Справа № 560/5383/22
Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
17 лютого 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30.03.2022 року № 968070132215 про відмову у переході на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу” № 3723-ХІІ від 06.12.1993 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи з 01 лютого 1991 року по 25 червня 1994 на посаді голови Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; з 26 лютого 1994 року по 29 березня 1998 року на посаді голови Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; з 30 березня 1998 року по 30 березня 2002 року на посаді голови Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; з 31 березня 2002 року по 03 червня 2003 року на посаді голови Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області; з 19 червня 2003 року по 22 березня 2004 року на посаді спеціаліста І категорії відділу освіти Ізяславської районної державної адміністрації; з 23 березня 2004 року по 21 червня 2005 року на посаді начальника відділу внутрішньої політики апарату Ізяславської районної державної адміністрації; з 22 червня 2005 року по 27 березня 2013 року на посаді начальника відділу освіти Ізяславської районної державної адміністрації; з 21 жовтня 2013 року по 10 серпня 2016 року на посаді начальника відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської районної державної адміністрації;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно з статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993 року, здійснити нарахування й виплату з 18 березня 2022 року 60 % від заробітку, зазначеного у довідках Шепетівської районної державної адміністрації від 23.02.2022 року № 02-17/15, № 02-17/16.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30 березня 2022 року № 968070132215 про відмову у переході на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 06.12.1993 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 01 лютого 1991 року по 03 червня 2003 року на посаді голови Клубівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 18 березня 2022 року з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком, передбачену статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2023 розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 17.01.2023 та витребувано в Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 , а також розрахунок розміру пенсії на який матиме право ОСОБА_1 в разі її переведення на пенсію Згідно Закону України "Про державну службу" у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії у відпустці, розгляд справи було відкладено на 24.01.2023.
18.01.2023 від відповідача через систему "електронний суд" подано до суду заяву на виконання вимог ухвали суду від 05.01.2023, до якої було додано копію електронної пенсійної справи позивача, а також інформацію щодо розрахунку стажу.
24.01.2023 сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.01.2023 визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження та повторно витребував у відповідача розрахунок розміру пенсії на який матиме право ОСОБА_1 в разі її переведення на пенсію Згідно Закону України "Про державну службу" у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
03.02.2022 до суду від відповідача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 26.01.2023.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
З 19 березня 2010 року позивачка отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 01 квітня 2013 року ОСОБА_1 переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".
З 21 жовтня 2013 року позивачку переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 03 січня 2017 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18 березня 2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30 березня 2022 року № 968070132215 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки згідно із записів трудової книжки до стажу державного службовця відносяться періоди, що сумарно складають 18 років 8 місяців та 15 днів.
За змістом трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 :
- 01.02.1991 року - обрано головою Клубівської сільської ради;
- 06.05.1994 року - прийнято присягу державного службовця, присвоєно 9 ранг державного службовця 5 категорії;
- 26.06.1994 року - обрано головою Клубівської сільської ради;
- 30.03.1998 року - обрано Клубівським сільським головою;
- 31.03.2002 року - обрано Клубівським сільським головою;
- 24.04.2002 року - прийнято присягу державного службовця органів місцевого самоврядування;
- 03.06.2003 року - звільнено за власним бажанням;
- 19.06.2003 року - призначено спеціалістом І категорії відділу освіти Ізяславської райдержадміністрації;
- 22.03.2004 року - звільнено з посади спеціаліста І категорії відділу освіти у зв'язку з переходом на іншу роботу;
- 23.03.2004 року - призначено на посаду начальника відділу внутрішньої політики апарату райдержадміністрації;
- 21.06.2005 року - звільнено з посади за власним бажанням;
- 22.06.2005 року - призначено на посаду начальника відділу освіти районної державної адміністрації;
- 27.03.2013 року - звільнено з посади начальника відділу освіти Ізяславської районної державної адміністрації за власним бажанням;
- 26.06.2013 року - розпочато виплату допомоги по безробіттю;
- 20.10.2013 року - припинено виплату допомоги по безробіттю;
- 21.10.2013 року - призначено на посаду начальника відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації;
- 26.05.2016 року - присвоєно 6 ранг державного службовця з 01 травня 2016 року;
- 10.08.2016 року - звільнено з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію;
- 07.09.2017 року - прийнято на посаду заступника директора по будівництву ТОВ "Ізяславтрансбуд";
- 02.05.2018 року - звільнено із посади заступника директора по будівництву ТОВ "Ізяславтрансбуд";
- 18.07.2018 року - прийнято на посаду начальника будівельного відділу ТОВ "Ізяславтрансбуд";
- 18.03.2020 року - звільнено з посади начальника будівельного відділу ТОВ "Ізяславтрансбуд";
- 12.06.2020 року - прийнято на посаду директора ТОВ "Ішесла";
- 20.01.2022 року - звільнено з посади директора ТОВ "Ішесла";
- 21.01.2022 року - прийнято на посаду директора ТОВ "ІТБ Інвест".
