Справа №442/110/23
Провадження №2-о/442/29/2023
17 лютого 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Крамара О.В.
з участю секретаря судового засідання - Малик О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобича цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області -
ОСОБА_1 звернулася в суд із вищевказаною заявою, яку обгрунтовує тим, що до початку російської збройної агресії проти України - 24 лютого 2022 року вона проживала у м.Лисичанську Луганської області за адресою зареєстрованого місця проживання.
Однак, після окупації 3 липня 2022 загарбницькими російськими військами міста Лисичанська змушена була евакуюватись у місто Дрогобич Львівської області, де взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 01.08.2022 №1302-5001951365.
Після досягнення нею пенсійного віку, в жовтні 2022 року вона звернулася до Відділу обслуговування громадян № 2 сервісного центру м.Дрогобич Управління Пенсійного фонду Львівської області з заявою для призначення пенсії за віком, до якої долучила всі необхідні документи, в тому числі і трудову книжку.
Однак, при розгляді її заяви до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки зміна прізвища, імені та по батькові на титульному листі трудової книжки заповнено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, що підтверджується рішенням про відмову у призначенні пенсії №133850012129 від 10.11.2022.
Вважає, що працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому неправильність заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах (наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018).
За таких обставин, в неї виникла необхідність звернутися з даною заявою в суд.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала клопотання про розгляд заяви у її відсутності, заявлені вимоги підтримує з підстав викладених в заяві, просить заяву задоволити.
Від заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, надійшов відзив, в якому зокрема просять відмовити в задоволенні заяви.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема з врахуванням: п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення
Згідно ч.1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Ст. 318 ЦПК України визначає, що у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. На підставі ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Як вбачається, зі змісту титульного аркуша трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 2 вересня 1980 року, при видачі вказаної трудової книжки її прізвище, ім'я та по батькові російською мовою записано як « ОСОБА_2 ».
В свідоцтві про народження НОМЕР_2 , виданого 25 жовтня 1962 року Верхнянським міськ ЗАГС Луганської області, прізвище, ім'я та по батькові російською мовою записано як « ОСОБА_2 ».
12 жовтня 1985 року заявниця уклала шлюб з ОСОБА_3 , як це підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 , виданим 12 жовтня 1985 року (актовий запис за №970) Лисичанськ міськЗАГСу, та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 2 листопада 2022р. № витягу 00037371795.
Внаслідок цього, було внесено зміни в трудову книжку і прізвище заявниці російською мовою записали як « ОСОБА_4 », при цьому як на підставу внесення змін в прізвище старший інспектор відділу кадрів вказала зазначене вище свідоцтво про шлюб.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 року), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 року № 412), (надалі - Інструкція №162), яка була чинною на момент внесення запису в трудову книжку, пов'язаного із зміною прізвища з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 », трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Згідно з п.2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я по батькові, дату народження, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року № 58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (надалі - Інструкція №58), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, та зазначено, що з прийняттям цього наказу Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 року №252), із змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.90 року N 412, не застосовується.
Пунктом 2.11 цієї Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
А згідно із п. 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року (далі - Інструкція) - зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по-батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по-батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Як вбачається зі змісту титульного аркуша трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 2 вересня 1980 року, то в ній однією рискою закреслено прізвище « ОСОБА_5 » і написано нове « ОСОБА_4 », однак ці нові дані на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки не завірені печаткою відділу кадрів.
Поряд з цим, були внесені зміни на внутрішньому боці обкладинки, які завірені печаткою відділу кадрів 25.09.2003 року, однак вони також не відповідають вимогам п.2.13 вказаної вище Інструкції.
У зв'язку з окупацією міста Лисичанська, на даний час запис на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки від 20.10.1985, неможливо завірити печаткою і внести зміни щодо імені по батькові з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » у відповідності до свідоцтва про народження.
Як вбачається з експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 22 грудня 2022 року №056/1407-п український запис заявниці імені по батькові ОСОБА_8 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ; картка фізичної особи платника податків, запис ОСОБА_1 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, запис відомості про дружину ОСОБА_9 ; свідоцтво про обов'язкове державне соціальне страхування, запис ОСОБА_1 ; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, запис ОСОБА_1 ) та російські записи ОСОБА_7 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_10 ; свідоцтво про народження, запис російською мовою ОСОБА_2 ; свідоцтво про укладення шлюбу, запис російською мовою ОСОБА_11 ; трудова книжка, запис російською мовою ОСОБА_11 виправлено на ОСОБА_10 ) і ОСОБА_6 (трудова книжка, запис російською мовою ОСОБА_11 ) у вказаних документах є ідентичними.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що заява ОСОБА_1 підставна та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт належності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , трудової книжки НОМЕР_1 (дата заповнення 2 вересня 1980 року).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання такого.
Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2023 року
Суддя О.В. Крамар