Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/1365/23
15 лютого 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання начальника відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42022102070000446 від 16.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.3 КК України, -
Начальник відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , як слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні, звернувся до районного суду з клопотанням, погодженим з процесуальним керівником - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , що входить в групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 000 000 грн. до ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.3 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 42022102070000446 від 16.11.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.3 КК України. Під час досудового розслідування ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 358 ч.4, 190 ч.3 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа та у шахрайстві, вчиненому у великих розмірах. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 в 2014 році придбала автомобіль марки «TOYOTA» модель «HIGHLANDER» (номер шасі « НОМЕР_1 , 2014 року випуску), який перебував на праві власності у останньої. В подальшому, ОСОБА_7 передала зазначений автомобіль у тимчасове безоплатне користування ОСОБА_5 у зв?язку з тим, що перебувала з останнім у приятельських стосунках. Так, ОСОБА_7 виїхала за кордон 06 червня 2022 року, через пункт перетину «Порубне» до Румунії та повернулася до України 31 липня 2022 року, у зв?язку з чим не могла бути присутня при оформленні вищевказаного доручення. В подальшому, усвідомлюючи відсутність в Україні ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 виник злочинний план на заволодіння транспортних засобом «TOYOTA» модель «HIGHLANDER». З метою доведення свого плану та скориставшись дружніми стосунками з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 24 вересня 2022 року використав завідомо підроблений документ у Сервісному центрі ТСЦ № 8041 РСЦ ГСЦ МВС (вул. Перемоги, 20, м. Київ), а саме довіреність від 20 липня 2022 року № 916 (бланк № HCA 954955) зі строком дії до 20 липня 2025 року, яка видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_5 , згідно якої ОСОБА_5 мав право зокрема: з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією, продажем, обміном, орендою, переобладнанням, ремонтом, проходженням державного технічного огляду; правом передоручення повноважень третім особам з правом виїзду за кордон України. Вказані дії ОСОБА_5 здійснив з метою заволодіння транспортним засобом «TOYOTA» модель «HIGHLANDER» (номер шасі « НОМЕР_1 , 2014 року випуску), який належав ОСОБА_7 завідомо усвідомлюючи, що ОСОБА_7 не обізнана в діях останнього та скориставшись цим довів свій злочинний план до кінця шляхом використання завідомо підробленого документа, а саме довіреності № 916. Своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 в 2014 році придбала автомобіль марки «TOYOTA» модель «HIGHLANDER» (номер шасі « НОМЕР_1 , 2014 року випуску), який перебував на праві власності у останньої. В подальшому, ОСОБА_7 передала зазначений автомобіль у тимчасове безоплатне користування ОСОБА_5 у зв?язку з тим, що перебувала з останнім у приятельських стосунках. Так, ОСОБА_7 виїхала за кордон 06 червня 2022 року за кордон через пункт перетину «Порубне» до Румунії та повернулася до України 31 липня 2022 року, у зв?язку з чим не могла бути присутня при оформленні вищевказаного доручення. В подальшому, у ОСОБА_5 виник злочинний план на заволодіння транспортних засобом «TOYOTA» модель «HIGHLANDER». З метою доведення свого плану та скориставшись дружніми стосунками з ОСОБА_7 , ОСОБА_5 24 вересня 2022 року використав завідомо підроблений документ у Сервісному центрі ТСЦ № 8041 РСЦ ГСЦ МВС (вул. Перемоги, 20, м. Київ), а саме довіреність від 20 липня 2022 року № 916 (бланк № HCA 954955) зі строком дії до 20 липня 2025 року, яка видана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від імені ОСОБА_7 на ОСОБА_5 , згідно якої ОСОБА_5 мав право зокрема: з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією, продажем, обміном, орендою, переобладнанням, ремонтом, проходженням державного технічного огляду; правом передоручення повноважень третім особам з правом виїзду за кордон України. Зловживаючи довірою ОСОБА_7 з метою доведення свого злочинного плану до кінця, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 не обізнана в його діях та зловживаючи її довірою, 24 вересня 2022 року, шляхом використання завідомо підробленого документа, а саме довіреності № 916, ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_9 оформив від імені ОСОБА_7 договір купівлі-продажу № 8041/2022/3419532 транспортного засобу «TOYOTA» модель «HIGHLANDER» (номер шасі « НОМЕР_1 , 2014 року випуску) у Сервісному центрі ТСЦ № 8041 РСЦ ГСЦ МВС (вул. Перемоги, 20, м. Київ) та продав ОСОБА_9 вказаний транспортний засіб за 500 тис. грн. Того ж дня, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_5 з метою доведення злочинного плану останнього до кінця, оформив договір купівлі-продажу транспортного засобу «TOYOTA» модель «HIGHLANDER» (номер шасі « НОМЕР_1 , 2014 року випуску) та продав ОСОБА_5 вказаний транспортний засіб, яким ОСОБА_5 в подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями, які виразились у шахрайстві, вчиненому у великих розмірах, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів. Повідомлена ОСОБА_5 підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як: висновок почеркознавчої експертизи документа від 03.02.2023 №СЕ-19/111-23/5340-ПЧ, зібраними на виконання доручення оперативним підрозділом матеріалами та іншими матеріалами кримінального провадження. Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у провадженні, необхідно застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як: особисте зобов'язання не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, оскільки базуються лише на суб'єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на неї обов'язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_5 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру. Згідно вимог п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного у вчинені тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, протиправними діями ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди (збитків) потерпілій ОСОБА_7 у великих розмірах, в зв'язку з чим орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, з метою забезпечення належної процесуального поведінки підозрюваного, та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду (залежно від стадії кримінального провадження); повідомляти слідчого, прокурора або суд (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання за вищевказаними підставами.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, вважає клопотання необгрунтованим, безпідставним, а тому таким, що не підлягає задоволенню. В своїх запереченнях посилається на те, що 03.02.2023 року, начальником СВ Подільського УП ГУНП ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , який перебував в приміщенні лікарняної палати комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Обласне психіатричне медичне об'єднання», за адресою: смт. Глеваха, вул. Залізнична, 8, було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 358 ч.4, 190 ч.3 КК України в рамках кримінального провадження №42022102070000446. В той же день, одразу після вручення повідомлення про підозру, не провівши жодних слідчих дій, у приміщенні вищезазначеного медичного закладу ОСОБА_5 було вручено і клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави. У клопотанні про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 стороною обвинувачення жодного ризику належним чином обґрунтовано не було. Посилання сторони обвинувачення в клопотанні на існування ризику, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не підтверджується жодним доказом по справі та обґрунтовано лише тим, що тяжкість інкримінованого йому злочину може спонукати його переховуватись від органу досудового розслідування, тобто вказаний ризик носить абстрактний характер, що згідно рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» є неприпустимим. В обґрунтування наявності вказаного ризику, слідчий у клопотанні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки усвідомлює тяжкість покарання за інкримінований йому злочин. При цьому слідчий не зазначив жодного доказу, який би підтверджував такі припущення. З 03.02.2023 року, тобто з моменту повідомлення про підозру, та по теперішній час ОСОБА_5 , жодним чином не переховується від органів досудового розслідування та суду, на першу ж вимогу разом зі -своїм захисником з'являється та зобов'язується у подальшому заявлятися за викликами слідчого, прокурора чи суду. Будь-які інші ризики у клопотанні слідчим не зазначено. ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , однак разом із родиною був вимушений залишити своє місце реєстрації у зв'язку із бойовими діями на території Херсонської області та м. Херсон, переїхавши на тимчасове проживання до м. Київ. На теперішній час ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (що підтверджується відповідним договором оренди від 18.08.2022 року). Тимчасова зміна проживання ОСОБА_5 та його родини пов'язана виключно із необхідністю евакуації із зони бойових дій. Склад родини ОСОБА_5 : дружина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Тобто на утриманні ОСОБА_5 перебуває неповнолітня донька, яка наразі проходить платне навчання в закладі середньої освіти у м. Києві. Зазначає, що на утриманні ОСОБА_5 перебують його батьки: мати - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6. та батько - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7., які протягом усього часу повномасштабного вторгнення військ російської федерації проживали та на теперішній час проживають в окупованому місті Бердянськ Запорізької області, перебувають вкрай тяжкому матеріальному становищі, хворіють на серцево-судинні захворювання та потребують допомоги. Зважаючи на їх похилий вік та відсутність будь-яких пенсійних виплат на окупованій території, батьки підзахисного залишились