Справа № 528/1323/21 Номер провадження 22-ц/814/2094/23Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я.В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
16 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів Одринської Т.В., Пікуля В.П.
при секретарі: Філоненко О.В.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача АТ «Укрзалізниця» Момот К.Е., представника третьої особи - Первинної профспілкової організації Вільної профспілки Південної Залізниці - Лашка С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві клопотання представників АТ «Укрзалізниця» Цаприки С.В. та Момот К.Е. про зупинення провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» третя особа на строні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки Південної Залізниці локомотивного депо ст.. Гребінка, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату заробітної плати за період з 09 грудня 2021 року по день поновлення на роботі,-
В провадженні Полтавського апеляційного суду знаходиться вищевказана цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 11 серпня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки Південної Залізниці локомотивного депо ст.. Гребінка про визнання незаконним та скасування наказу, про відсторонення від роботи та виплату заробітної плати за період з 09.12.2021 року по день поновлення на роботі, - відмовлено в повному обсязі.
З вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу.
18.10.2022 року до Полтавського апеляційного суду надійшло клопотання представників АТ «Укрзалізниця» Цаприки С.В. та Момот К.Е. про зупинення провадження у справі.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі, враховуючи наступне.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2022 року справа № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22) за позовом ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Направляючи справу № 130/3548/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказував, що передача справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для формування єдиної правозастосовчої практики у справах про відсторонення працівників від роботи з підстав їх відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також задля запобігання судових помилок, які у подальшому не могли б бути виправлені відповідно до процесуального законодавства внаслідок неможливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах.
Зокрема колегія суддів зазначила, що національне законодавство з питань відсторонення від роботи у зв'язку з ухиленням від профілактичних щеплень та запроваджене підзаконними актами регулювання відсторонення від роботи працівників які відмовляються або ухиляються від проведення обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 нечітке та взаємосуперечливе:
- стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлює загальне правило, що у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, але водночас допускає, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань;
- при цьому, відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у разі відмови або ухилення від обов'язкових профілактичних щеплень працівники відсторонюються від виконання робіт у порядку, встановленому законом;
- абзац шостий частини першої статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Інструкція про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності, затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66 вимагають наявності подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби для того, щоби «усунути» від роботи працівника, який ухиляється від обов'язкового щеплення;
- підпункт 2 пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» встановлює, що відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов'язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов'язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров'я, тобто допускається відсторонення працівника без такого подання відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби і виключає застосування Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби» від 29 березня 2017 року № 348 Державну санітарно-епідеміологічну службу ліквідовано, але не всі її повноваження перейшли до Державної установи «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України», Державної служби України з питань праці чи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Посилаючись на викладене, з урахуванням: абзацу другого пункту 3.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020, недостатнього рівня якості національного законодавства щодо спірного питання, того, що з моменту запровадження карантину орган законодавчої влади чи Кабінет Міністрів України, як вищий орган у системі органів виконавчої влади, який наділений правом законодавчої ініціативи, не вжили заходів щодо прийняття відповідного якісного закону, що передбачав би, в тому числі, підстави та порядок відсторонення працівників у зв'язку з ухиленням від обов'язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (що свідчить про відсутність інших механізмів вирішення правової проблеми та неефективність гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментального права на працю, яке гарантоване в статті 43 Конституції України при відстороненні працівників від роботи), неприпустимості в Державі Україна, як правовій державі, протиправного обмеження конституційних прав людини, незалежно від запровадження карантину, воєнного стану чи інших обставин, колегія суддів вважала за можливе звернулася до Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07 вересня 2022 року справу №130/3548/21 (провадження № 14-82цс22) прийнято та призначено до розгляду.
Судове рішення у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, та судове рішення у справі, яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до пункту 14 частини першоїстатті 253 ЦПК України у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі).
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22).
Керуючись ст. ст. 252, 253, 260 ЦПК України, суд,
Зупинити апеляційне провадження у справі 528/1323/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» третя особа на строні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна профспілкова організація Вільної профспілки Південної Залізниці локомотивного депо ст.. Гребінка, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та виплату заробітної плати за період з 09 грудня 2021 року по день поновлення на роботі, до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 61-4479св22).
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 16 лютого 2023 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді: Т.В. Одринська
В.П. Пікуль