Справа № 554/8361/21 Номер провадження 33/814/872/23Головуючий у 1-й інстанції Троцька А.І Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
Категорія ч.1 ст. 163-1 КУпАП
16 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О.,
при секретарі Філоненко О.В.
з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Карнауха М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючою керівником ТОВ «КИЙ»,-
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , працюючу керівником ТОВ «КИЙ», визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 85 (вісімдесят п'ять) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454,00 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона перебуваючи на посаді керівника ТОВ «КИЙ» вчинила адміністративне правопорушення, яке полягало у несвоєчасному поданні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з граничним терміном подання 20 липня 2021 року.
Своїми діями ОСОБА_1 допустила порушення п.203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погодившись із постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження по справі закрити.
Апеляційна скарга обґрунтовується відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 адвокат Карнаух М.В. в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених в ній, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду, оскільки копію оскаржуваної постанови було отримано 05 січня 2023 року.
З матеріалів справи вбачається, що копія постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року була направлена на адресу ОСОБА_1 , однак докази підтвердження отримання останньою вказаної копії постанови в матеріалах справи відсутні.
У свою чергу, апеляційна скарга була подана через місцевий суд 13 січня 2023 року, який виніс постанову, що підтверджується поштовим конвертом(а.с.46).
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи.
Мотиви суду
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи судом першої інстанції.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення №5198/16-31-18-06-12 від 20 серпня 2021 року складено за відсутності свідків, понятих та самої ОСОБА_1 .
У свою чергу, суду не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_1 взагалі повідомлялася про проведення перевірки та виявлення факту скоєння адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена, як про можливий факт скоєння нею правопорушення так і про розгляд справи судом першої інстанції, що призвело до порушення її права на захист, та як наслідок порушено гарантоване їй право на справедливий суд, у зв'язку з чим постанова місцевого суду підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №5198/16-31-18-06-12 від 20 серпня 2021 року, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді керівника ТОВ «КИЙ» вчинила порушення п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року з граничним терміном подання 20 липня 2021 року, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п. п. 3, 4 «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566 (далі- Інструкція), посадові особи органів доходів і зборів при виявленні адміністративного правопорушення складають протокол про адміністративне правопорушення на бланку за формою згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. Зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
За вимогами ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №5198/16-31-18-06-12 від 20 серпня 2021 року, акту № 5047/16-31-18-06 від 16 серпня 2021 року щодо неявки посадових осіб підприємства до органу податкової служби, акту № 6414/16-31-18-06-11/31174797 про результати камеральної перевірки з питання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року по ТОВ «КИЙ» від 20 серпня 2022 року ОСОБА_1 не була ознайомлена з проведенням перевірки та фактом вчинення адміністративного правопорушення.
Також відсутні будь-які належні відомості щодо відмови ОСОБА_1 ознайомлюватися чи підписувати протокол про адміністративне правопорушення. Акт № 5047/16-31-18-06 від 16 серпня 2021 року не може бути взятий до уваги, оскільки відсутні дані про належне повідомлення, в тому числі і поштове відправлення, про виклик ОСОБА_1 .
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п. 1 ст. 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».
У свою чергу, згідно з вимогами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП - скасуванню із закриттям провадження по справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2021 року скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду О.О. Панченко