Справа № 336/495/23
Провадження №3-в/336/1/2023
20 лютого 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздова Н.С., розглянувши клопотання адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича про відвід судді, -
встановила:
20.02.2023 в провадження Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання адвоката Рогозіна О.В. про відвід судді, в якому, посилаючись на ст.ст. 268, 271 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст..ст.75,76 КПК України, просив відвести суддю Петренко Л.В. від проведення розгляду справи №336/495/23.
Клопотання обґрунтовує тим, що 07.02.2023 адвокатом було здійснено ознайомлення з матеріалами адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Зі справою ознайомився частково, про що було зроблено відповідний запис на клопотанні. Під час ознайомлення з матеріалами справи адвокату не було надано можливість ознайомитися з відео файлами, що є додатком до протоколу, а таким чином, матеріалами справи.
Вивчивши вказане клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, враховуючи положення ст. 245 КУпАП, якою передбачено, що одним із завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є об'єктивне з'ясування обставин справи, з метою недопущення від учасників процесу будь-яких сумнівів щодо упередженості та необ'єктивності розгляду даної справи суддею.
Судом встановлено, що на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.01.2023 в провадження судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В. надійшли матеріали справи № 336/495/23 (провадження №3/336/662/2023) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
20.02.2023 адвокатом Рогозіним О.В. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Після чого, адвокат звернувся до суду з клопотанням про відвід судді, в якому зазначив, що не надавши можливість ознайомитися з матеріалами справи суддя прямо порушила приписи ч.1 ст.268, ч.1 ст.271 КУпАП. У випадку, якщо суддя порушує норми права, не надає можливості здійснити повноцінний захист ОСОБА_1 , то сторона захисту вбачає пряму зацікавленість судді у прийнятті завідомо неправосудного рішення. Відповідно до чого ОСОБА_1 не бажає, щоб дану справу розглядав суддя, який самостійно порушує норми права у відношенні до нього. Відповідно до чого є підстави для відводу судді. У сукупності вказані обставини викликають сумнів у неупередженості судді та є підставою для подання заяви про відвід.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Разом з тим, діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено порядку розгляду заяви про відвід (самовідвід) судді.
Водночас, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. А відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інститут відводу та самовідводу є гарантією справедливого розгляду кожної судової справи.
Так, у п. 132 рішення ЄСПЛ у справі «Гарабін проти Словаччини» (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
Відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, встановлених законом (ст.ст. 126, 129 Конституції України).
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Беручи до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.
Так, відповідно до ст.75 КПК України обставинами, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні є: 1) слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. 2) у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст.75 та ст.76 КПК України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч.1,3 ст.81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Захисником особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Рогозіним О.В. зазначено, що суддя відмовив у наданні можливості ознайомитись з відеоматеріалами, долученими до вказаної справи. Вказані пояснення суд визнає непереконливими та такими, що не доводять існування обставин, що викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді.
Інших підстав, які б викликали сумніви у неупередженості або об'єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі, заявником не наведено.
Окрім того, суд наголошує, що адвокат Рогозін О.В. не позбавлений можливості звернутися до відповідного органу, який скерував адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 до суду, з клопотанням про надання копії відеоматеріалів.
Також, адвокат Рогозін О.В. не позбавлений можливості переглянути відеозапис в судовому засіданні під час розгляду справи.
З огляду на вищевказане, зазначені адвокатом Рогозіним О.В. обставини не є підставами для відводу судді в розумінні положень ст.ст.75,76 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання адвоката Рогозіна О.В. про відвід судді.
Керуючись ст. ст. 283-284 КУпАП, суддя,-
постановила:
В задоволенні клопотання адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича, який діє як захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності - Петрусенка Дмитра Леонідовича, про відвід судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмили Василівни, від розгляду справи про адміністративні правопорушення №336/495/23 (провадження №3/336/662/2023) - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.С. Звєздова