17 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/13940/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021, яке набрало законної сили 07.09.2021, у цій справі позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ); зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25.02.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
13.02.2023 до суду, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надійшла заява позивача (стягувача) ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №140/13940/20.
Заява обґрунтована тим, що 28.10.2022 позивачу було видано виконавчий лист №13633/2022, який пред'явлено для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 06.12.2022 головним державним виконавцем вказаного відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70474627, проте рішення суду залишається невиконаним.
Листом від 01.02.2023 №2633-1610/М-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що рішення суду виконано в межах покладених зобов'язань, сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 25.02.2020 по 06.09.2021 становить 69869,65 грн. Крім того, при виконанні рішення суду щодо нарахування доплати до пенсії органом ПФУ нараховано (застосовано) не дві мінімальні заробітні плати згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а застосовано два прожиткових мінімуми станом на 01.01.2020 (2102,00 грн х 2 = 4204,00 грн) та обмежено нарахування та виплату датою набрання чинності рішення суду.
Заявник стверджує, що волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо правильності виконання рішення суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, рішення суду від 05.08.2021 у цій справі не виконується з урахуванням правової оцінки, наданої судом, де чітко визначений розмір підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік) та обмежено нарахування датою набрання чинності рішенням суду.
Виконуючи рішення суду у цій справі, відповідач зобов'язаний застосувати розмір доплати - дві мінімальні заробітні плати (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати у кожному році. Крім того, оскільки відсутні зміни законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, що були предметом судового дослідження у справі №140/13940/20, та заявником не втрачено статусу, що надає право на соціальні виплати, тому дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії датою набрання законної сили рішенням суду вчинені всупереч вимогам чинного законодавства України.
Заявник просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №140/13940/20 щодо нарахування ОСОБА_1 з 25.02.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі двох прожиткових мінімумів та обмеження датою набрання чинності рішенням суду, та зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області вжити заходів для повного виконання рішення суду шляхом нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), відповідно до вимог рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/13940/20, з 25.02.2020 та без обмеження будь-якою кінцевою датою (до моменту припинення права на даний вид підвищення (до зміни законодавства або зміни правового статусу).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.02.2023 прийнято до розгляду вказану заяву, постановлено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
У письмових поясненнях щодо заяви про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, представник відповідача зазначив, що спеціалістами ГУ ПФУ у Волинській області на виконання рішення Волинською окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №140/13940/20 проведено перерахунок пенсії позивачу з 25.02.2020, рішення суду виконано відповідачем в межах покладеного зобов'язання та нарахована сума доплати становить 69869,65 грн. Фактичними обставинами, які унеможливлюють на даний час виплату перерахованих за рішенням суду коштів позивачці є відсутність бюджетних призначень для Пенсійного фонду України на виплату заборгованості за рішеннями судів, тому виплата заборгованості в сумі 69869,65 грн. буде здійснена позивачу в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. З урахуванням наведеного просив у задоволенні заяви відмовити.
Згідно із частиною п'ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Відтак, заяву розглянуто в порядку письмового провадження в десятиденний строк з дня її отримання суддею.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021, яке набрало законної сили 07.09.2021, у цій справі позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ; зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25.02.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 06.12.2022 ВП №70474627 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №13633/2022, виданого 28.10.2022 Волинським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25.02.2020 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному, статтею 39 Закону №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Листом від 01.02.2023 №2633-1610/М-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило стягувача про те, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у цій справі виконано в межах покладних зобов'язань, сума нарахувань за період з 25.02.2020 по 06.09.2021 становить 69869,65 грн., про що також свідчить розрахунок суми, що підлягає виплаті згідно із вказаним рішенням суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні поданої заяви суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 620/2928/20.
Суд звертає увагу, що після набрання 07.09.2021 законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №140/13940/20 нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінилося, як і не змінився статусу позивача як непрацюючого пенсіонера, тому у боржника ГУ ПФУ у Волинській області були відсутні правові підстави для припинення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, відповідно до вказаного судового рішення з 07.09.2021.
Суд також наголошує, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у справі №140/13940/20 не вказано часовий проміжок, протягом якого боржник ГУ ПФУ у Волинській області повинен здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ, а позиція боржника про те, що нарахування та виплата підвищення до пенсії за вказаним рішенням суду повинні відбуватися лише по день набрання законної сили рішенням суду є безпідставною та не має правового обґрунтування у жодному нормативно-правовому акті.
Отже, суд погоджується із доводами заявника про протиправність дій відповідача, вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у цій справі, щодо нарахування підвищення до пенсії з 25.02.2020 по день набрання законної сили рішенням суду.
Разом з тим, суд відхиляє доводи заявника про те, що боржник протиправно здійснив нарахування підвищення до пенсії із розрахунку двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не мінімальних заробітних плат, з огляду на таке.
01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), та за змістом пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 58 постанови від 11.12.2019 у зразковій справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1774-VIII, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №240/3309/22.
На думку суду, вказаного правового підходу щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини необхідно дотримуватися і при визначенні конкретного розміру підвищення до пенсії, належного до виплати позивачу як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
За приписами частин першої, четвертої - сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
У рішенні від 30.06.20099 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення (вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 9901/226/19).
Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі № 760/3142/17, від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі № 9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України “Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах” і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України “Про виконавче провадження”, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Суд звертає увагу, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у цій справі було видано виконавчий лист №13633/2022 від 28.10.2022, який стягувачем був поданий для примусового виконання та перебуває на цей час на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2022 ВП №70474627. Проте, з листа ГУ ПФУ у Волинській області від 01.02.2023 №2633-1610/М-02/8-0300/22, наданого на звернення стягувача щодо виконання рішення суду від 05.08.2021 у справі №140/13940/20, вбачається, що вказане рішення суду належним чином не виконане.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про вжиття стягувачем усіх можливостей для примусового виконання рішення суду у цій справі та наявність у нього права на звернення до суду в порядку статті 383 КАС України. При цьому, враховуючи, що лист ГУ ПФУ у Волинській області №2633-1610/М-02/8-0300/22 датований 01.02.2023, а заяву у порядку статті 383 КАС України подано 08.02.2023 (дата на конверті, в якому скеровано таку заву до суду), суд також дійшов висновку про дотримання заявником десятиденного строку подання заяви, встановленого частиною четвертою статті 383 КАС України.
Підсумовуючи вище наведене та враховуючи, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2021 у цій справі в частині здійснення нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії після набрання ним законної сили протиправно боржником не виконується, чим порушено вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви у спосіб визнання протиправними дій боржника, вчинених на виконання рішення суду щодо припинення нарахування та виплати підвищення до пенсії після набрання рішенням суду законної сили.
Крім того, у порядку частин першої, п'ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.
Керуючись статтями 248, 249, 383 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №140/13940/20, щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, після набрання рішенням суду законної сили.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року у справі №140/13940/20 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, після набрання рішенням суду законної сили.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою - тридцять календарних днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.
Копію ухвали направити стягувачу ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), а боржнику Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області - для виконання.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. О. Андрусенко