Ухвала від 15.02.2023 по справі 915/754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 лютого 2023 року Справа № 915/754/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі № 915/754/21

про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866)

за заявою кредитора: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3) в особі Відокремленого підрозділу “Південноукраїнська атомна електрична станція” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546)

кредитор: Головне управління ДПС у Миколаївській області (м. Миколаїв, вул.Лягіна, 6)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” (54017, м. Миколаїв, вул. Погранична, 39/1)

кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “АС” (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул. Шевцової, буд. 22А, код ЄДРПОУ 31915956)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Деяк Ярослав Михайлович ( АДРЕСА_1 ),

учасник справи: представник працівників Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” - Борець Юрій Іванович,

заінтересована особа стосовно боржника: Южноукраїнська міська рада Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 48, код ЄДРПОУ 33850880)

представники учасників справи не з'явились,

встановив:

В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”.

29.12.2022 від розпорядника майна надійшла заява про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/754/21 за нововиявленими обставинами.

Зокрема, розпорядник майна просить суд:

1) прийняти заяву про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/754/21 за нововиявленими обставинами до розгляду;

2) скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі № 915/754/21, в частині пункту 5 резолютивної частини ухвали, а саме визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" основного боргу у розмірі 439 313,48 грн.

Заяву мотивовано тим, що 25 листопада 2022 року на електронну адресу арбітражного керуючого Деяка Я.М. надійшов лист боржника від 24.11.2022 № 20/1674 про пропозиції щодо санації підприємства, у якому зокрема повідомляється про погашення боржником основного боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" у розмірі 439313,48 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 653 від 30.12.2021. Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Деяк Я.М. дізнався про істотну для справи обставину, що не була встановлена судом, 25 листопада 2022 року, що підтверджується відповідним листом боржника та скріншотом із офіційної електронної адреси арбітражного керуючого.

Ухвалою від 20.01.2023 судом постановлено: відкрити провадження за заявою арбітражного керуючого Деяка Я.М. №2112/2022-1 від 21.12.2022 про перегляд ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/754/21 за нововиявленими обставинами та призначити її розгляд у спрощеному позовному провадженні, розгляд заяви призначити на 15 лютого 2023 року о 12:10 год.; учасникам провадження у справі про банкрутство за три дня до дати судового засідання надати письмові пояснення на заяву про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області у справі № 915/754/21 від 16.11.2022 за нововиявленими обставинами.

Учасники провадження у справі належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались, їх явка у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою.

На підставі ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяви арбітражного керуючого на предмет її прийнятності, господарський суд вважає, що її може бути розглянуто по суті в порядку, визначеному ст. 325 ГПК України з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГП.К України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною другою статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з положеннями ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодексу), учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу передбачено, що розпорядник майна з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення.

Також, з урахуванням положень ч. 2 ст.47 Кодексу саме розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог, тощо.

Отже, розпорядник майна має право на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду прийнятої судом за наслідками попереднього засідання у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої статгі 322 ГПК України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.

Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Стосовно суті заяви арбітражного керуючого, господарський суд оцінює зазначені в ній обставини таким чином.

Ухвалою від 31.08.2021 судом відкрито провадження у справі № 915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника з 31.08.2021, введено процедуру розпорядження майном боржника.

На сайті Вищого господарського суду України 01.09.2021 за № 67127 розміщено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (55000, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 8, код ЄДРПОУ 31948866).

В межах визначеного строку до господарського суду звернулись кредитори з грошовими вимогами до боржника, в тому числі Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” з заявою від 30.09.2021 №03/13-1443 про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 520212,24 грн, з яких: 439313,48 грн - електрична енергія, 46467,90 грн - пеня, 24279,24 грн - інфляційні нарахування, 10151,62 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 18.10.2021 заяву кредитора прийнято до розгляду.

Повідомленням №1110/2021-1 від 11.10.2021 розпорядник майна визнав грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 473744,34 грн, відхилив грошові вимоги в частині нарахування пені в сумі 46467,90 грн на підставі п. 15 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік”.

Ухвалою суду від 16.11.2022 за наслідками попереднього засідання суд визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія”: 439313,48 грн - основний борг (вимоги ІV-ої черги), 24279,24 грн - інфляційні нарахування (вимоги ІV-ої черги), 10151,62 грн - 3% річних (вимоги ІV-ої черги), а також витрати по сплаті судового збору в сумі 4540,00 грн (вимоги І-ої черги).

Зазначеною ухвалою суд зобов'язав розпорядника майна включити визнані судом вимоги кредиторів Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” до реєстру вимог кредиторів боржника у відповідності до вимог ч. 2 ст. 47, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Визначення кредитора та грошового зобов'язання у справі про банкрутство, склад вимог конкурсного кредитора, порядок пред'явлення цих вимог до боржника у справі про банкрутство, порядок та умови їх розгляду судом у справі про банкрутство та погашення регламентовані положеннями Кодексу про банкрутство.

Стаття 41 Кодексу визначає категорію "мораторію на задоволення вимог кредиторів", її зміст, застосування та поширення у справі про банкрутство та наслідки.

Частина перша цієї статті Кодексу містить загальне правило, згідно з яким, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до частини другої статті 41 Кодексу мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Згідно з частиною третьою статті 41 Кодексу протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Частиною п'ятою цієї статті Кодексу визначені вимоги, підстави та умови, за яких дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, зокрема:

- на задоволення вимог поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення;

- на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Водночас Кодекс України з процедур банкрутства допускає можливість на задоволення вимог кредиторів протягом дії мораторію у разі:

- стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів (за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, що провадиться з рахунку боржника в установі банку, а контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий) (абзац четвертий частини п'ятої статті 41 Кодексу про банкрутство);

- звернення стягнення на майно боржника (за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, що здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника) (абзац п'ятий частини п'ятої статті 41 Кодексу про банкрутство);

- задоволення самим боржником вимог кредиторів (лише тих вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію, частина шоста статті 41 Кодексу про банкрутство).

Також, законодавець згідно з частиною сьомою статті 41 цього Кодексу допускає можливість погашення вимог кредиторів, незалежно від того, чи поширюється на них дія мораторію на задоволення вимог кредиторів: боржником, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника, власником корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третьою особою; протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі, однак за умови погашення всіх вимог конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов'язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів.

Отже, за змістом наведених положень Кодексу України з процедур банкрутства стягнення з боржника та виконання боржником зобов'язань за вимогами кредиторів допускається щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію, та у разі одночасного погашення всіх вимог конкурсних кредиторів.

Статтею 1 Кодексу грошове зобов'язання визначено, як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загально-обов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду тощо. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор згідно з приписами цієї статті Кодексу визначений, як юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Конкурсні кредитори, згідно зі статтею 1 Кодексу це кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною першою статті 45 Кодексу про банкрутство передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

В частині третій цієї статті Кодексу про банкрутство визначені вимоги до заяви кредитора з вимогами до боржника, відповідно до яких заява кредитора має містити, зокрема розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування.

У зв'язку із викладеним, враховуючи положення статті 41 Кодексу про банкрутство заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” до Боржника кредиторські вимоги за зобов'язаннями - є вимогами конкурсного кредитора за грошовими зобов'язаннями Боржника, на які поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у розумінні частини першої статті 41 Кодексу про банкрутство та за якими забороняється виконання вимог відповідно до частини третьої цієї статті Кодексу про банкрутство.

А тому, погашення Боржником заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” на заявлену ним суму кредиторських вимог згідно з платіжним дорученням № 653 від 30.12.2021, без встановлення обставин погашення/задоволення вимог інших кредиторів, що заявили свої вимоги до Боржника як вимоги конкурсного кредитора в порядку статті 45 Кодексу про банкрутство, свідчить про незаконність вчинених Боржником дій з погашення кредиторської заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Отже, не можуть бути предметом оцінки судом в ході розгляду вимог кредиторів до боржника у попередньому засіданні вчинені кредитором дії із зарахування сплаченої Боржником в процедурі розпорядження майном заборгованості.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Разом з тим, заборгованість в сумі 439 313,48 грн була сплачена боржником в період розпорядження майном, отже, ці дії не можуть вважатись такими, що ґрунтуються на приписах закону.

Внаслідок чого, враховуючи засади господарського судочинства, зокрема, верховенства права, ці обставини не можуть бути покладені в основу судового рішення, в тому числі бути підставою для його перегляду, а натомість вони мають бути усунені особами, відповідальними за порушення Закону.

А тому, у суду в підготовчому засіданні відсутні підстави брати до уваги обставини щодо дій, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія”, ігноруючи цим дії, вчинені Боржником, а також відсутні підстави враховувати наслідки цих незаконних дій Боржника - у вигляді прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” виконання від Боржника всупереч встановленій законом заборони (мораторію), визнавати тим самим погашеними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія” до Боржника всупереч встановленому Кодексом про банкрутство порядку (черговості, стаття 64).

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в подібних правовідносинах в постанові від 26 січня 2021 року у справі №910/19006/19.

Таким чином, господарський суд не вбачає підстав для скасування за нововиявленими обставинами судового рішення, а саме ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі № 915/754/21 в частині пункту 5 резолютивної частини ухвали про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" основного боргу у розмірі 439 313,48 грн., оскільки наявність доказів, на які посилається заявник з наведених вище міркувань не вплинула б на прийняте судом рішення.

Крім того, відмовляючи в задоволенні заяви арбітражного керуючого, господарський суд виходить з такого.

Ухвалою від 31.08.2021 судом відкрито провадження у справі № 915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Деяка Ярослава Михайловича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1879 від 22.12.2018).

Статтею 12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено обов'язки арбітражного керуючого.

Так, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їхньою згодою; отримувати інформацію з державних реєстрів.

Розпорядник майна зобов'язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

На думку суду, сукупність наведених повноважень та обов'язків свідчить про те, що розпорядник майна, маючи доступ до всієї бухгалтерської документації банкрута, в т.ч. до його банківських рахунків, мав знати про здійснення погашення грошових вимог конкурсного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" в частині основного боргу у розмірі 439 313,48 грн, а отже не можна вважати наявними підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, визначені положеннями ч. 2 ст. 320 ГПК України, відповідно до якої підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На підставі вищенаведеного, господарський суд в задоволенні заяви розпорядника майна Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” арбітражного керуючого Деяка Я.М. про перегляд ухвали господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/754/21 за нововиявленими обставинами відмовляє.

Керуючись ст. 1, 12, 41, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 176, 234, 235, 320, 321, 322, 323, 325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви арбітражного керуючого Деяка Я.М. №2112/2022-1 від 21.12.2022 про перегляд ухвали Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/754/21 за нововиявленими обставинами відмовити та залишити в силі ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16.11.2022 у справі №915/754/21.

2. Ухвалу надіслати учасникам провадження у справі про банкрутство.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст ухвали складено і підписано 20.02.2023.

Суддя В.О.Ржепецький