про відмову у роз'ясненні судового рішення
17 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/3971/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплати із 17 липня 2018 року щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання провести з 17 липня 2018 року нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 указаного Закону, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік); зобов'язання нараховувати та виплачувати щомісячно суми підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, встановленого в розмірі двох мінімальних заробітних плат..
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позовні ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії за період із 17 липня 2018 року по 11 жовтня 2020 року залишено без розгляду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12 жовтня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 12 жовтня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік);
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.
13 лютого 2023 року на адресу суду надійшла заява позивача про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.06.2021. Заявник просив роз'яснити рішення суду в частині виконання зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, а саме за який період повинного бути виконане зобов'язання щодо нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та чи зобов'язане Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виконувати таке зобов'язання в подальшому після ухвалення рішення, набрання ним законної сили та без обмеження в часовому проміжку до припинення права на отримання такого підвищення до пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у даній справі було ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та відсутня об'єктивна необхідність у розгляді питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця, тому розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснений у тому ж порядку, в якому було ухвалено вказане судове рішення, тобто в порядку письмового провадження, у десятиденний строк з дня її надходження.
Заява про роз'яснення судового рішення до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у даній справі визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 12 жовтня 2020 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести ОСОБА_1 з 12 жовтня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
На звернення ОСОБА_1 щодо виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області листом від 28.12.2022 повідомило про проведення з 12 жовтня 2020 року нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, та про не застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення виплат згідно з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Виплата нарахованої доплати за період з 12жовтня 2020 року по 07липня 2021 року в сумі 37253,16 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Частиною першою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №9901/430/19.
Суд зазначає, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги та встановлювати певні обставини та/або надавати оцінку певним обставинам, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Дані висновки щодо застосування норм права, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі №9901/430/19.
При цьому конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отож, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.
Проте, як убачається із резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року у даній справі суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вчинити дії, а саме: провести ОСОБА_1 з 12 жовтня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), при цьому, у мотивувальній частині цього ж рішення викладені мотиви, з яких виходив суд, задовольняючи позовні вимоги.
Дослідивши зміст зазначеного вище рішення суду, суд зазначає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично стосуються порядку виконання цього рішення, при цьому, суд роз'яснює саме рішення, а не порядок його виконання.
Щодо періоду виконання зобов'язання за вказаним рішенням суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області на підтвердження виконання рішення суду в частині періоду виконання зобов'язання боржником не зазначено жодного нормативного акту, таке посилання не міститься і в Кодексі адміністративного судочинства України, тобто Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області самоправно визначило для себе порядок виконання рішення суду, що прямо суперечить вимогам статті 129-1 Конституції України та статті 370 Кодексу України адміністративного судочинства.
Обмеження нарахування та виплати підвищення до пенсії будь якою кінцевою датою без скасування таких виплат або права на них шляхом постановлення спеціального законодавчого акту суперечить змісту спірних правовідносин та чинному законодавству, яким регулюються ці правовідносини.
Відтак, рішення суду в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в часовому вимірі повинно виконуватись до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин або втрати позивачем права на такі виплати без обмеження в часовому проміжку.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що рішення суду від 07 червня 2021 року є чітким та зрозумілим, з мотивувальної та резолютивної частин рішення суду вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує, тому відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про роз'яснення судового рішення.
Керуючись статтями 248, 254, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя А.Я. Ксензюк