Ухвала від 20.02.2023 по справі 754/34/23

Номер провадження 2/754/1633/23

Справа № 754/34/23

УХВАЛА

про відкриття провадження

"20" лютого 2023 р. суддя Деснянського районного суду м. Києва Галась І.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-ті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом, усунення перешкод у користуванні,

ВСТАНОВИВ:

До Деснянського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-ті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом, усунення перешкод у користуванні.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 січня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали позивачем були подані копії позову з додатками для учасників справи та заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що позивач не має джерел доходу, є безробітним з грудня 2021 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставка судового збору за подання позову майнового характеру фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову.

Вивчивши надані позивачем довідки, суд вважає можливим задоволення заявленого клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до вимог ч.6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи норми ч.1 ст. 274 ЦПК України суд дійшов висновку про те, що дана справа не є малозначною та відноситься до категорії справ незначної складності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на заявлені позивачем вимоги, ціну позову та враховуючи інші вимоги ч.3 ст. 274 ЦПК України, суд дійшов висновку, що даний спір є спором незначної складності і справа може бути визнана малозначною та призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Враховуючи вимоги ст.. 274, 276, 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Враховуючи викладене, провадження про цивільній справі за вищеназваним позовом підлягає призначенню до розгляду в судовому засіданні.

Керуючись ст. 187 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-ті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом, усунення перешкод у користуванні.

Відкрити провадження в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 3-ті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення порядку користування житлом, усунення перешкод у користуванні.

Справу визнати малозначною.

Розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити судове засідання по справі на 30 березня 2023 року о 11 годині 30 хвилин в приміщенні суду.

В судове засідання викликати сторін.

Відповідач має право протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до суду відзив на позовну заяву, письмові докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позову.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) позивачу одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу додаються до відзиву, який надсилається (надається) до суду.

Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення не пізніше 25 березня 2023 року.

Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів надіслати учасникам справи у відповідності до процесуального статусу.

Ухвала про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки Деснянського районного суду міста Києва на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://ds.ki.court.gov.ua

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя:

Попередній документ
109079233
Наступний документ
109079235
Інформація про рішення:
№ рішення: 109079234
№ справи: 754/34/23
Дата рішення: 20.02.2023
Дата публікації: 22.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (15.05.2023)
Дата надходження: 04.01.2023
Предмет позову: про визначення порядку користування жилим приміщенням, квартирою
Розклад засідань:
30.03.2023 11:30 Деснянський районний суд міста Києва
18.04.2023 10:00 Деснянський районний суд міста Києва
08.05.2023 12:00 Деснянський районний суд міста Києва
15.05.2023 16:00 Деснянський районний суд міста Києва
10.07.2023 15:00 Деснянський районний суд міста Києва
21.07.2023 12:00 Деснянський районний суд міста Києва