Справа №461/6692/22
13 лютого 2023 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді Стрельбицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
позивач - ОСОБА_1
(адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
представник позивача - адвокат Турутя Захар Олегович
(61162, м. Харків, вул. Федоренка, 23/157, РНОКПП: НОМЕР_2 )
до
відповідач - ОСОБА_2
( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
представник відповідача - адвокат Поронюк Ігор Богданович
(79005, м. Львів, вул Конопницької, 4/1)
про стягнення аліментів,
встановив:
Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
09.12.2022 року адвокат Турутя Захар Олегович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить суд стягнути з останнього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача вказує, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2021 року, шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Від шлюбу у подружжя є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку окремого проживання, відповідач жодного разу не сплачував грошові кошти у якості аліментів на утримання доньки. Як стверджує позивач, відповідач працевлаштований неофіційно, працює за кордоном, отримує гідну заробітну плату. З огляду на наведене, а також задовільний стан здоров'я відповідача, відсутність в останнього інших утриманців, значні витрати на утримання доньки, відвідування нею секцій, купівлю одягу та продуктів харчування, витрати на шкільні товари для доньки, позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 21.12.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
23.01.2023 року від представника відповідача - адвоката Пронюка І.Б. надійшов відзив на позовну заяву. За викладених у відзиві доводів, відповідач вказує, що не ухиляється від обов'язку по утриманню доньки, а навпаки, усіма можливими способами намагається забезпечити нормальний розвиток і фінансовий стан дитини. ОСОБА_2 вказує, що не знаходиться у трудових відносинах з жодною організацією та не має інших джерел фінансового забезпечення, будь-якої іншої фінансової допомоги не отримує. Зважаючи на фінансову ситуацію яка склалася на даний час у відповідача, перебування на його утриманні іншої дитини та можливість позивача утримувати ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зазначає, що готовий сплачувати аліменти на користь позивача у розмірі 1500 грн. щомісячно.
У судове засідання 13.02.2023 року представник позивача та позивач не з'явились, згідно наявної у матеріалах справи заяви, просили здіснювати розгляд за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Від представника відповідача - адвоката Пронюка І.Б. надійшла заява, у якій останній просить провести розгляд справи за його та ОСОБА_2 відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
В свою чергу, сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що сторона позивача та відповідача подали заяви у якій просили провести розгляд справи у їх відсутності, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності учасників судового провадження є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вірного вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із способів виконання батьками обов'язку утримувати дитину є рішення суду, за яким кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2021 року, шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розірвано. Від шлюбу у подружжя є двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У процесі розгляду справи встановлено, що після розірвання шлюбу, неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася проживати разом з матір'ю ? ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ч.ч.1,2 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі з 1 січня 2023 року - 2833 гривні.
Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, в судовому засіданні досліджено кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, в тому числі на предмет відповідності вимогам належності та допустимості доказів (п.27 Постанови ПВС України від 12.06.2009 року №2 «Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наявних у матеріалах справи доказів, вищенаведене твердження позивача про те, що відповідач працевлаштований неофіційно, працює за кордоном, отримує гідну заробітну плату, а також те, що в останнього відсутні інші утриманці не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи. Зокрема, такі твердження спростовуються долученими до матеріалів справи Наказом № 24/03-01 ПАТ «Рівненський народний клуб «Верес» про зупинення діяльності у зв'язку з військовою агресією проти України, відповідно до якого призупинено з 25.03.2022 року дію трудового договору ОСОБА_2 . Окрім того, відповідно до копії свідоцтва про народження Латвійської Республіки НОМЕР_4 у відповідача є малолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з довідкою про реєстрацію особи громадянином України від 04.10.2021 р. № 536-37, останній зареєстрований громадянином України.
Що стосується доводів відповідача про періодичне перерахування на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти для дитини, зокрема за останніх пів року, а саме 24.06.2022 року у сумі 4450 грн; 10.08.2022 року у розмірі 3000 грн.; 16.09.2022 року у сумі 3000 грн.; 24.10.2022 року у розмірі 3000 грн., суд відхиляє такі доводи, оскільки згідно долучених до матеріалів справи квитанцій не можливо встановити цільове призначення таких платежів, а також на користь якої особи було перераховано дані кошти.
Відповідно викладених у відзиві аргументів відповідач стверджує, що з часу окремого проживання відповідачем було залишено для користування позивачкою та дітьми придбаний в шлюбі автомобіль Пежо 2008 НОМЕР_5 2014 р.в., в максимальній комплектації. Який після розлучення ОСОБА_1 було одноосібно продано (комерційна вартість даного транспортного засобу на момент продажу складала 10 000 - 11000 доларів США). Окрім того, 18 листопада 2022 року ОСОБА_2 було дано дозвіл на продаж ОСОБА_1 земельної ділянки в садово-городньому товаристві громадян «Сонячна Поляна» в смт. Брюховичі Львівської області кадастровий номер 4610166300:07:003:1920 площею 0,1002 га. за сумою на власний розсуд. За наявною у відповідача інформацією, 02.12.2022 р. ОСОБА_1 було здійснено продаж земельної ділянки кадастровий номер 4610166300:07:003:1920 площею 0,1002 га. в смт. Брюховичі з недобудованим будинком, альтанкою, господарським приміщенням та власною свердловиною для води. Також відповідач вказує, що ним було залишено у користування ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_3 квартира площею 127,5 м., повністю обладнана (умебльована, з необхідною технікою та господарськими предметами), яку ОСОБА_2 вважає частиною забезпечення неповнолітньої дитини. Крім цього, у власності ОСОБА_1 знаходилась отримана у шлюбі квартира, за адресою: АДРЕСА_2 , яка декілька років тому була подарована сину ОСОБА_6 . На сьогоднішній день ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає разом з мамою ОСОБА_1 за адресою прописки відповідача ( АДРЕСА_3 ), а квартира АДРЕСА_4 (за інформацією від позивача) здається в оренду. Отримані від оренди кошти є додатковим джерелом для забезпечення потреб ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Наведені вище доводи відповідача у повному обсязі не знайшли свого підтвердження у процесі розгляду справи, оскільки у матеріалах справи міститься лише заява дозвіл на продаж ОСОБА_1 земельної ділянки в садово-городньому товаристві громадян «Сонячна Поляна» в смт. Брюховичі Львівської області кадастровий номер 4610166300:07:003:1920 площею 0,1002 га. за сумою на власний розсуд, відомості про продаж даної земельної ділянки у матеріалах справи відсутні. Окрім того, варто зазначити, що наведені відповідачем мотиви не звільняють його від обов'язку щодо утримання неповнолітньої дитини та забезпечення її гармонійного розвитку.
У свою чергу, суд враховує те, що матеріали справи містять дані про те, що відповідач не має наміру ухилятись від покладеного на нього обов'язку щодо забезпечення належного матеріального утримання дитини.
Фактично спір між сторонами стосується виключно розміру аліментів.
Оцінивши усі докази надані сторонами, врахувавши доводи сторін, при визначенні розміру аліментів, суд враховує, серед інших наведених обставин, доводи відповідача щодо його реальних доходів, а також враховує те, що на утриманні останнього знаходиться малолітній син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У цьому контексті суд вважає за необхідне відзначити, що рішення у справі може гуртуватися виключно на підставі доказів, а не припущень які висловлені сторонами.
При ухваленні даного рішення суд також враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів. Матеріальне становище сторін суд визначає, серед іншого, виходячи з вартості належного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї, що знайшли своє підтвердження належними та допустимими доказами в ході судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Так, судом встановлено, що відповідач перебуває у працездатному віці, договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, інформації щодо стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідача, сторонами до суду не надавалося.
Крім того, суд виходить з того, що в ході судового розгляду встановлено, що відповідач у подальшому готовий нести додаткові витрати на утримання дитини.
Приймаючи до уваги матеріальні потреби дитини, матеріальне становище відповідача та обставини, що мають істотне значення для об'єктивного визначення розміру аліментів, які наведені вище, суд вважає за можливе визначити такий розмір у твердій грошовій сумі - 3000 грн.
Суд вважає, що вказаний розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.
Крім того, при прийнятті рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 грн. судом прийнято до уваги, що даний розмір не є меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Таким чином, стягнення аліментів з відповідача на користь позивача повинно відбуватися з 09.12.2022 року, оскільки позовна заява надійшла до Галицького районного суду м. Львова саме у вказану дату.
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, ?
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. (трьох тисяч гривень) але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 09 грудня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.
Решта судових витрат пов'язаних зі сплатою судового збору віднести за рахунок держави.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
(адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
представник позивача - адвокат Турутя Захар Олегович
(61162, м. Харків, вул. Федоренка, 23/157, РНОКПП: НОМЕР_2 )
відповідач - ОСОБА_2
( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 )
представник відповідача - адвокат Поронюк Ігор Богданович
(79005, м. Львів, вул Конопницької, 4/1)
Повний текст рішення складено 20 лютого 2023 року.
Головуючий суддя В.В.Стрельбицький