2/754/366/23
Справа № 754/1817/22
Іменем України
20 лютого 2023 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д.Я. про відвід судді, -
В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 ОСОБА_1 , 3-особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у м.Києві державної адміністрації про відібрання дитини та повернення її матері.
Ухвалою судді від 08.02.2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.
У судовому засіданні від 02.08.2022 року згідно ухвали, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 12.09.2022 було залишено без задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 16.01.2023 було залишено без задоволення клопотання про призначення судової психологічної експертизи.
Ухвалою судді від 17.01.2023 року було поновлено судовий розгляд та продовжено строк розгляду у даній справі на 60 днів з дати постановлення даної ухвали судом та призначено судове засідання. Одночасно було визнано явку до суду обов'язковою та викликано у судове засідання позивачку, представника Служби у справах дітей та сім'ї Печерської районної у м.Києві державної адміністрації. Зобов'язано Службу у справах дітей та сім'ї Печерської районної у м.Києві державної адміністрації надати суду висновок щодо розв'язання спору ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , 3-особа: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної у м.Києві державної адміністрації про відібрання дитини та повернення її матері, а також витребувано від ОСОБА_1 належним чином посвідчений переклад ухваленого рішення за наслідками розгляду судової справи №2022/366, яка розглянута судом з сімейних питань №13 міста Анталія Республіки Туреччини для ознайомлення та долучення до матеріалів справи.
20.02.2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д.Я. на електронну адресу суду надійшла заява про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., яку вмотивовано тим, що 17.02.2023 року, відбулося судове засідання після постановлення судом ухвали про поновлення судового розгляду з метою з'ясування обставин справи, однак допустивши кричущі порушення процесуального закону на стадії підготовчого провадження у справі, суддя намагається виправити свої помилки за рахунок іншої процесуальної дії, а саме у спосіб виходу з нарадчої кімнати без ухвалення рішення та фактичного збирання та витребування нових доказів у справі.
Отже, враховуючи вищевикладені обставини представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Незвіський Д.Я., звернувся до суду із заявою про відвід судді по справі 754/1817/22, оскільки зазначені обставини викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Зотько Т.А.
Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Статтями 36-37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
З огляду на викладене та враховуючи, викладені у поданій заяві підстави відводу, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д.Я. не містить підтвердження належними доказами наявність обставин, які б викликали сумнів у безсторонності головуючого в справі. Доводи представника відповідача ґрунтуються виключно на його незгоді з процесуальними рішеннями суду, вчиненими в межах розгляду даної справи, у відповідності до вимог, передбачених ст.ст.13, 81, 244 ЦПК України, а відтак подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки не містить обґрунтованих підстав для відводу головуючого судді.
Відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36 - 40, 252 ЦПК України, -
Визнати заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д.Я. про відвід судді - необґрунтованою.
Передати заяву на розгляд іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя: