№ 336/93/23
Пр. № 2/336/895/2023
20 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Мироненка О.П. про відвід судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В.,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виділ частки в натурі в праві спільної часткової власності на нерухомість.
До початку розгляду справи представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мироненко О.П. заявив відвід судді Щасливій О.В. з огляду на те, що у судді, на думку представника, склалося суб'єктивне внутрішнє переконання щодо вирішення вказаного спору, що може нанести шкоду всебічному, повному, неупередженому та об'єктивному розгляду справи.
Наведені обставини свідчать про заінтересованість судді у розгляді справи, тому викликають сумніви в її неупередженості та об'єктивності, що в силу ст. 36 ЦПК України виключає її подальшу участь в розгляді справи.
Вивчивши доводи заяви, суд знаходить заяву про відвід необґрунтованою з наступних міркувань.
Стаття 36 ЦПК України внормовує підстави для відводу судді, до яких відносяться, зокрема, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
В силу частини другої цієї статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Особа, що заявила відвід, наводить в заяві такі твердження.
21 грудня 2021 року набрало законної сили рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухомість у відповідність до фактичного розміру. Означеним рішенням в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. Справу судом першої інстанції вирішено під головуванням судді Щасливої О.В., яка ухвалила про відмову в задоволенні позову.
В провадженні Шевченківського районного суду, також під головуванням судді Щасливої О.В., перебуває справа за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності, по якій двічі судді був заявлений відвід, що залишений без задоволення.
Автор заяви повідомляє про отримання його довірителькою ухвали судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щасливої О.В. від 11.03.2023 року про прийняття до розгляду та відкриття провадження в цій справі, а також призначення підготовчого засідання на 23 лютого 2023 року.
Є незрозумілим вигук «о диво!», якого припустився представник, констатуючи означені факти, бо не є зрозумілим, що його так дивує: чи факт звернення осіб до суду за захистом права, чи факт виконання суддею вимог цивільного процесуального законодавства і відкриття провадження в справі та направлення учасникам справи копій відповідних ухвал, проте важко вивести, який, на думку представника, наявний зв'язок між вказаними процесуальними подіями та підставами для відводу судді.
Заява про відвід містить також згадування про те, що справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про приведення розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухомість у відповідність до фактичного розміру, рішення по якій на користь відповідачів було ухвалено Шевченківським районним судом м. Запоріжжя під головуванням судді Щасливої О.В. 2 грудня 2020 року, увінчалось залишенням цього рішення в силі, хоча при первісному розгляді справи судом апеляційної інстанції воно було скасовано. І так як вказана справа розглядалась судом ще з 2016 року, то саме з цього моменту, на думку автора заяви, у судді склалися певні суб'єктивні внутрішні переконання щодо правовідносин сторін, які не можуть не відбитися на об'єктивності і неупередженості судді при вирішенні цієї справи.
Розглядаючи заяву крізь призму вказаних тверджень, суд вважає, що відвід є необґрунтованим, виходячи з такого.
Як можна вивести із змісту доводів заяви про відвід, у відсутність прямого посилання на будь-які встановлені законом підстави для відводу судді, передумови для сумніву представника в неупередженості судді ґрунтуються на розгляді суддею кількох справ між тими ж самими сторонами, але про різний предмет, розв'язання однієї з яких увінчалося ухваленням рішення не на користь довірительки представника.
Виходячи з логіки заяв представника, розв'язання спору між тими ж сторонами про інший предмет на користь позивачів дає підстави сумніватися в об'єктивності судді і при вирішенні цієї справи.
Проте, такої підстави для відводу судді, як вирішення інших справ за участю тих самих осіб, не передбачено згаданою статтею 36 ЦПК України.
Більш того, за змістом ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В законі прямо зазначено, що рішення або окрема думка судді в інших справах не є підґрунтям для заяв про відводи, а може бути предметом апеляційного оскарження у встановлених законом випадках.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантоване право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Основним Законом України гарантовано незалежність суддів, які при здійсненні правосуддя підкоряються лише закону.
Отриманню ефективного, без будь-яких обмежень, судового захисту і підпорядковане завдання цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.
Таким чином, суд, що в своїй діяльності підпорядковується лише закону, доходить висновку про надуманість підстав для відводу та неспроможність доводів, приведених в їх обґрунтування, що свідчить про необґрунтованість відводу.
Вибір ж судді, якому особа виказує довіру у вирішенні спору на її користь, з огляду лише на наведені обставини, у відсутність законних передумов для відводу судді, є таким, що суперечить закону, і не може відбуватися вільно, лише на підставі бажання учасника справи.
Дійшовши висновку про необґрунтованість відводу, заява про якій надійшла до суду за три робочі дні до наступного судового засідання в справі, суд у відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України постановляє про передачу заяви про відвід до канцелярії суду для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК складу суду, уповноваженого вирішувати питання про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 353 ЦПК України, суд
Визнати необґрунтованим відвід судді Щасливої О.В., заявлений представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Мироненком О.П.
Передати заяву про відвід до канцелярії суду для визначення в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК складу суду, уповноваженого вирішувати питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Щаслива