Справа № 462/6011/22
провадження 1-кп/462/213/23
13 лютого 2023 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши в залі суду у м.Львові у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12022141390000589 клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
встановив:
В провадженні Залізничного районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022141390000589 по обвинуваченню ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не встановлено.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, покликаючись на мотиви таких, які просить задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_6 і її захисник ОСОБА_4 заперечили проти клопотання прокурора про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки обвинувачена не судима, є особою молодого віку, сиротою, має вроджену ваду серця, у зв?язку з чим потребує постійний обстежень і лікування. Також ОСОБА_6 просила у разі продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 16.08.2022 року.
Обвинувачений ОСОБА_7 не заперечив проти клопотання прокурора про продовження йому строку тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 у вирішенні клопотанняпрокурора про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою поклався на розсуд суду.
Заслухавши доводи сторінкримінального провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення абозахисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Як встановлено, ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 22.12.2022 року ОСОБА_6 продовжено до 19.02.2023 року обраний 16.08.2022 року слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 182 000 грн. При цьому визнано такими, що не зменшились і не відпали ризики того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 22.12.2022 року ОСОБА_7 продовжено до 19.02.2023 року обраний 16.08.2022 року слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 182 000 грн.При цьому визнано такими, що не зменшились і не відпали ризики того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні єзабезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів, пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані і слугували підставою для обрання ОСОБА_6 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, для застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, наявність таких ризиків доведено прокурором.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Одночасно, в рішенні Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом свободи особистості.
З огляду на наведене, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, на строк до 10 років, та з огляду на конкретні наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення. Жодних стримуючих факторів, таких як наявність сім'ї, роботи, які б свідчили, що обвинуваченою не будуть вживатися перешкоди у судовому провадженні в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що обвинувачена ОСОБА_6 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченої, запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити строком на 60 днів, тобто до 10.04.2023 року включно, із раніше визначеним розміром застави.
Враховуючи наведене, суд бере до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, на строк до 10 років, та з огляду на конкретні наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення. Жодних стримуючих факторів, таких як наявність сім'ї, роботи, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у судовому провадженні в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.
Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги вищенаведені ризики і обставини, які у своїй сукупності беруться до уваги судом при вирішенні питання продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу, суд вважає, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та процесуальної поведінки обвинуваченого, запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити строком на 60 днів, тобто до 10.04.2023 року включно, із раніше визначеним розміром застави, задовольнивши клопотання прокурора.
Керуючись ст. 176-178, 183 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.04.2023 року включно, залишивши без змін визначений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 16.08.2022 року розмір застави.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10.04.2023 року включно, залишивши без змін визначений ухвалою слідчого судді Залізничного районного суду м.Львова від 16.08.2022 року розмір застави.
Копію ухвали про продовження строку тримання під вартою вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору і направити уповноваженій службовій особі місця попереднього ув'язнення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: ОСОБА_1