Справа № 462/1022/23
про залишення заяви без руху
17 лютого 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Залізничний відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про встановлення юридичного факту,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 , 15.02.2023 року (вх. № 3011) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із письмовою заявою про встановлення факту в порядку ст. 315 ЦПК України, у якій просить суд встановити факт, що ОСОБА_2 , який зазначений у довідці Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів № 4/5-8480-Р від 11.12.1991 року та ОСОБА_3 , який зазначений у графі «батько» у Свідоцтві про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 від 26.12.1958 року (повторне) - є батьком ОСОБА_5 .
Ознайомившись із заявою та доданими до неї документами, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Зокрема, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п. п. 4-1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження сплачується судовий збір у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (536 грн. 80 коп.).
Однак жодних доказів сплати судового збору до заяви не додано.
Також, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Однак в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником у заяві не вказано: поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Також, згідно п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак із змісту заяви, а також з її вимог не зрозумілим залишається, ким (чим) заперечується факт, що ОСОБА_3 є батьком заявника, оскільки родинні зв'язки підтверджуються, у тому числі, свідоцтвом про народження, у даному ж випадку мова йде про встановлення факту того, що у документах зазначена одна і та ж особа, тобто заява подана не про встановлення факту родинних зв'язків, як вказує заявник.
Також суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту звернення у відділ соціального захисту Залізничного району м. Львова з питань оформлення пільг як члену сім'ї реабілітованого, а також відсутні відповіді на таке звернення.
Окрім цього, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Під час перевірки копій документів на предмет їх відповідності ст. 95ЦПК України слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2020» від 01.09.2021 року, затвердженим наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до п. 8 р. 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Враховуючи наведене, відсутність на копіях документів ініціалів (ініціалу імені) та прізвища (у тому числі на копіях для заінтерисованої особи), дає підстави вважати їх такими, що не посвідчені в установленому порядку.
Зазначена правова позиція узгоджується з правовим висновком викладеним Верховним Судом у постанові від 08.05.2019 року за наслідком розгляду справи № 160/7887/18.
Тому у порушення наведених вимог, заявником до заяви додано копії документів, які належним чином не засвідчені, а саме не містять ініціалів (ініціалу імені) та прізвища.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, заяву слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Керуючись ст. 175, 185, 259-261, 294 ЦПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Залізничний відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про встановлення юридичного факту - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду у зазначений строк, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Залізничний відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про встановлення юридичного факту - вважати неподаною та повернути заявникам з усіма доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко