Справа №:755/11259/22
"20" лютого 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на дитину, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на дитину.
Згідно заявлених вимог, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 89 174,98 грн за період з квітня 2018 року по вересень 2022 року.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 30 вересня 2005 року між сторонами було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дитина - ОСОБА_4 . 22 липня 2013 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва шлюб між сторонами було розірвано. 16 липня 2016 року позивач, уклавши шлюб із ОСОБА_1 , змінила прізвище на ОСОБА_1 . Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року було присуджено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1 860,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивач зазначає, що відповідач протягом 2018-2022 років систематично допускає несплату аліментних платежів. Вважає, що розмір пені, яку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу становить 232 633,62 грн. Посилаючись на ч.1 ст. 196 СК України, позивач просить стягнути пеню в розмірі 89 174,98 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 листопада 2022 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано не було, конверт разом з копією ухвали суду про відкриття провадження та додатками повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень також подано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що сторони мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.18)
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року у справі №755/4954/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 860,00 грн, щомісячно, починаючи з 30 березня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с.9-12)
На виконання рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року, 22 серпня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва видано виконавчий лист (а.с.14).
Згідно результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП в провадженні Дніпровського ВДВС у м.Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) з 17 вересня 2018 року перебуває виконавче провадження №57220019, в якому стягувачем є ОСОБА_1 , боржником - ОСОБА_2 . Стан виконавчого провадження: примусове виконання.
Як убачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (ВП №57220019)
від 30 вересня 2022 року, за виконавчим листом №755/4954/17, виданим 22 серпня 2018 року, за період з квітня 2018 року по вересень 2022 року відповідачем сплачено: в грудні 2018 року - 2 190,70 грн; в січні 2019 року - 4 121,06 грн; в лютому 2019 року -2 479,40 грн; в березні
2019 року - 3 780,24 грн; у вересні 2020 року - 51 794,04 грн; у вересні 2021 року -
22 320,00 грн; в червні 2022 року - 16 740,00 грн та у вересні 2022 року - 5 580,00 грн. Штраф на користь стягувача становить 8 634,44 грн. Заборгованість за виконавчим листом з урахуванням індексації №755/4954/17 від 22 серпня 2018 року станом на 30 вересня 2022 року складає - 6 915,66 грн (а.с.9).
Згідно із ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 182 СК України).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Нормою ч.1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно роз'яснень, які викладені у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Отже неустойка, визначена у ч.1 ст. 196 СК України може бути стягнута з особи, яка є винною у простроченні сплати аліментів.
Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
У постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пеня на заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, беручи до уваги розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 20 травня 2022 року, пеня за період прострочки сплати відповідачем аліментів на утримання синаз вересня 2018 року (з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання) по вересень 2022 року становить 114 252,65 грн (1860,00 грн*210*1%+ 448,57*519*1%+ 1860,00*92*1%+ 1128,24*28*1% +508,84*31*1%+ 1860,00*31*1%+ 1529,30*31*1%+ 1860,00*519*1%+ 1860,00*489*1%+ 1860,00*458*1%+ 1860,00*428*1%+ 1860,00*397*1%+ 1860,00*366*1%+ 1860,00*336*1%+ 1860,00*305*1%+ 1860,00*275*1%+ 1860,00*244*1%+ 1860,00*213*1%+ 1860,00*184*1%+ 1860,00*153*1%+ 1860,00*123*1%+ 1860,00*92*1%+ 1860,00*62*1%+ 1860,00*31*1%+ 734,53*212*1%+ 1860,00*184*1%+ 1860,00*153*1%+ 1860,00*123*1%+ 1860,00*92*1%+ 1860,00*62*1%+ 1860,00*31*1%+ 734,53*120*1%+ 1860,00*92*1%+ 1860,00*61*1%+ 1860,00*31*1%).
Разом з тим, згідно положень ч.1 ст. 196 СК України визначено, що розмір неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.
Як убачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, старший державний виконавець Дєдова-Осипенко В.Ю. зазначає, що заборгованість за виконавчим листом з урахуванням індексації станом на 30 вересня 2022 року складає 6 915,66 грн.
Проте, зазначене суперечить самому розрахунку заборгованості, в якому сума аліментів, що підлягає стягненню встановлена у розмірі 1860,00 грн щомісячно та не змінювалась з урахування індексації (відповідні відмітки, розрахунки тощо відсутні). Крім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що станом на вересень 2022 року сукупний розмір заборгованості складає (-)8 565,44 грн. Отже окремо визначений старшим державним виконавцем розмір заборгованості в сумі 6 915,66 грнсуперечить фактичному наведеному виконавцем розрахунку, в якому відображена переплата.
Також, суд вбачає за необхідне зазначити, що відповідно до змісту ч.14 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
У пункті 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, визначено, що суми штрафів стягуються виконавцем з боржника після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Накладення штрафу на боржника стягується оремо від аліментів, та не можуть бути враховані до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Враховуючи, що хоч відповідач і допускав прострочення сплати аліментів на утримання сина, беручи до уваги, що з червня 2022 року наявна переплата зі сплати аліментів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на дитину.
У відповідності до ст.141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», а в задоволенні позову відмовлено, відшкодування судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись статтею 196 СК України, статтями 2, 10, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: