15 лютого 2023 року Чернігів Справа № 620/398/23
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Шевченко А.В.,
представника позивача Сало О.П.,
представника відповідача Родінченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Ревна" до Головного управління ДПС України у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії,
Комунальне підприємство "Ревна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС України у Чернігівській області та просить: визнати неправомірним та скасувати рішення ГУ ДПС у Чернігівській області №5/25-01-13-05-05 від 14.12.2022 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Комунального підприємства "Ревна".
Свої вимоги обґрунтовує тим, що положення статті 95 ПК України не повинні застосовуватись щодо позивача, а також вказує на порушення контролюючим органом порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, яке полягає в не вчиненні відповідачем дій, передбачених статтею 96 ПКУ.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
14 грудня 2022 року заступником Головного управління ДПС у Чернігівській області прийнято рішення №5/25-01-13-05-05 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках.
Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України (надалі ПК України, ПКУ) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави.
У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
З аналізу зазначеної правової норми випливає, що податковим законодавством встановлені особливі умови для стягнення податкового боргу за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, якими є:
- наявність узгодженого грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що набули статусу податкового боргу;
- не сплата такого податкового боргу протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;
- відсутність непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань та/або бюджетного відшкодування ПДВ або наявність такого непогашеного зобов'язання у сумі, що є меншою за суму податкового боргу.
Крім того, податковим законодавством визначено, що рішення керівника приймається лише щодо стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.
Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу приймається у формі, затвердженій наказом ДПС України від 06 грудня 2019 року №199.
14 грудня 2022 року заступником Головного управління ДПС у Чернігівській області прийнято рішення №5/25-01-13-05-05 про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках.
Зазначене рішення прийнято у зв'язку з несплатою відповідачем наступних узгоджених грошових зобов'язань, самостійно визначених платником у податкових деклараціях з ПДВ:
- в сумі 20 939,60 грн. - за декларацією №9311060334 від 20.10.2021 року з терміном сплати 01.11.2021 року (за декларацією сума зобов'язань 46 624 грн., частково сплачено суму 8750,86 грн. за платіжним дорученням № 386920387 вiд 21.06.2022 та суму 16933,54 за платіжним дорученням № 393775630 вiд 13.07.2022р.);
- в сумі 46 070 грн. за декларацією №9350468010 від 18.11.2021 року з терміном сплати 30.11.2021року;
- в сумі 40 067 грн. за декларацією №9387112626 від 20.12.2021 року з терміном сплати 30.12.2021 року;
- в сумі 41 197 грн. за декларацією №9421746345 від 19.01.2022 року з терміном сплати 31.01.2022 року.
Наявність не сплачених податкових зобов'язань за вказаними податковими деклараціями підтверджується інтегрованою карткою платника з ПДВ, яка згідно з наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загально обов'язкове державне соціальне страхування» (зареєстрований в Міністерстві юстиції 15 березня 2021 р. за N321/35943) ведеться з метою обліку нарахованих і сплачених сум податку, містять інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами з ПДВ.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Таким чином, податкові зобов'язання, визначені вказаними деклараціями, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, мають статус податкового боргу.
Відповідно до положень пунктів 59.1 та 59.4 ст.59 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає податкову вимогу у разі коли у платника податків виник податковий борг, а також у разі коли платник податків самостійно подав податкову декларацію, але не погасив суми податкового зобов'язання у строк, установлений ПК України ( без попереднього надсилання ППР).
Контролюючим органом відповідачу була надіслана податкова вимога №4431-17 від 24.05.2018 з дотриманням вимог, встановлених п.59.3 статті 59 ПКУ (за місцезнаходженням платника, рекомендованим листом з повідомленням про вручення), яка вручена представнику позивача 05.06.2018.
У відповідача відсутні непогашені зобов'язання держави щодо повернення податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань та/або бюджетного відшкодування ПДВ або наявність такого непогашеного зобов'язання у сумі, що є меншою за суму податкового боргу.
Форма рішення №5/25-01-13-05-05 від 14.12.2022 року відповідає вимогам наказу ДПС України 06 грудня 2019 року №199.
Зазначене Рішення надіслано на поштову адресу платника, що ним визнано у позовній заяві.
Таким чином, оскаржуване позивачем рішення про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу прийнято контролюючим органом у межах повноважень, у спосіб та у порядку, передбачених чинним законодавством.
Щодо аргументів оскарження рішення, викладених у позові, суд зазначає наступне.
У позовній заяві КП "Ревна" посилається на те, що положення статті 95 ПК України не повинні застосовуватись щодо позивача, а також на порушення контролюючим органом порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства, яке полягає в не вчиненні відповідачем дій, передбачених статтею 96 ПКУ.
Наведені висновки позивача є хибними з огляду на таке.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При цьому, статтею 95 Кодексу визначений загальний порядок здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а статтею 96 ПКУ передбачені особливості погашення податкового боргу комунальними підприємствами.
Як зазначено в пункті 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
За положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку або прийняти рішення керівником, його заступником про стягнення коштів платника з рахунків у банках; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 520/6746/2020.
Наразі до КП "Ревна" правомірно застосовано захід погашення податкового боргу, передбачений ст.95 ПКУ, як стягнення коштів з рахунків у банках.
Тож посилання на порушення положень статті 96 ПКУ є передчасним та недоречним, оскільки заходи щодо погашення податкового боргу комунальними підприємствами, визначені зазначеною правовою нормою, до позивача ще навіть не застосовувались.
Враховуючи викладене вище, в задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Ревна" необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Ревна" (вул.Калинова, буд. 3, м.Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область,15400) до Головного управління ДПС України у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів,14000) про визнання протиправним та скасування рішення зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2023 року.
Суддя С.Л. Клопот