Справа № 439/1620/22
Провадження №1-кп/439/46/23
судового засідання
щодо продовження запобіжного заходу у виді
тримання під вартою
20 лютого 2023 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря
судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112022141160000130 від 28 липня 2022 року та за №12022142160000102 від 01.09.2022, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Броди Львівської області, не одруженого, зі середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357, статтею 395, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
У провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112022141160000130 від 28 липня 2022 року та №12022142160000102 від 01.09.2022,, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357, статтею 395, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2022 року (єдиний унікальний номер справи: 439/991/22) підозрюваному: ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 30 грудня 2022 року, включно. На підставі частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_4 визначено розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ухвалою суду від 27.12.2022 ОСОБА_4 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24.02.2023.
Під час судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження дії застосування запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою на шістдесят днів, без визначення розміру застави.
Необхідність задоволення клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Також ОСОБА_4 обвинувачується у викраденні офіційного документа, яке вчинене з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України. Окрім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 Кримінального кодексу України.
Прокурор звертає увагу, що при оцінці обставин, передбачених статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України, сторона обвинувачення приходить до висновку, що: докази, які дають підстави обґрунтовано обвинувачувати ОСОБА_4 , зокрема у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому Кримінальним процесуальним законом України порядку. У разі визнання винуватим, ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки.
Прокурор як на підставу наявності передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України ризиків, зазначає, що обвинувачений ОСОБА_4 може:
-переховуватися від суду;
-незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор мотивує, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, та виконання покладених на обвинуваченого обов'язків.
Прокурор наголошує, що наявні обставини дають достатні підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Більш м'який вид запобіжного заходу не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не може забезпечити уникнення ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Тому прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Позиція учасників судового розгляду.
Під час судового засідання прокурор клопотання підтримав, просить суд його задовольнити.
Під час судового засідання обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, вважають за необхідне обрати менш суворий запобіжний захід, зокрема домашні арешт, оскільки ОСОБА_4 має постійне місце проживання.
Мотиви, з яких виходить суд.
Нормативними вимогами частини 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За змістом частини 1 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
У свою чергу вимогами пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Імперативними положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Нормою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/ або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється.
Відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тримання під вартою направлено на полегшення здійснення правосуддя та забезпечення громадського порядку та обирається як запобіжний захід при наявності підстав вважати, що інші (більш м'які) запобіжні заходи, можуть не забезпечити виконання підозрюваним (обвинуваченим) обов'язків та його належної поведінки.
Нормативні приписи статті 331 Кримінального процесуального кодексу України вказують на необхідність вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У диспозиціях статей 177, 178, 194, 196, 199 Кримінального процесуального кодексу терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. При цьому, обрання є первинною стадією під час застосування запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинною, що наступає за певних умов, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Отже, суд під час підготовчого судового засідання, із урахуванням відповідного клопотання сторони кримінального провадження, наділений процесуальним правом вирішувати питання щодо можливості продовження строку дії запобіжного заходу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), яка вчинена повторно та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Також ОСОБА_4 обвинувачується у викраденні офіційного документа, яке вчинене з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України. Окрім цього, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 Кримінального кодексу України.
Окрім цього, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 02 листопада 2022 року (єдиний унікальний номер справи: 439/991/22) підозрюваному: ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 30 грудня 2022 року, включно. На підставі частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, ОСОБА_4 визначено розмір застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Доказами, які надають обґрунтовані підстави обвинувачувати ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357, статтею 395 Кримінального кодексу України, є:
-протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_4 ;
-протокол тимчасового доступу до речей та документів від 09 серпня 2022 року;
-протокол огляду місця події від 02 серпня 2022 року;
-протокол огляду предмета від 03 серпня 2022 року.
Відтак, на переконання суду, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357, статтею 395 Кримінального кодексу України, про що свідчать зібрані в ході досудового розслідування докази.
У свою чергу при визначенні наявності ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд виходить із наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 185, частиною 1 статті 357, статтею 395 Кримінального кодексу України. Зокрема кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, з огляду на статтю 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином. При цьому, стороною обвинувачення акцентується увага на кваліфікуючих ознаках вчинення такого злочину, зокрема повторності та вчиненню в умовах воєнного стану, що може бути визнано судом, як обставиною, яка обтяжує покарання. Відтак у випадку визнання винним ОСОБА_4 , обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Також суд зважає на те, що у кримінальному провадженні свідки та потерпілі залишаються недопитаними судом. Відтак, намагаючись уникнути можливого покарання, суд вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений може незаконно впливати (чинити тиск) на свідків та потерпілого, які ще судом не допитані.Такі дії обвинувачений може вчиняти власними діями, так за допомогою третіх осіб.
За таких обставин, суд, враховуючі доводи прокурора, вважає обґрунтованим наявність ризиків, передбаченого пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Прокурором перед судом доведено обґрунтований ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Позаяк ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих злочинів, зокрема за ознакою повторності. Обвинувачений раніше судимий за вчинення умисних корисливих злочинів.
Тому зважаючи на відсутність міцних соціальних зв'язків обвинуваченого, відсутність джерела постійного доходу останнього, наявний ризик того, що ОСОБА_4 зможе вчинити нове корисливе кримінальне правопорушення.
Водночас суд сприймає критично доводи прокурора щодо наявності ризиків, передбачених пунктом 4 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України. Позаяк прокурором належним чином не вмотивовано та не доведено можливість вчиненням обвинуваченим: ОСОБА_4 перешкод кримінальному провадженню іншим чином.
Суд, оцінюючи характеристику особи обвинуваченого: ОСОБА_4 , приходить до висновку, що останній офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв'язків, на його утриманні осіб не має.
Судом встановлено, що вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування до такого найбільш суворого запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приходить до висновку про неможливість жодного із більш м'яких запобіжних заходів забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Продовження застосування запобіжного заходу, який є найбільш суворим видом (тримання під вартою), враховуючи обставини справи, на даному етапі, є виправданим. Позаяк існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Обставин, передбачених частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, немає.
Продовжуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою та не змінюючи його на менш суворий, суд вважає, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тому наявні усі підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження запобіжного заходу обвинуваченому: ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
За правилами частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини справи та тяжкість правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне призначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень. Оскільки внесення застави саме в такому розмірі дасть змогу гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись статтям 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого: ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому: ОСОБА_4 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 квітня 2023 року.
На підставі частини 3 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень) гривень.
Сплата застави проводиться на рахунок:
одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України у Львівській області
IBAN: UA 598201720355219002000000757
Банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ,
ЄДРПОУ 26306742
Призначення платежу - застава за ОСОБА_4 .
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язок прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою, не відлучатися із міста Броди Львівської області без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання та роботи, а також здати на зберігання відповідному державному органу паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у випадку невиконання покладених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі пункту 3 частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, суд матиме право не визначати розмір застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1