Справа № 240/15940/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач - Драчук Т. О.
17 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
в серпні 2022 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період з 08.01.2016 по 30.09.2018.
Також, позивач просив зобов'язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу у нічний час за період з 08.01.2016 по 30.09.2018.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням Національної поліції України у Житомирській області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
При цьому, в довідках обліку несення поліцейськими служби в нічний час, що подавались до УФЗБО ГУНП у Житомирській області відсутня інформація про виконання ОСОБА_1 службових обов'язків в нічний час, а тому надбавка за вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась, у зв'язку з чим відсутня бездіяльність ГУНП у Житомирській області.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 у період з 25.06.2010 по 31.10.2019 перебував на службі в органах внутрішніх справ та Національній поліцій України. З 31.10.2019 звільнений зі служби в Національній поліції України.
У період з 08.01.2016 по 30.09.2018 позивач залучався до служби у нічні зміни, однак, як вказує позивач, йому не виплачувалась доплата за службу в нічний час.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Факт неналежного ведення документообігу Новоград-Волинським РВП ГУНП в Житомирській області, а саме не складання та не надсилання довідок обліку несення позивачем служби в нічний час до Головного управління Національної поліції в Житомирській області не може бути підставою для обмеження права позивача на доплату за роботу в нічний час при наявності інших доказів виконання такої роботи.
Так, відповідно до листа Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області №29аз/220/05-2022 від 16.08.2022 старший оперуповноважений СКП Ковальчук О.С. згідно книг служби нарядів з 08.01.2016 по 30.09.2018 відпрацював 512 годин у нічний час. Вказана інформація також підтверджена копіями із книг служби нарядів за період з 08.01.2016 по 30.09.2018.
Разом з тим, доплата за службу в нічний час ОСОБА_1 не проводилась, що підтверджується розрахунковими листами та не заперечується відповідачем.
За таких обставин, суд першої інстанції приходить до висновку, що відповідач безпідставно не здійснював позивачеві доплату за службу в нічний час, чим допустив протиправну бездіяльність. Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції України в Житомирській області щодо не нарахування та невиплати доплати за службу в нічний час ОСОБА_1 за період з 08.01.2016 по 30.09.2018 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання Головного управління Національної поліції в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 08.01.2016 по 30.09.2018.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон №580-VIII).
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" ( далі - Постанова № 988) визначено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.
Пункту 1 Постанови № 988 визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому, підпунктом 3 п. 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до ст. 94 Закону 580-VIII та Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських був затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260).
Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до листа Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області №29аз/220/05-2022 від 16.08.2022 старший оперуповноважений СКП Ковальчук О.С. згідно книг служби нарядів з 08.01.2016 по 30.09.2018 відпрацював 512 годин у нічний час. Вказана інформація також підтверджена копіями із книг служби нарядів за період з 08.01.2016 по 30.09.2018.
При цьому, єдиною підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт вказує відсутність довідок обліку несення поліцейським служби в нічний час за підписом керівника відповідного підрозділу поліції
Однак, колегія суддів критично оцінює вказані доводи апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджується факт несення позивачем служби в нічний час, тоді як обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час встановлений пп. 3 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 не здійснено доплату позивач за службу в нічний час за період з 08.01.2016 по 30.09.2018.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 по справі №2140/1763/18.
Відповідно до п. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.