Справа № 991/1144/23
1-кс/991/1303/23
14 лютого 2023 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, що подала заяву про відвід, ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 ,
На розгляді слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 перебуває скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого.
13.02.2023 під час проведення судового засідання з розгляду зазначеної скарги, ОСОБА_3 усно заявлено про відвід слідчому судді ОСОБА_4 у зв'язку з його упередженістю.
Окрім того, 14.02.2023 ОСОБА_3 направив на адресу Вищого антикорупційного суду письмову заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , зазначивши як підставу для відводу відмову слідчого судді здійснювати відеозапис судового засідання в підсистемі ВКЗ (відеоконференцзв'язку).
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заявлений відвід, додатково зазначивши, що слідчий суддя під час розгляду його скарги не забезпечив виконання секретарем судового засідання вимог положень п. 6 Загальної частини та п. 3, 5 Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання стосовно здійснення відеозапису засідання у підсистемі ВКЗ.
Слідчий суддя ОСОБА_4 , якому заявлено відвід, письмових пояснень не надав, був належним чином повідомлений про розгляд заяви про відвід.
Розглянувши заяву про відвід, суддя зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії, учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід (ст. 80 КПК).
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід слідчого судді, передбачений ст. 75 КПК. За змістом заяви про відвід ОСОБА_3 вказав на підставу для відводу, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК (наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді).
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу об'єктивним та неупередженим розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з:(І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об'єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Отже, особиста безсторонність суду презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо упередженості судді.
Суддя звертає увагу на те, що до виправданих побоювань щодо упередженості судді не може належати незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду. У випадку наявності такої, КПК встановлює засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ст. 24).
З огляду на зазначене, обставини незгоди учасників з процесуальними рішеннями, діями чи бездіяльністю судді, суду, підлягають розгляду у рамках їх оскарження і не можуть бути підставою для заявлення відводу.
Оцінюючи доводи заявленого ОСОБА_3 відводу суддя виходить із того, що вони не містять у собі посилань на обставини, передбачені у ст. 75 КПК, чи будь-які інші обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви у неупередженості слідчого судді, а фактично зводяться до незгоди з порядком здійснення слідчим суддею розгляду поданої скарги.
Такі доводи, на переконання судді, направлені на формування хибних висновків про упередженість слідчого судді та необхідність його зміни.
Отже, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , внаслідок чого дана заява задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись ст. 75, 80-81, 309, 372 КПК, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1