності 01.04.2014, було внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, де число 80 замінили на число 70 (максимальний розмір пенсії), що мабуть на думку відповідача передбачає необхідність проведення перерахунку пенсії позивача в розмірі 70 % від грошового забезпечення.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70 відсотків від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Відтак, до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Всупереч наведеного, при здійснені перерахунку пенсії позивачу управління Пенсійного фонду застосувало норми, які регулюють питання саме призначення пенсії, що є безпідставним.

Так, згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Вказана позиція, щодо застосування норм права до спірних правовідносин, міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-420а13.

Окремо суд акцентує увагу на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 (справа № 686/12623/17, провадження №К/9901/849/17).

В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Виходячи із вказаної норми, при ухваленні даного рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18).

Аналогічна позиція вкотре зазначена Верховним Судом у Постанові від 07.09.2022 у справі №1.380.2019.000354, де суд у п.21 - 24 вказав, що: «порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов № 704 та № 103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині обґрунтованості позовних вимог про безпідставне зниження відповідачем основного розміру пенсії з 83 % на 70 % сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018, оскільки відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19). Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаних правових висновків».

Такий же висновок міститься і у Постанові Верховного Суду від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21 адміністративне провадження № К/990/18230/22, у якій Верховний Суд скасовуючи постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, у п. 34 вказав, що Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».

Суд також зазначає, що в ухвалі від 12 січня 2023 року у справі № 380/24477/21 провадження № 11-145апп22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в ухвалі від 30 листопада 2022 року у справі № 380/2447/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не навів ґрунтовних підстав необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 вересня 2021 року у справі № 620/5437/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20, які ухвалені за інших фактичних обставин, та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду не погодилася з тим, що існують достатні, переконливі й об'єктивно спроможні чинники для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду із запропонованих колегією суддів касаційного суду підстав, а справу № 380/24477/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернуто до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у зменшенні основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 73% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року, а тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Суд зазначає, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Надалі, за наслідками розгляду зразкової справи №160/8324/19, Верховним Судом винесено рішення від 17.12.2019, залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, у якому зазначено, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати особа має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 19.10.2022 оформлено довідку №С/9034 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019.

Відповідно до вказаної довідки, у види грошового забезпечення позивача входять такі складові: посадовий оклад; оклад за військове звання “майор”; надбавка за вислугу років 50%; надбавка за особливості проходження служби 87,8%; премія 100%; всього 18851,93 грн.

Позивачем 03.11.2022 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області скеровано звернення про проведення перерахунку з 01.04.2019 року і виплату призначеної пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення на підставі поданої довідки Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 01.12.2022 р. повідомило позивача про те, що підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки від 19.10.2022 №С/9034 відсутні.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011).

Статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма статті 43 Закону міститься в розділі V “Обчислення пенсії”, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393” затвердив Порядок №45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб”.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови №103) передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 в адміністративній справі №826/3858/18, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Таким чином, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак, з 05.03.2019, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління ПФУ від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону №2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова КМУ №704), яка набрала чинності 01.03.2018р. та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови № 704).

При цьому, підпунктом 2 пункту 5 постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з 05.03.2019 (з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою КМУ №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19.

Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону.

Згідно із частинами 2, 3 статті 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Вказані правові висновки викладені у рішенні Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії на підставі поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки від 19.10.2022 № С/9034, тому для ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії додаткових видів грошового забезпечення, згідно поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки № С/9034 від 19.10.2022 з розрахунку 73% грошового забезпечення, визначеного станом на 01.04.2019, оскільки такий відсотковий розмір визначений позивачеві при призначенні пенсії згідно розрахунку за пенсійною справою (а.с.11).

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України належить стягнути на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в сумі 1984,80 грн.

Суд, вирішуючи питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: договір від 11.11.2022 про надання правової допомоги, акт виконаних робіт від 26.12.2022, квитанції про оплату на загальну суму 4000 грн.

Згідно з актом Виконавцем в інтересах Клієнта, згідно Договору, у повному обсязі виконано зобов'язання:

- підготовка та скерування запиту заяви до ГУ ПФУ у Львівській області про перерахунок пенсії та надання документів пенсійної справи; опрацювання відповіді та наданих пій документів про призначення та перерахування пенсії; узгодження правової позиції щодо перерахунку пенсії; опрацювання відповіді відповідача на заяву перерахувати пенсію; опрацювання нормативно-правових актів щодо правового захисту військовослужбовців та рерахунку пенсії - 3 год.

- складання позовної заяви та додатків - 1 год.;

Розрахунок здійснено у відповідності до розміру погодинної ставки за надані послуги, що становить: вартість 1 години - 1000 грн.

4 год. х 1000 грн. = 4 000 гри.

Таким чином, сума до оплати за виконану роботу становить 4000 грн. (три тисячі гривень 00 коп.).

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного: дана справа відноситься до незначної складності; розгляд справи проведено без участі сторін; позов носить немайновий характер.

Суд звертає увагу, що вказана справа є типовою, та розглядається у відповідно до висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №160/8324/19, а тому для підготування такої позовної заяви адвокатом не витрачено значних зусиль та часу.

У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа є незначної складності з сталою правовою позицією та не потребує значних затрат часу на вказані роботи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення багато численних судових рішень судів різних інстанцій (в т.ч. рішення Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат сплачених адвокату у заявленому розмірі 4000,00 грн не є співмірним із складністю справи.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об'єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 1000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, які полягають у зменшенні основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 з 73% до 70% сум грошового забезпечення починаючи з 1 січня 2018 року, а також у відмові провести перерахунок пенсії з урахування сум додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки № С/9034 від 19.10.2022.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) провести з 01.04.2019 перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) пенсії із врахуванням 73 % грошового забезпечення та врахуванням у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення, згідно поданої Львівським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки довідки № С/9034 від 19.10.2022 та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань витрати зі сплати судового збору в сумі 1984 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

6. Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ: 13814885) витрати на правову допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

7. У стягненні витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17.02.2023

Суддя Коморний О.І.

Попередній документ
109082449
Наступний документ
109082451
Інформація про рішення:
№ рішення: 109082450
№ справи: 380/18980/22
Дата рішення: 17.02.2023
Дата публікації: 03.04.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.06.2023)
Дата надходження: 07.06.2023
Предмет позову: заява про виправлення описки у рішенні та у виконавчих листах
Розклад засідань:
21.06.2023 09:00 Львівський окружний адміністративний суд