м. Вінниця
20 лютого 2023 р. Справа № 120/8578/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У листопаді 2022 року Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 (далі-відповідачка ), у якому просило стягнути з відповідачки борг в сумі 6409,88 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що фізична особа ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
За відповідачкою рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 6409,88 грн.
Оскільки відповідачка добровільно не погашає борг, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
На виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України судом надіслано запит до адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України у Вінницькій області та до органів місцевого самоврядування щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки.
Ухвалою суду від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється, зокрема, шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Частиною одинадцятою статті 126 КАС України передбачено, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З матеріалів справи видно, що поштове відправлення разом з ухвалою суду від 22.11.2022, що були надіслані судом на вищезазначену адресу відповідача, 12.12.2022 повернуто до суду поштовим відділенням зв'язку без виконання та з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Отже, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання відзиву не скористалася.
Тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Фізична особа ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
Згідно з обліковою карткою платника податків станом дату звернення позивача до суду за відповідачкою рахується податковий борг на загальну суму 6409,88 грн з орендної плати з фізичних осіб (основний платіж).
Так, заборгованість з орендної плати з фізичних осіб виникла 29.08.2019 внаслідок несплати зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 28.06.2019 № 25641-5306-0208 від 21.05.2019 та № 8672775-5305-0208 від 13.06.2020
Вказані повідомлення-рішення направлялися відповідачці за податковою адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою про суми податкового боргу платника податків станом на 20.10.2022 за відповідачкою рахується заборгованість з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 6409,88 грн.
11.06.2018 позивач сформував та надіслав на адресу відповідачки податкову вимогу № 103391-53 форми "Ф" на суму податкового боргу 1860,59 грн., яка вручена відповідачці.
Оскільки станом на 20.10.2022 спірна сума грошового зобов'язання залишалася не сплаченою, це стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до п.285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
П.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно із п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
П.287.5 ст.287 визначено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що станом на 20.10.2022 за відповідачкою рахується борг зі сплати орендної плати з фізичних осіб в загальній сумі 6409,88 грн (за основним платежем).
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На адресу відповідачки надсилалась податкова вимога № 103391-53 форми "Ф" на суму податкового боргу 1860,59 грн. Відтоді податкова заборгованість відповідачки не погашалась.
На дату звернення позивача до суду спірний податковий борг становив 6409,88 грн і залишається несплаченим на дату постановляння рішення у цій справі (принаймні доказів на підтвердження цього суду не надано).
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову повністю.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 податковий борг в сумі 6409,88 грн (шість тисяч чотириста дев'ять гривень 88 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області ( код ЄДРПОУ 43142454, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028)
Відповідачка: фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
Повне судове рішення складено та підписано суддею 20.02.2023 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна