"20" лютого 2023 р.
м. Київ
справа № 755/2232/23
провадження № 2/755/2163/23
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що остання не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у постанові від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц - відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування на винну особу суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, потенційний відповідач ОСОБА_1 постановою Печерського районного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року у справі № 757/9023/20-п була притягнута до адміністративної відповідальності за порушення ПДР та вчинення ДТП від 17.02.2020 року за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2020 року у справі № 757/9023/20-п постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 06.04.2020 року щодо ОСОБА_1 в частині притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасовано, а провадження, в цій частині, закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Так, з огляду на вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди у тверезому стані, дана подія є страховим випадком, який передбачає виплату страховиком ОСОБА_1 страхового відшкодування.
Таким чином, на підтвердження обставин, викладених у змісті позовної заяви, та на підтвердження правових підстав позову, позивачем на виконання вимог даної ухвали суду має бути надано наступні належним чином засвідчені копії документів: докази звернення позивача до страховика потенційного відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, докази виплати або докази відмови у виплаті з боку страховика, - оскільки незвернення потерпілої особи або його страховика до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування є підставою для відмови у позові потерпілій особі, що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц. При цьому, позивачем слід урахувати, що повне і об'єктивне нарахування страхового відшкодування, яке має бути сплачено винною особою, можливо здійснити лише за наявності виплати страховиком винної особи суми страхового відшкодування. Таким чином, до сплати страховиком винної особи суми страхового відшкодування - неможливо встановити суму, яка підлягає до сплати винною особою, оскільки така сума вираховується як різниця між завданою шкодою та фактично сплаченою страховиком винної особи сумою страхового відшкодування. Однак в матеріалах досліджуваної позовної заяви немає даних щодо виплати страховиком відповідача страхового відшкодування, тому відсутні підстави визначення чіткої суми, яка має бути заявлена в якості ціни позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку суброгації - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган