про відмову у роз'ясненні судового рішення
17 лютого 2023 року ЛуцькСправа № 140/14958/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2022, яке набрало законної сили 17.02.2022, у даній справі позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.06.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
03.02.2023 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2022. Заявник просила роз'яснити рішення суду в частині виконання зобов'язання, а саме в якому розмірі має бути здійснено нарахування та виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення - у зоні гарантованого добровільного відселення, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам відповідно до статті 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; за який період повинно бути виконане зобов'язання та чи зобов'язане Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виконувати таке зобов'язання в подальшому після ухвалення рішення, набрання ним законної сили та до припинення права на отримання такого підвищення до пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Відтак, оскільки рішення суду від 17.01.2022 у даній справі було ухвалено за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а необхідності у розгляді питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи суд не вбачає, тому вказану заяву про роз'яснення рішення суду розглянуто у порядку письмового провадження без повідомлення сторін. При цьому, враховуючи те, що у період з 30.01.2023 по 16.02.2023 суддя Андрусенко О. О. перебувала у відпустці, тому розгляд заяви про роз'яснення судового рішення здійснено у перший робочий день.
Заява про роз'яснення судового рішення не підлягає до задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд, при вирішенні поданої заяви, враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі №240/4937/18, яка полягає у такому.
Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко збігаються з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Передбачена статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі.
Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.
У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд звертає увагу, що ця справа відповідає ознакам типової та при її розгляді по суті були враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №240/4937/18 (в т. ч. щодо обраного способу захисту порушеного права та викладення резолютивної частини судового рішення). Так само, при розгляді заяви позивача про роз'яснення судового рішення підлягають врахуванню правові висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у цій же зразковій справі №240/4937/18.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 620/2928/20.
Суд наголошує, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у цій справі є зрозумілим та підстав для його роз'яснення немає.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 слідує, що позивач фактично просить роз'яснити порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання (нові вимоги або невирішені вимоги), які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні статті 254 КАС України.
Також з тексту заяви та додатків до неї вбачається, що насправді у позивача не виникає труднощів у розумінні ухваленого у цій справі рішення суду та подання вказаної заяви не обумовлено нечіткістю судового рішення за змістом (тобто, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для тих осіб, що будуть здійснювати його виконання), а зумовлено тим, що відповідач (боржник) виконав рішення суду в частині нарахування позивачу (стягувачу) підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, лише по день набрання судовим рішенням законної сили.
Разом з тим у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у цій справі не вказано часовий проміжок, протягом якого боржник ГУ ПФУ у Волинській області повинен здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, а позиція боржника про те, що нарахування та виплата підвищення до пенсії за цим рішенням суду повинно здійснюватися лише по день набрання законної сили рішенням суду є безпідставною та не має правового обґрунтування у жодному нормативно-правовому акті.
Суд звертає увагу, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити, у тому числі стягувачем, для того, щоб зобов'язати боржника належним чином виконати рішення суду. Крім того, процесуальним законодавством передбачений такий вид судового контролю за виконанням судового рішення, як визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Стосовно розміру підвищення до пенсії, то резолютивна частина рішення суду відповідає способу захисту, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі № 240/4937/18.
01.01.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII), та за змістом пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18 щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають. Верховний Суд від згаданого висновку щодо застосування пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1774-VIII із застосуванням виняткового механізму, закріпленого частиною першою статті 346 КАС України, не відступав, на що звернута увага в ухвалі Верховного Суду від 11.01.2023 у справі №240/3309/22.
Оскільки роз'яснюючи рішення, суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, а процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, то порушене заявником питання не відповідає нормам статті 254 КАС України.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про роз'яснення ухваленого рішення від 17.01.2022.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О. О. Андрусенко