07 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/3931/22
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Васил'євій А.М.,
за участю представника відповідача Коноваленка С.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДСНС України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДСНС України у Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України у Чернігівській області № 87 від 31.03.2022 про звільнення з 31.03.2022 старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 3 державного пожежно-рятувального поста (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Чернігівській області, із служби цивільного захисту, за пунктом 176 підпункту 12 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту;
- поновити старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 на службі цивільного захисту на посаді командира відділення 3 державного пожежно-рятувального поста (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 пожежно- рятувального загону Головного управління ДСНС України у Чернігівській області з 31.03.2022;
- стягнути з Головного управління ДСНС у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.03.2022 по день поновлення його на посаді (роботі).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ не містить жодного посилання на Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 629 від 21.07.2005 та, зокрема, на конкретний пункт даного нормативно-правового акту, котрим визначені підстави для звільнення працівника ДСНС, а також посилання на відповідний пункт укладеного сторонами трудового контракту. Зазначає, що наказом Головного управління ДСНС у Чернігівській області № 120 від 28.03.2022 було призначено службове розслідування по факту залишення позивачем свого робочого місця лише 26.03.2022, в той час як в наказі про звільнення останнього звільняють за не прибуття на службу після 26.02.2022, що свідчить про правову невизначеність проведеного службового розслідування. Вважає, що оскаржуваний наказ є необ'єктивним, винесений без врахування всіх обстави, а перевірка щодо нього носила формальний характер.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 в умовах воєнного стану перестав виходити на службу та виконувати покладені на нього обов'язки, у зв'язку з чим порушив службову дисципліну та вчинив дії, що дискредитують його як представника служби цивільного захисту, а тому наказом № 87 від 31.03.2022 позивач був звільнений зі служби цивільного захисту. Зазначає, що пункт 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 не містить окремого підпункту для звільнення за цією підставою, але можливість такого звільнення передбачена Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту, тому правомірним є застосування підпункту 12 пункту 176 вказаного Положення, яким передбачено звільнення з інших підстав, визначених законом. Також вказує, що підставою для проведення службового розслідування став рапорт начальника 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області, в якому помилково було зазначено дату 26.03.2022, тому така ж дата вказана в наказі про проведення службового розслідування. Разом з тим, в ході проведення службового розслідування було встановлено фактичні обставини вчинення позивачем порушення, тому висновок службового розслідування та наказ містять фактичну дату, з якої позивач перестав виходити на службу - 26.02.2022.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу на посаді командира відділення 3 державного пожежно-рятувального поста (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Чернігівській області.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в країні було введено воєнний стан.
На виконання наказу Голови ДСНС України від 24.02.2022 № 145 «Про переведення органів управління та підрозділів ДСНС у ступінь «Повна готовність», наказом Головного управління ДСНС України у Чернігівській області (з основної діяльності) від 24.02.2022 № 66 «Про переведення апарату Головного управління ДСНС України у Чернігівській області та підпорядкованих підрозділів до дій в умовах особливого періоду» введено з 24.02.2022 в дію План цивільного захисту Головного управління ДСНС України у Чернігівській області на особливий період. Особовий склад чергових караулів підпорядкованих підрозділів переведено на посилений режим несення гарнізонної служби (а.с. 115-116).
Начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області полковником служби цивільного захисту ОСОБА_2 було подано начальнику Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Роману Гордовому рапорт щодо призначення проведення службового розслідування по факту самовільного залишення підрозділу під час добового чергування 26.03.2022 та подальшого не виходу на службу командиром відділення 3 ДПРП (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області старшим прапорщиком служби цивільного захисту Валентином Полуяном (а.с. 38).
Підставою вказаного рапорту був рапорт начальника 3 ДПРП (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області капітана служби цивільного захисту Костянтина Коваля про порушення службової дисципліни старшим прапорщиком служби цивільного захисту ОСОБА_1 , яке було допущено 26.02.2022, після чого він був знятий з чергування, та невиходу на службу з 27.02.2022 (а.с. 39-40).
Наказом Головного управління ДСНС України у Чернігівській області № 120 (з основної діяльності) від 28.03.2022 по факту залишення розташування підрозділу під час добового чергування 26.03.2022 старшим прапорщиком служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командиром відділення 3 ДПРП (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області, призначено службове розслідування (а.с. 37).
За наслідками службового розслідування та зібраних матеріалів складено висновок службового розслідування, який затверджений 31.03.2022 начальником Головного управління ДСНС України у Чернігівській області Р. Гордовим (а.с. 48-50).
Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 26.02.2022 старший прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 у складі чергового караулу підрозділу у встановлений час заступив на добове чергування. Однак, вдень цього ж дня, допустив дисциплінарний проступок, внаслідок чого був знятий з добового чергування начальником 3 державного пожежно-рятувального поста (смт. Михайло-Коцюбинське) капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_3 . Після зняття з чергування 26.02.2022 зазначений співробітник до підрозділу не приходив, на добове чергування не заступав.
За здійснення грубого дисциплінарного проступку, а саме: невиходу на службу після 26.02.2022, старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 3 ДПРП (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності (а.с. 48-50).
Наказом Головного управління ДСНС України у Чернігівській області від 31.03.2022 № 87о/с старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 , командира відділення 3 ДПРП (смт. Михайло-Коцюбинське) 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Чернігівській області звільнено зі служби цивільного захисту за пунктом 176 підпункту 12 (в інших випадках передбачених законом) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту, з 31.03.2022 (а.с. 51).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частин першої-третьої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
В силу вимог пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення) особи рядового і начальницького складу зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо).
За встановленими обставинами, 26.02.2022 позивач у складі чергового караулу підрозділу у встановлений час заступив на добове чергування, але був знятий з добового чергування начальником 3 державного пожежно-рятувального поста (смт. Михайло-Коцюбинське) капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_3 , внаслідок допущення дисциплінарного проступку. Після 26.02.2022 позивач на добове чергування не заступав.
Даний факт підтверджується поясненнями начальника караулу 3 ДПРП капітана служби цивільного захисту ОСОБА_4 та командирів відділень підрозділу прапорщики служби цивільного захисту ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 41, 42, 43, 44, 45, 46).
Також, вказаний факт не заперечується позивачем, про що свідчить копія скарги від 18.05.2023 на ім'я голови ДСНС України, в якій він зазначив, що відмовився служити та покинув частину (а.с. 77-79).
Відповідно до пункту 1 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Згідно посадової інструкції командира відділення 3 ДПРП (смт. Михайло- Коцюбинське) 1 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Чернігівській області, яка міститься в матеріалах справи, позивач, зокрема, керує та визначає вирішальний напрямок дій під час гасіння пожежі, організовує та проводить роботи з евакуації людей з осередків і зони пожежі, виконує ряд інших важливих завдань, направлених на мінімізацію наслідків надзвичайних ситуацій і забезпечення безпеки життя, здоров'я людей.
За приписами пункту 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
З аналізу викладеної норми слідує, що передбачено дві підстави для звільнення: 1) систематичне невиконання умов контракту, 2) через службову невідповідність.
У відповідності до підпункту 12 пункту 176 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту в інших випадках, передбачених законом.
Суд вважає за необхідне зазначити й те, що чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників служби цивільного захисту, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже під вчинками, що дискредитують звання працівника служби цивільного захисту, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника служби цивільного захисту.
З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися як спроба підриву довіри до служби цивільного захисту, і відповідальність за це несе держава.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного наказу діяв у порядку та в межах чинного законодавства України, оскільки позивач в умовах воєнного стану перестав виходити на службу та виконувати службові обов'язки.
Крім того, суд зазначає, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а і з врахуванням реального військового стану в Державі.
Разом з тим суд звертає увагу, що працівникам служби цивільного захисту не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Посилання позивача на порушення відповідачем процедури службового розслідування не є підставою для скасування оскаржуваного наказу, оскільки безпосередньо не вплинуло на зміст прийнятого рішення.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі ним не наведено, а судом під час розгляду справи - не встановлено.
Суд також не знаходить поважними посилання позивача на розбіжність дати відсутності на службі у наказі про призначення службового розслідування від 28.03.2022 № 120 та в наказі про звільнення від 31.03.2022 № 87, оскільки саме факт відсутності позивача на службі з 26.02.2022 було встановлено під час службового розслідування.
Доводи позивача про безпідставність зняття з чергування не заслуговують на уваги, оскільки позивач 26.02.2022 самостійно залишив місце несення служби, а тому начальник поста зобов'язаний був привести наряд на службу у відповідність з наявною ситуацією шляхом внесення запису про зняття позивача з чергування.
Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов'язку доказування протилежного.
Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивача на службі, а судом під час розгляду справи таких обставин не встановлено, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДСНС України у Чернігівській області (просп. Миру, буд. 190-А, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 38590042) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.02.2023.
Суддя В.О. Непочатих