20 лютого 2023 року Справа № 915/178/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали
позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби народів 40» (55002, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 40, код ЄДРПОУ 40476123)
до відповідача: фізичної особи-підприємця Левчук Галини Олексіївни ( АДРЕСА_1
про зобов'язання демонтувати зайві радіатори опалення та відсічні крани, приведення системи теплопостачання до теплової потужності однотипних квартир,
встановив:
До Господарського суду Миколаївської області звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби народів 40» з позовом до фізичної особи-підприємця Левчук Галини Олексіївни, яким позивач просить суд: зобов'язати Левчук Г.О. демонтувати зайві радіатори опалення та відсічні крани, які встановлено самостійно на загальнобудинкові стояки опалення по кутових та кімнатах залу, привести системи теплопостачання до теплової потужності однотипних квартир будинку №40 по вул. Дружби народів в м. Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/178/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Оглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає приписам п. 2, 4, 5, 9 ч. 3 ст. 162, п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме:
1) у вступній частині позовної заяви позивачем не зазначено повного найменування статусу відповідача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України;
2) прохальна частина позову не містить вказівки на статус фізичної особи-підприємця відповідача, що не відповідає п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України;
3) частиною 1 статті 20 ГПК встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Позивачем у позовній заяві не зазначено та не додано до позовної заяви відповідних доказів на підтвердження обставин належності даного спору до спорів, які виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності;
4) позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, а саме: суми витрат на правничу допомогу, що не відповідає п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України;
5) до позовної заяви позивачем в порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України не додано доказів направлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено копію позовної заяви з додатками для відповідача.
Суд зазначає, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов'язку суду щодо направлення копії позовної заяви відповідачеві. Таким чином, додана до позовної заяви копія позовної заяви з додатками підлягає поверненню позивачеві;
6) в порушення приписів п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Зокрема, зміст позовних вимог, викладених у прохальній частині позовної заяви, свідчить про те, що позивачем фактично заявлено дві немайнові позовні вимоги: 1) зобов'язання Левчук Г.О. демонтувати зайві радіатори опалення та відсічні крани; 2) приведення системи теплопостачання до теплової потужності однотипних квартир будинку АДРЕСА_2 .
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2023 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.
Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви, яка містить дві немайнові позовні вимоги, позивач має сплатити судовий збір в сумі 5368,00 грн.
Разом з тим, доданий до позовної заяви фіскальний чек №1023613353 від 09.02.2023 свідчить про сплату позивачем судового збору в сумі 2684,00 грн.
З зазначеного витікає, що позивачем не надано суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що не відповідає приписам п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Крім того, суд зазначає, що згідно приписів ч. 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За результатами перевірки за допомогою системи «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що дані про зарахування судового збору в розмірі 2684,00 грн до спеціального фонду Державного бюджету України фіскальний чек №1023613353 від 09.02.2023 відсутні.
Отже, позивачеві слід надати суду відповідні докази на підтвердження зарахування судового збору в розмірі 2684,00 грн, сплаченого за фіскальним чеком №1023613353 від 09.02.2023 до спеціального фонду Державного бюджету України;
7) відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Прохальна частина позовної заяви не дозволяє суду вирізнити речі («зайві радіатори опалення та відсічні крани»), які на думку позивача перешкоджають в користуванні спільним майном серед інших подібних речей, вірогідно розміщених в тому самому об'єкті нерухомості, що не відповідає принципу ефективності обраного способу захисту, закріпленого в ч. 1 ст. 2 ГПК України;
8) додані до позовної заяви письмові докази не засвідчено належним чином, зокрема не зазначено посаду особи, якою завірено копії поданих доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Станом на дату подання позову чинним є Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів”, який набрав чинності з 01.09.2021, відповідно до п. 5.26 якого відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів “Згідно з оригіналом” (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії;
9) відповідно до ч. 2 ст. 96 ГПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Додані позивачем до позовної заяви електронні докази не відповідають вимогам ст. 96 ГПК України, а саме: подані докази не засвідчені кваліфікованим електронним підписом;
10) позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до приписів ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Зазначені вище недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружби народів 40» від 05.02.2023- залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
3. Повернути позивачеві додану до позовної заяви від 05.02.2023 копію позовної заяви з додатками для відповідача.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.О.Ржепецький