Справа № 308/2934/14-ц
17 лютого 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання Бокотей А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Ужгород заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником
до суду від ОСОБА_1 надійшла вищевказана заява, у якій вона просить суд:
-замінити сторону стягувача, товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» код ЄДРПОУ 35326253 з примусового виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2015 у справі №308/2934/14-ц, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором від 16.04.2007 №509 в сумі 268029,43 грн. на правонаступника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .
Заява обґрунтована тим, що заявниця є новим кредитором у зобов'язанні, що виникло з кредитних правовідносин за договором від 16.04.2007 №509, оскільки придбала право вимоги у попереднього кредитора. За таких обставин, на переконання заявниці, вона вправі ставити питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в межах якого здійснюється виконання рішення суду від 11.02.2015 у справі №308/2934/14-ц про стягнення заборгованості.
У судове засідання учасники процесу не з'явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення. Від заявниці, представника відповідача по справі та державного виконавця надійшли заяви про розгляд питання про заміну стягувача його правонаступником за їх відсутності.
Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути заяву про заміну сторони виконавчого провадження за відсутності учасників процесу.
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд встановив таке.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2015 по справі №308/2934/14-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 21.07.2015, серед іншого:
1.задоволено первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості;
2.стягнуто із ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №509 від 16.04.2007 в розмірі 268029,43 грн. 43коп., з них:
-142789,35 грн. - заборгованість за кредитом;
-101430,21 грн. - заборгованість по відсотках;
-23809,87 грн. - пеня.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що 16.04.2007 між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір №509, відповідно до якого останній отримав у кредит грошові кошти в розмірі 23192 дол. США зі сплатою 9,5% річних із кінцевим терміном повернення 15.04.2015. При цьому, розглядаючи означену справу, суд першої інстанції встановив, що відповідно до договору уступки права вимоги від 17.12.2012 право вимоги за кредитним договором №509 від 16.04.2007 від ПАТ «Промінвестбанк» перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи».
Опісля, 30.07.2015 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області видав виконавчий лист №308/2934/14.
Із відомостей автоматизованої система виконавчого провадження вбачається, що згаданий виконавчий лист перебуває на виконанні відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №48892926), виконавче провадження відкрито 06.10.2015.
Матеріалами заяви ОСОБА_1 підтверджується, що ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №509 від 16.04.2007 передало на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» право грошової вимоги, а також всі інші права та обов'язки, що існували на момент укладення договору уступки чи могли виникнути в майбутньому за кредитним договором №509 від 16.04.2007.
Відповідно до підпункту 1.2.1. станом на день укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором №509 від 16.04.2007 між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» і ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором №509 від 16.04.2007 становить 6423800,08 грн., з них:
(а)кредитна заборгованість (заборгованість за тілом кредиту) - 17864,30 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладання договору становило 653272,44 грн.;
(б)відсотки за кредитом - 59095,91 доларів США, що за офіційно встановленим курсом НБУ на дату укладання договору становило 2161054,69 грн.;
(в)пеня - 3609472,95 грн.
Підпунктом 1.4. вказаного договору передбачено, що за відступлені права вимоги новий кредитор (ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП») сплачує первісному кредитору (ТОВ «Кредитні ініціативи») грошову суму в розмірі 50000 грн. без ПДВ шляхом перерахування в день підписання договору на вказаний рахунок в АТ «Сенс Банк».
Підпунктом 2.1., з-поміж іншого, передбачено зобов'язання первісного кредитора щодо передання новому кредиторів усіх документів, що підтверджують право вимоги, що передається, протягом 7 календарних днів з моменту повного виконання оплат, визначених підпунктом 1.4. цього договору.
Відповідно до підпункту 6.6. договору між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» і ТОВ «Кредитні ініціативи» сторонами погоджено допустимість наступного відступлення права вимоги новим кредиторам.
Суд з'ясував, що 17.01.2023 між ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» і заявницею укладено договір про відступлення права вимоги №17/01/23/1-КІ, за яким ОСОБА_1 набула право грошової вимоги за кредитним договором №509 від 16.04.2007.
Згідно з підпунктом 1.4. права грошової вимоги вважаються відступленими в день підписання договору після отримання грошових коштів від цесіонарія ( ОСОБА_1 ). Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до цесіонарія останній стає кредитором по відношенню до боржника ( ОСОБА_2 ) та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку цесіонарія або цедента, або підписання будь-яких документів.
Відповідно до підпункту 3.1. ціна відступлення права вимоги складає 70000 грн., які сплачуються цесіонарієм на відповідний рахунок цедента в АТ «СЕНС БАНК» у день підписання договору.
Згідно з підпунктом 8.1. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Матеріалами заяви підтверджується факт проведення 17.01.2023 оплати в погодженому ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» і заявницею розмірі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок, відображений у підпункті 3.1. договору про відступлення права вимоги №17/01/23/1-КІ від 17.01.2023.
Опісля цедент передав, а цесіонарій прийняв документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, що підтверджується актом прийому-передачі документів б/н від 17.01.2023.
Виходячи з наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною заявою.
Надаючи правову оцінку заяві про заміну сторони стягувача його правонаступником, суд виходив із такого.
Процедура заміни сторони виконавчого провадження унормована, з-поміж іншого, статтею 442 ЦПК України. За приписами частини 1 названої норми у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, під час вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони.
Вирішуючи питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна на належного кредитора проводиться відповідно до частини статті 442 ЦПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, зокрема й право бути стороною виконавчого провадження.
Вказане узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №641/6120/14-ц.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
За правилами статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Суд наголошує на тому, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження передбачає дослідження фактичного переходу прав та обов'язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду відповідної заяви, а тому такі обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Вказане узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 17.01.2020 по справі 916/2286/16.
Доцільно звернути увагу на те, що в судовій практиці та цивілістичній доктрині усталеним є поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані.
У Цивільному кодексі України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина 3 статті 215 ЦК України).
Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, рецисорний позов). Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина 2 статті 215 ЦК України).
Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним».
Суд наголошує на тому, що нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків.
При цьому суд враховує правову позицію Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, відображену у постанові від 01.03.2021 по справі №473/1878/19.
Резюмуючи, суд зауважує, що право вимоги за кредитним договором заявниця набула на підставі договору про відступлення права вимоги №17/01/23/1-КІ від 17.01.2023, який нікчемним не являється. Крім того, судом не встановлено, що згаданий договір уступки права вимоги оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним.
За таких обставин суд керується принципом правомірності цього правочину.
Поряд із цим, у матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин здійснення ОСОБА_1 повної оплати на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» за договором від 17.01.2023.
Таким чином, з огляду на укладення заявницею договору про відступлення права вимоги №17/01/23/1-КІ мала місце заміна кредитора у матеріальному правовідношенні. Беручи до уваги наведене, суд доходить до переконання про наявність підстав для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Отже, заяву ОСОБА_3 слід задовольнити повністю.
Керуючись статтями 259-260, 442 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача його правонаступником задовольнити повністю.
Замінити стягувача товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) його правонаступником ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) у виконавчому провадженні ВП №48892926 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 16.04.2007 №509.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.Й. Данко