Подільський районний суд міста Києва
Справа № 761/9439/22
25 жовтня 2022 року місто Київ
Слідчий суддя - суддя Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у місті Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Подільського районного суду м.Києва, на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 18.07.2022 р. про визначення підсудності, надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб ДБР, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за його заявами №№ 931, 932, 933, 934 та 935 від 23.05.2022 р. про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення суддею Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_4 , яка відмовила в задоволенні його скарг про зобов'язання внести до ЄРДР відомості щодо інших суддів.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомив.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомлено.
Відповідно до ст.306 ч.3 КПК України неявка прокурора та слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
На підставі ст.303 ч.1 п.1 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, може бути оскаржена заявником.
Як вбачається з матеріалів скарги, подання заяви до ДБР про вчинення, на думку заявника, кримінального правопорушення суддею, зумовлено незгодою з прийнятим суддею процесуальним рішенням по скаргах ОСОБА_3 .
Згідно ст.214 ч.1 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно з п.4 ч.5 ст.214 КПК України відомості, які вносяться на підставі заяви чи повідомлення, повинні мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже, підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об'єктивних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки кримінального правопорушення.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 р. у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з її змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідком чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви та повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачається фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, частиною 2 ст.126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Крім того, при розгляді заяв і звернень щодо суддів про вчинення кримінального правопорушення, правоохоронним органам при вирішенні питання про наявність в діях судді ознак складу злочину слід брати до уваги і роз'яснення, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені ОСОБА_3 в заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини зводяться лише до фактичної незгоди останнього з процесуальними рішеннями судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_4 при розгляді скарг ОСОБА_3 .
При цьому, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним порядком у справі не допускається.
Втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання (пункти 10 і 11).
В судовому засіданні встановлено, що обставини, зазначені в скарзі, є особистою суб'єктивною думкою заявника, та не містять відомостей про кримінальне правопорушення.
А відтак вищевказана скарга є безпідставною, її вимоги не ґрунтуються на законі.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на гарантії недоторканності і статусу незалежності суддів при здійсненні ними своїх професійних обов'язків та відсутність правових підстав для задоволення скарги, слідчий суддя вважає за необхідне скаргу ОСОБА_3 щодо зобов'язання уповноважених осіб Державного бюро розслідувань внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявами від 23.05.2022 р. про кримінальне правопорушення щодо судді залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1