Справа № 308/9910/22
1-кс/308/615/23
17 лютого 2023 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород Закарпатської області, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
Обґрунтування поданого клопотання з боку сторони обвинувачення.
15.02.2023 року прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить суд продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, доданими до клопотання, а також вказує на те, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді від 23.12.2022, продовжують існувати та не втратили свою актуальність.
Позиції учасників судового засідання.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Пояснив, що на день розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання за зазначеним кримінальним правопорушенням не проведено.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили. Ризики вважають необґрунтованими, клопотання сторони обвинуваченого - невмотивованим. Розгляд клопотання слідчим суддею вважають незаконним, так як обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 скерований до суду.
Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.
Згідно з ч.4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1)виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частиною 6 ст. 199 КПК встановлено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження.
Висновки слідчого судді.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділенням ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022071170000396, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.07.2022 року.
Підставою внесення зазначених відомостей до ЄРДР стало те, що «30 липня 2022 близько 21 год. 48 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в с.Анталовці Ужгородського району Закарпатської області, вступив у словесний конфлікт з ОСОБА_6 , в результаті чого у нього виник злочинний умисел на заподіяння останньому тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій злочинний умисел, в ході даного конфлікту, 30 липня 2022 близько 21 год 48 хв., перебуваючи в населеному пункті с.Анталовці Ужгородського району Закарпатської області, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_6 один удар ножем в область ноги, внаслідок чого останній від отриманих травм помер».
Слідчим суддею перевірено, що 31.07.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: в умисному тяжкому тілесному ушкодженню, що спричинило смерть потерпілого.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.08.2022 обрано відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з моменту фактичного затримання з 31 липня 2022 року і до 28 вересня 2022 року включно, без визначення розміру застави.
Обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою був неодноразово продовжений слідчим суддею, востаннє 23.12.2022.
20.12.2022 кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст.121 КК України скероване до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області і перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Продовження слідчим суддею запобіжного заходу в разі скерування обвинувального акту до суду, і до проведення підготовчого судового засідання регламентується ч.6 ст. 199 КПК України, з урахуванням особливостей судового розгляду кримінального провадження, а тому обґрунтованість підозри, коли складений обвинувальний акт, перевірка доведеності чи недоведеності обвинувачення слідчим суддею перевірятися не може, оскільки це буде прямим втручанням слідчого судді в розгляд кримінального провадження судом, встановленим законом.
Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Слідчий суддя вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України (переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому кримінальному провадженні), встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя враховує перебування обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення; беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти життя та здоров'я особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке ймовірно було вчинено обвинуваченим в стані алкогольного сп'яніння, настала смерть потерпілого, що свідчить про підвищений рівень суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування обвинуваченого від суду.
Вказане в сукупності дає підстави слідчому судді прийти до висновку, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування обвинуваченого від суду.
При оцінюванні продовження існування цього ризику слідчий суддя також бере до уваги ту обставину, що ОСОБА_4 є особою молодого віку, з задовільним станом здоров'я /протилежного не доведено/, офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений, утриманців, в тому числі малолітніх/неповнолітніх дітей не має, доказів наявності у власності обвинуваченого нерухомого майна стороною захисту не надано, що свідчить про нестійкі соціальні зв'язки останнього за місцем реєстрації та проживання.
Слідчий суддя, беручи до уваги обставини вчиненого правопорушення, вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може впливати на свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпілу ОСОБА_12 з метою дачі, зміни показань на його користь, адже після ознайомлення з матеріалами клопотання в порядку ст.. 290 КПК України обвинуваченому стали відомі анкетні дані останніх, а це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких.
Крім того, при встановленні продовження існування ризику впливу на потерпілу та свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Вказане в сукупності свідчить про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1ст. 177 КПК України.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність у обвинуваченого зареєстрованого місця проживання, співмешканки, яка не є його законною дружиною, та обставина, що ОСОБА_4 раніше не судимий, не можуть бути визнані обставинами, які гарантуватимуть його належну процесуальну поведінку під час судового розгляду.
Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистої поруки, особистого зобов'язання є недоцільним з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики; застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання обвинуваченим обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі перебування на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області обвинувального акту відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Вирішення питання щодо розміру застави.
Щодо питання визначення розміру застави, то відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. В даному кримінальному провадженні настала смерть потерпілого ОСОБА_6 , злочин вчинено обвинуваченим, ймовірно, в стані алкогольного сп'яніння. Приймаючи до уваги, що охорона життя людини є найважливішим завданням кримінального права України, враховуючи п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: до 17.04.2023.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 - не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та діє до 17.04.2023 року.
Зобов'язати слідчого СВ ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_13 негайно повідомити близького родича обвинуваченого ОСОБА_4 про продовження тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконання після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_14