Позивач, вважаючи порушеним її право на пенсійне забезпечення, звернулася до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що до стажу державної служби зараховується робота на посадах в органах місцевого самоврядування, зокрема, періоди роботи на посаді сільського голови.
Оскільки позивачка у період з 01 лютого 1991 року по 03 червня 2003 року займала посаду голови Клубівської сільської ради, суд задовольняє позовні вимоги у частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби вказані періоди роботи.
Як свідчать матеріали справи, позивачка на час звернення до пенсійного органу досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має загальний страховий стаж більше 35 років, станом на 01 травня 2016 року займала посаду державної служби та має стаж державної служби понад 10 років.
Відтак, вона має право на пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу".
З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30 березня 2022 року № 968070132215 про відмову у переході на пенсію за віком згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу” №3723-ХІІ від 06.12.1993 року є протиправним, а тому його слід скасувати.
З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 18 березня 2022 року з пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію за віком, передбачену статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацем 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII передбачено, що Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Відповідно до п. 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Положеннями пункту 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як свідчать матеріали справи, позивачка на час звернення до пенсійного органу досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має загальний страховий стаж більше 35 років, станом на 01 травня 2016 року займала посаду державної служби та має стаж державної служби понад 10 років.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачка має право на отримання пенсії згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII.
Разом з тим, відповідно до протоколу розрахунку пенсії ОСОБА_1 від 22.02.2022 та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 02.02.2023 №2200-0304-7/8787 розмір пенсії, на який матиме право позивачка в разі її переведення на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з 18.03.2022 становить 1989,86 грн, в той час, як розмір пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на 01.03.2022 становить 3843,43 грн.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина перша статті 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII.
У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
Враховуючи наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії'виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Ані Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивачки за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
В той же час, cуд вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (далі Порядок).
Пунктом 4 вказаного Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Так, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Слід зазначити, що відповідно до змісту Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 23 лютого 2022 року № 02-17/15 та Довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 23 лютого 2022 року № 02-17/16, останні видані Шепетівської районною державною адміністрацією за посадою начальника відділу Ізяславської районної державної адміністрації станом на січень 2022 року.
При цьому, у довідках зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Однак, суд зауважує, що відповідно до записів трудової книжки, позивачку звільнено з посади начальника відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію ще 10 серпня 2016 року, тому застосування при розрахунку пенсії державного службовця зі складових заробітної плати, з яких позивачка не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам частини першої статті 37 Закону № 3723-XII.
Варто вказати і на те, що позивач з 01.04.2023 по 21.10.2013 отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII, однак без врахування довідок № 02-17/15 та №02-17/16 від 23.02.2022.
Разом з цим, оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не має права на проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу» саме на підставі довідок про заробітну плату, виданих Шепетівської районною державною адміністрацією №02-17/15 та №02-17/16 від 23.02.2022, а у разі переведення позивачки на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» розмір пенсійної виплати буде меншим, ніж позивачка отримує на даний час згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у переведенні ОСОБА_2 на отримання пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про Державну службу" від 16 грудня 1993 року є правомірною та обгрунтованою.
Враховуючи вказане, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно з статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723- XII від 16.12.1993 року, здійснити нарахування й виплату з 18 березня 2022 року 60 % від заробітку, зазначеного у довідках Шепетівської районної державної адміністрації від 23.02.2022 року № 02-17/15, № 02-17/16.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції не надано оцінку усім обставинам у справі, що мають значення для її вирішення, а тому рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, тому рішення суду першої інстанції належить скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2022 року скасувати.
Прийняти нову постанову, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.