взагалі без засобів для існування та здатні прожити лише за рахунок фінансової підтримки їх сина. З 01.11.2021 року, ОСОБА_5 займав посаду голови Херсонської обласної державної адміністрації (згідно Указу Президента України від 26.10.2021 року №553/2021). На теперішній час ОСОБА_5 є не працевлаштованим, однак це пов'язано лише із тим, що наразі підозрюваний має незадовільний стан здоров'я. Маючи досить тривалий розлад здоров'я, пов'язаний із суттєвим погіршенням зору, ОСОБА_5 з вересня 2022 року і по теперішній час проходить лікування в приватній клініці ТОВ «АЙЛАЗ», що підтверджується відповідними договорами про надання медичних послуг, квитанцією на оплату наданих медичних послуг у вигляді лазерної корекції зору обох очей та випискою з медичної карти амбулаторного хворого. Дружина - ОСОБА_11 , в зв'язку з війною втратила роботу і не могла ніде працевлаштуватись, оскільки доглядала хвору матір, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8., що з серпня 2022 року боролась з важким онкозахворюванням - рак тонкої кишки. Перебувала на лікуванні в м.Одесі та померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . На лікування та поховання близької людини ОСОБА_5 витратив понад 200 000 грн. З урахуванням викладеного та аналізуючи соціальні зв'язки ОСОБА_5 , вкрай сумнівним виглядає посилання сторони обвинувачення на наявність ризику, що ОСОБА_5 , побоюючись засудження за нібито вчинений злочин, покине свою родину та почне переховуватись від слідства. ОСОБА_5 раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності та є особою раніше не судимою, а тому висловлювати позицію про можливість вчинити нові злочини є недоречними взагалі. Щодо стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_5 , то слід звернути увагу на те, що дійсно з вересня 2022 року і по теперішній час він проходить амбулаторне лікування в ТОВ «АЙЛАЗ», оскільки був вимушений пройти процедуру з корекції зору. Окрім цього, на теперішній час ОСОБА_5 під тиском життєвих обставин мав необхідність пройти курс лікування в комунальному некомерційному підприємстві Київської обласної ради «Обласне психіатричне медичне об'єднання», яке коштувало підзахисному 33 000 грн. Слідчий зазначив у клопотанні, що саме запобіжний захід у вигляді застави розміром в 1 000 000 гривень здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 . Однак на підтвердження такої думки, слідчий не надав жодного доказу. Виходячи з максимально допустимого розміру застави, відведеної для даної категорії злочинів, не є зрозумілим чому слідчий зазначив, що розмір застави в даному випадку повинен складати 1 000 000 гривень. Зазначає, що слідчий зазначив, що ОСОБА_5 завдав потерпілій збитки у великих розмірах, при цьому за матеріалами кримінального провадження наявність та розмір збитків, що були спричинені ОСОБА_17 , встановлені по теперішній час не були. Також звертає увагу на те, що на день обрання запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 : є не працевлаштованим; будь- яких джерел доходу не має; перебуває на платному амбулаторному лікуванні в приватній клініці зору; має на утриманні неповнолітню доньку, за навчання якої регулярно сплачує грошові кошти; має на утриманні батьків похилого віку, які проживають на території тимчасово окупованого міста Бердянськ Запорізької області; орендує для своєї родини квартиру для тимчасового проживання, так як наразі перебування у м. Херсон є досить небезпечним із-за щоденних ворожих обстрілів. Сплачував лікування і поховання ОСОБА_16 , як близької людини, що перебувала під його піклуванням. Для покриття зазначених розходів, ОСОБА_5 був вимушений взяти в борг грошові кошти у свого знайомого, ОСОБА_18 , що підтверджується копією боргової розписки від 22.09.2023 року. Посилається на те, що підозра, пред'явлена ОСОБА_5 є необгрунтованою, а в діях відсутній склад інкримінованих злочинів, висновки обвинувачення, викладені в клопотанні, щодо обгрунтованості підозри, є безпідставними та не грунтуються на доказах по справі, підстав для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави немає. В наданих слідством матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які факти, або інформація, які свідчили б про можливість вчинення кримінальних правопорушень саме ОСОБА_5 , крім того, по теперішній час ОСОБА_5 допитаним не був.
В судовому засіданні підозрюваний просив відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на те, що винним у вчиненні злочинів, які інкримінуються йому органом досудового розслідування, він себе не визнає, оскільки не вчиняв ніяких злочинів. Пояснив, що звільнений з посади голови Херсонської обласної державної адміністрації Указом Президента України від 08.07.2023 р., в Києві проживає з родиною (дружина та неповнолітня дочка) серпня 2023 р. в квартирі за вищевказаною адресою за договором оренди; він та дружина не працюють, дитина навчається на платній основі, джерело його доходів - заощадження; на праві власності йому належить квартира в м.Херсоні, автомобіль він орендує. Додав, що був на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні лікарні смт.Глевахи з 30.01.2023 р. 2 тижні.
Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000446 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.358 ч.4, 190 ч.3 КК України, яке було розпочато 16.11.2022.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою у м.Києві.
03.02.2023 в межах кримінального провадження №42022102070000446 від 16.11.2022 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ст.358 ч.4 КК України, а саме у використанні завідомо підробленого документа, та ст.190 ч.3 КК України, а саме у шахрайстві, вчиненому у великих розмірах, в умовах воєнного стану.
Щодо обгрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаних в клопотанні злочинів слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_5 , до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, за своєю суттю зводяться до оцінки наявних у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх належності, допустимості і достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд під час розгляду справи по суті.
Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 , своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив зазначені кримінальні правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 , підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень, що інкримінується підозрюваній органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 , вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
В зв'язку з цим суд не приймає до уваги заперечення сторони захисту про необгрунтованість підозри та посилання сторони захисту на наявність у ОСОБА_5 статусу потерпілого у кримінальному провадженні № 12023231040000025 від 05.01.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.383 ч.2 КК України, досудове розслідування якого проводиться СВ Херсонського РУП ГУ НП в Херсонській області за заявою ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_7 07.11.2922 р. та 08.12.2022 р. надала до СБУ завідомо неправдиве повідомлення про вчинення заявником злочину, передбаченого ч.1, 2 ст.358 КК України та ч.2 ст.289 КК України.
Наявність ризиків та їх обґрунтованість.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Підозрюваному ОСОБА_5 , інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років.
Із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_5 , з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітню доньку, між тим офіційно не працює, в Києві проживає на орендованій квартирі, має батьків, які проживають на території тимчасово окупованого міста Бердянська Запорізької області.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Бессієв проти Молдови», в яких зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Отже, слідчий суддя вважає, що, незважаючи на наявність стійких соціальних зв'язків, є достатня вирогідність того, що під важкістю відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів слідства та суду, а отже наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (частина 1 статті 182 КПК).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав слідчий у клопотанні.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого (підозрюваного) на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Як вбачається з наданих матеріалів, прокурором обгрунтовано в клопотанні та доведено в судовому засіданні, що особисте зобов'язання та особиста порука не можуть бути застосовані до підозрюваного, оскільки відсутні особи, які висловили суду позицію про особисту поруку щодо підозрюваного, а особисте зобов'язання не забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави, слідчий суддя виходить з того, що розмір, визначений ст.182 ч.5 п.2 КПК України, не забезпечить належну поведінку підозрюваного, а тому такий розмір слід визначити відповідно до розміру шкоди, заподіяного злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя не приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що підозрюваний має на утриманні батьків похилого віку, оскільки вони не є його утриманцями в сенсі права, крім того, на теперішній час перебувають та тимчасово окупований території, що виключає можливість матеріальної допомоги їм з боку ОСОБА_5 . Також суд враховує, що утримання неповнолітньої ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має також забезпечувати і дружина підозрюваного - ОСОБА_11 , як мати дитини, яка є працездатного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та може працювати.
Слідчий суддя не приймає до уваги надану стороною захисту розписку від 22.09.2022 р. про позику підозрюваним суми коштів, оскільки така розписка не відповідає вимогам до боргового документу та не має правового значення для визначення матеріального стану підозрюваного
За таких обставин, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , обставини вчинення злочину та його наслідки, матеріальний стан підозрюваного та його особу, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді у вигляді застави в сумі 187 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнюється 501 908,0 грн. (п'ятсот одна тисяча дев'ятсот вісім грн. 00 коп.), одночасно із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки такий запобіжний захід цілком виправдовуватиме потреби досудового розслідування на даній стадії та зможе у повному обсязі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.176-178, 182, 193, 194, 196, 376 КПК України,
Клопотання начальника відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 187 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнюється 501 908,0 грн. (п'ятсот одна тисяча дев'ятсот вісім грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний ОСОБА_5 не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, на такі реквізити: «Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089», або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що підтверджує внесення застави, слідчому групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Одночасно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) за першою вимогою на встановлений службовою особою час;
- повідомляти слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання;
- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва або Подільського районного суду м.Києва (залежно від стадії кримінального провадження);
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та до нього можу бути застосовано запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням підозрюваного запобіжного заходу покласти на начальника відділення СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , як слідчого групи слідчих у даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали - по 03 квітня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1