17 лютого 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3671/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахуванні та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії, за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30 червня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії (донарахованої) за період з 01 січня 2016 років по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30 червня 2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01 січня 2016 року по 30 червня 2021 року. Так, внаслідок проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахунку в березні 2018 року, сформувалася заборгованість щодо виплати пенсії за 2016-2017 роки. Виплата вказаної заборгованості здійснювалася в порядку, встановленому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 від 14 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України №103. Враховуючи наведене, а також те, що тривала невиплата частини перерахованої пенсії за минулі періоди сталася з вини відповідача, позивач вважає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, перерахованих відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103, згідно положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ.
Ухвалою суду від 01 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, заперечуючи проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що доплату перерахованої пенсії за січень-березень 2018 року проведено у квітні 2018 року одночасно з пенсією в новому розмірі. Виплату суми доплати перерахованої пенсії за вказаний період, обчисленої станом на 01 січня 2018 року, забезпечено згідно з нормами рішень Уряду від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», від 14 серпня 2018 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадянам». Тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не порушено терміни виплат доходів, а відтак підстав для застосування положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» щодо проведення ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, немає.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про грошове забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивач у позовній заяві зазначає, що в березні 2018 року йому було здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 року у відповідності до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року та на підставі виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Чернівецькій області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Внаслідок проведеного відповідачем перерахунку сформувалась заборгованість за 2016-217 роки.
Разом з цим згідно доданих до позову матеріалів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у листі №2400-1703-8/26048 від 02 серпня 2022 року зазначено, що позивачу у березні 2018 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року. Водночас суми доплати перерахованої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, обчисленої станом на 01.01.2018 року, немає.
Крім того, у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , поданої відповідачем на виконання ухвали суду від 01 листопада 2022 року, відсутні докази здійснення перерахунку позивачу пенсії з 01 січня 2016 року.
Враховуючи викладене, позивачем не надано доказів щодо своїх тверджень про здійснення ОСОБА_1 перерахунку його пенсії саме з 01 січня 2016 року та, відповідно, щодо заборгованості саме за 2016 -2017 роки, з якою і пов'язується заявлені позовні вимоги.
У зв'язку з цим суд зазначає таке.
Згідно статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до змісту частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу.
Частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З огляду на викладене, з метою з'ясування дійсних обставин даної справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає за необхідне витребувати у ОСОБА_1 письмові докази здійснення перерахунку пенсії позивача починаючи з 01 січня 2016 року, внаслідок чого сформувалася заборгованість за 2016-2017 роки, про що вказано у позові.
Відповідно до частини шостої та восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Керуючись статтями 72, 73, 75, 77, 80, 94, 241, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Витребувати у ОСОБА_1 письмові докази здійснення перерахунку його пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року, внаслідок чого сформувалася заборгованість за 2016-2017 роки, про що вказано у позові.
2. Для подання до суду витребуваних доказів встановити ОСОБА_1 строк протягом п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Лелюк