Справа № 466/1730/23
Провадження № 2-о/466/72/23
17 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Зими І.Є.
при секретарі Колодій Я.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, в порядку окремого провадження, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту смерті фізичної особи, -
16.02.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту смерті фізичної особи. А саме, просить встановити факт смерті її матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку.
Заяву мотивує тим, що остання померла на території, непідконтрольній державній владі України, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», є тимчасово окупованою територією України.
Факт її смерті підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 6 від 24.12.2022р., виданим центральною міською клінічною лікарнею м. Донецька. Причиною смерті матері є рак печінки.
Вищевказане свідоцтво про смерть видане органом невизнаного державного формування тимчасово окупованої території України, яке немає юрисдикції на території України.
Відтак їй не видається можливим отримати документи, що підтверджують факт смерті матері за зразками чинного законодавства України, здійснити реєстрацію факту смерті та отримати відповідне свідоцтво про смерть у позасудовому порядку.
Заявник ОСОБА_1 та представник заінтересованої особи Шевченківського відділу РАЦСу в судове засідання не з'явились.
Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, суд вважає завершити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів без участі сторін.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку в їх сукупності, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.5 ч.2 ст. 295 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Пунктом 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Як встановлено судом та стверджується представленими заявником доказами, зокрема свідоцтвом про смерть № 6 від 24 грудня 2022 року, виданим центральною міською клінічною лікарнею м. Донецька, довідкою № 6 від 24 грудня 2023 року про причину смерті,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку.
Заявник ОСОБА_1 являється дочкою померлої, що підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 від 19.06.1970р., де її матір'ю записана ОСОБА_2 . Після реєстрації шлюбу 23.09.1988р. заявнику присвоєно прізвище ОСОБА_3 .
На даний час, згідно довідки від 01.02.2022 року № 1320-7001703259, остання взята на облік внутрішньо переміщеної особи та проживає у АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Статтею 17 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема, є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 1 Об/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться відомості з яких вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України в м. Донецьку, а заявник не в змозі отримати свідоцтво про смерть, виданого органом РАЦСу України, тому суд вважає, що заява є підставною підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10,12,81,89,258-259, 263-265,293,294,315 ч.2, 317, 319 ЦПК України, суд,-
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення - факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: Шевченківський районний у м. Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), адреса: м. Львів, вул. Котлярська, 6.
Допустити негайне виконання рішення суду в силу ч.4 ст. 317 Цивільно-Процесуального кодексу України.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Суддя І. Є. Зима