1Справа № 335/1410/23 2/335/1028/2023
20 лютого 2023 року м.Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району м.Запоріжжя про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання неповнолітньої дитини,
17.02.2023 року Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району м.Запоріжжя про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання неповнолітньої дитини.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статті 175 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільно-правовим спором є спір, який виникає внаслідок відсутності згоди суб'єкта цивільного права щодо умов виконання тих чи інших прав або обов'язків, що випливають з закону чи договору. В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Спір про право може виникнути в разі порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи інтересів особи. З іншого боку, необхідною умовою порушення судового провадження є наявність певного спору, конфлікту, що виник із суспільних відносин, які опосередковуються правом.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.
Отже, у відповідності до вимог ст. 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про визначення місця проживання дитини, а саме не зазначено про наявність спору між позивачем і відповідачем з приводу місця проживання дитини, не зазначено доказів, які підтверджують вказані обставини та не вказано чи оспорюються, порушуються або невизнаються відповідачем права, свободи чи законні інтереси позивача і чим саме.
Звертається увага позивача, що у відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Окрім того, в порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підставами виникнення або поданими доказами основна та похідна позовні вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст. 161 СК України.
При цьому слід зауважити, що у справах про розірвання шлюбу, передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі і що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, що може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог. Розгляд справи за позовом про розірвання шлюбу може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, тоді як позов про визначення місця проживання дитини розглядається у порядку загального позовного провадження.
Таким чином, у позові не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу, про визначення місця проживання дитини, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про визначення місця проживання дитини є різними.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Враховуючи вищенаведене, суддя вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для виправлення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України та викладення в позовній заяві обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, із наданням копій оновленої позовної заяви для відповідача.
Керуючись ст.ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району м.Запоріжжя про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, залишити без руху, надавши позивачу строк тривалістю десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду оновленої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України із наданням копій оновленої позовної заяви та доказів для учасників справи.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.В. Апаллонова