про витребування доказів
м. Вінниця
20 лютого 2023 р. Справа № 120/10482/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про поновлення строків звернення до суду та витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою від 19.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов'язано відповідача надати суду докази направлення позивачу спірного рішення .
При цьому, судом не вирішено заявлене позивачем клопотання щодо поновлення строку звернення до суду з вимогою про оскарження рішення Теплицької селищної ради, у зв"язку з відсутностю доказів щодо дати отримання позивачем спірного рішення.
04.01.2023 р. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення заявленого позову та, серед іншого, пояснив, що оскаржуване рішення було оприлюднено на офіційному вебсайті Теплицької селищної ради 20.08.2021р., а тому, позивач мав змогу ознайомитись з ним в мережі інтернет ("Фейсбук").
Проте, відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 19.12.2022 р. щодо надання додаткових письмових доказів, а саме, про направлення спірного рішення позивачу.
Згідно частини 9 статті 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Враховуючи інформацію зазначену у відзиві, ненадання доказів витребуваних судовим рішенням у відповідача, суд вважає за можливе розглянути клопотання позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і у своїх висновках керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно частин першої - другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Так, позивач вказує, що про порушення своїх прав стало відомо 27.10.2022 після отримання оскаржуваного рішення, на підтвердження чого надано лист Теплицької селищної ради датований 27.10.2022 р.
В свою чергу, відповідачем не спростовано доводи позивача щодо отримання примірника /копії спірного рішення від 20.08.2021 р. раніше ніж 27.10.2022.
Враховуючи, що зазначені позивачем у поданому клопотанні обставини не спростовані відповідачем, навпаки, відповідними доказами підтверджується, що про спірне рішення позивач дізнався 27.10.2022р., а також те , що позов подано до суду 13.12.2022 р., тобто в межах шестимісячного строку встановленого процесуальним законом, - не можна вважати, що строки звернення пропущені.
Оскільки встановлений процесуальний строк не пропущено, відтак, не підлягає поновленю, як наслідок, не підлягає до задоволення подане позивачем клопотання.
Окрім того, суд вважає за необхідне витребувати повторно докази, виходячи з наступного.
Так, в п. 4 ухвали суду від 13.12. 2022 р. вказано про необхідність надання доказів (державних актів, рішень, тощо) , які підтверджують перебування землі, яку бажає отримати позивач у користуванні інших осіб. Однак, ці докази не надано, відтак, слід витребувати повторно.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу учасників справи на наступне.
Згідно пунктів 6 -7 частини п'ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до частини шостої статті 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частинами восьмою та дев'ятою статті 80 КАС України, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст.45 КАС України ).
Зокрема, такі заходи процесуального примусу, визначені частиною першою статті 149 КАС України, а саме, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
- невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
- зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
- неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 80, 122, 248, 256 КАС України, -
в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Витребувати у відповідача та зобов'язати подати суду до 24.02.2023 р. докази (державні акти, рішень, тощо), які підтверджують перебування землі, яку бажає отримати позивач, у користуванні інших осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна