справа № 492/831/22
Іменем України
13 лютого 2023 року м. Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Гусєвої Н.Д, при секретарі судового засідання Богдан А.І., за участю: представника потерпілого-адвоката Іовчева Д.Ф., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, що надійшла з Відділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Татарбунари Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не вчиняв однорідних правопорушень,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
05 вересня 2022 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_1 по ґрунтовій дорозі біля поля № 3 поблизу с.Павлівка Болградського району Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при об'їзді перешкоди, не переконався в безпечності маневру, не вибрав безпечного інтервалу та здійснив дотичний зіткнення з транспортним засобом марки «Renault Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , після чого не зупинився, а залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 «а», п. 13.1, п. 13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень не визнав та пояснив суду, що 05 вересня 2022 року приблизно о 14 год. 40 хв. він, керуючи транспортним засобом марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , їхав по ґрунтовій дорозі з с.Павлівка Болградського району Одеської області в сторону м.Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, замітив, що його доганяє транспортний засіб марки «Renault Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Він злякався за власне життя та здоров'я, у зв'язку з тим, що в Україні війна та почав маневрувати та не зупинятися, аж поки не виїхав автомобільну дорогу Арциз-Татарбунари та зупинився. Дорожньо-транспортної пригоди не було та не залишав її місце, оскільки зіткнення з транспортним засобом марки «Renault Duster» не було.
Розглянувши протоколи про адміністративні правопорушення, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши потерпілого та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, щов судовому засіданні провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень знайшла свого підтвердження і він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, з наступних підстав.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї провини у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень, його провина у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, повністю підтверджується обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення, поясненнями потерпілого, а також матеріалами справи.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав суду пояснення про те, що він разом з ОСОБА_3 05 вересня 2022 року на автомобілі марки «Renault Duster», здійснювали об'їзд полів та полезахисних смуг навколо с.Павлівка Болградського району Одеської області та почув звук бензопили і, зрозумівши що здійснюється незаконна вирубка дерев, вирішив перевірити зазначений факт. Він поїхав в напрямку вказаних звуків та, під'їжджаючи ближче, він побачив автомобіль марки «Ford Transit» до якого завантажувалась деревина. Об'їхавши вказаний автомобіль, він призупинив автомобіль під його керуванням попереду, проте в цей час автомобіль марки «Ford Transit» почав рух та, здійснюючи маневр по об'їзду його автомобіля, здійснив дотичне зіткнення вказаних транспортних засобів, а саме передньою правою частиною автомобіля марки «Ford Transit» о задню ліву частину керованого ним автомобіля. Водій автомобіля марки «Ford Transit» не зупинився та поїхав, у зв'язку з чим він почав на автомобілі його наздоганяти з метою зупинки, але автомобіль марки «Ford Transit» тільки після виїзду на автомобільну дорогу Арциз-Татарбунари, зупинився. Зіткнення транспортних засобів відбулося на ґрунтовій дорозі та він не переслідував би автомобіль якби не було б зіткнення.
Аналогічні показання у судовому засіданні дав допитаний в якості свідка ОСОБА_3 .
Також, провина ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ААД № 321942, № 321943 від 05 вересня 2022 року, згідно яких ОСОБА_1 05 вересня 2022 року о 14 год. 40 хв. по ґрунтовій дорозі біля поля № 3 поблизу с.Павлівка Болградського району Одеської області, керуючи транспортним засобом марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при об'їзді перешкоди, не переконався в безпечності маневру, не вибрав безпечного інтервалу та здійснив дотичне зіткнення на транспортний засіб марки «Renault Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , після чого не зупинився, а залишив місце дорожньо-транспортної пригоди;
- схемою місця ДТП від 05 вересня 2022 року та фототаблицями до неї, підписаною ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 без зауважень, згідно якої містить означення розміщення автомобіля, а також перелік отриманих автомобілями ушкоджень у вигляді: пошкодження передньої правої фари та переднього правого крила автомобіля марки ««Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ; пошкодження заднього бамперу з лівої сторони та кришки багажнику з лівої сторони автомобіля марки «Renault Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 ;
- довідкою про результати розгляду повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13 вересня 2022 року, згідно якої 05 вересня 2022 року о 15 год. 49 хв. до чергової частиниВідділення поліції № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області зі служби «102» надійшло повідомлення про ДТП між с.Павлівка та м.Татарбунари та при перевірці зазначеного факту було встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки ««Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на ґрунтовій дорозі між с.Павлівка та м.Татарбунари, біля поля № 3, при об'їзді перешкоди (зупинившийся автомобіль), не витримав безпечного інтервалу руху, здійснив дотичне зіткнення на стоячий автомобіль марки «Renault Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Після дорожньо-транспортної пригоди, водій ОСОБА_1 місце події залишив та був затриманий через два кілометри. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, яка здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно роз'яснень, що викладені у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам роз'яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови суду має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушень, зазначених у ст. 124 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно мало місце порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишення місця ДТП.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Судом встановлено, що досліджені у судовому засіданні докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п. 150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» в частині події дорожньо-транспортної пригоди.
У суду не виникає сумнівів щодо переконливості доказів, узятих в цілому по справі, з яких вбачається, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 в ході розгляду справи суду не надав.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди та його провина повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими судом, а невизнання провини ОСОБА_1 суд розцінює як обраний ним засіб захисту з метою ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не скоював дорожньо-транспортної пригоди, суд визнає безпідставними та декларативними, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 , не надав суду раціонального пояснення, чому у разі незгоди з діями працівників поліції та незгоди з даними, які були внесені до схеми ДТП, він підписав схему без будь-яких зауважень та застережень, тобто погодився з правильністю фактів та обставин, зафіксованих у схемі.
Суд, досліджені в судовому засіданні відеозаписи, надані суду ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 ,не приймає до уваги, оскільки за результатами перегляду відеозапису, окрім перегонів вищевказаних транспортних засобів, неможливо встановити обставини ДТП, яка мала місце 05 вересня 2022 року за участі транспортного засобу марки «Ford Transit», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки «Renault Duster», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та залишення місця ДТП ОСОБА_1 .
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 не надав суду пояснень, яким чином відеофайл спростовує обставини, викладені у протоколах, а саме порушення ним вимог Правил дорожнього руху, що спричинили дорожню-транспортну пригоду та залишення ним місця ДТП.
Крім того, суд не бере до уваги пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про те, що 05 вересня 2022 року дорожньо-транспортної пригоди не було за участю ОСОБА_1 , оскільки зазначене спростовується вищевказаними письмовими доказами та поясненнями потерпілого ОСОБА_3 .
Судом встановлено, що відсутні згідно вимог ст. 17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 не діяв в стані крайньої необхідності, необхідної оборони і не був в стані неосудності.
Суд вважає, що провадження по справі про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підлягає закриттю виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі: Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом …, який … становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення… .
Поняття кримінальне обвинувачення має автономне значення, котре не залежить від класифікації, що застосовується у внутрішньо-правових системах Держав-учасниць (справа Блохін проти Росії, рішення від 23 березня 2016 року, п. 179; Адольф проти Австрії, п. 30).
До кримінально-процесуального аспекту статті 6 Конвенції належать адміністративні правопорушення правил, які караються штрафами, обмеженням водійських прав, такими, як зняття балів, або призупинення чи скасування водійських прав (справи Луц проти Німеччини, п. 182, Шмауцер проти Австрії, Ігор Паскарі проти Республіки Молдова, п. п. 20-23).
Тому, статті 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в контексті ст. 6 Конвенції належить до кримінально-процесуального аспекту.
Стаття 6 пункт 1 Конвенції застосовується протягом усього провадження, метою якого є встановлення обґрунтованості кримінального обвинувачення включно зі стадією проголошення судового рішення.
Загалом гарантії статті 6 пункту 1 Конвенції застосовуються до апеляційного оскарження, коли ця інстанція є завершальною стадією відповідного провадження і його результат може бути вирішальним для притягнутих до відповідальності осіб.
Правове регулювання прав та свобод людини за національним законом полягає у створенні необхідних умов, якими слід забезпечити невідворотність адміністративної відповідальності.
В той же час має бути забезпечений справедливий баланс між загальним (публічним) інтересом невідворотності адміністративної відповідальності та дотриманням прав і свобод людини щодо строку давності про притягнення її до відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, в тому числі у справах «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» та ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії визначив строк давності як передбачене законом право порушника уникнути від переслідування або притягнення до суду за закінченням певного строку після скоєння правопорушення. Строки давності, які характерні для національних правових систем держав-учасниць, відповідають кільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності, попередження порушень прав обвинувачених, які могли б бути зменшені, якби судам доводилося розглядати їхні справи на основі доказів, що могли бути неповними за спливом часу (ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії, рішення від 20 вересня 2011 року, п. 570 та «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», рішення від 22 жовтня 1996 року, п. 51).
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення 05 вересня 2022 року. Протоколи про адміністративні правопорушення складено 05 вересня 2022 року та справа про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до Арцизького районного суду Одеської області 15 вересня 2022 року, та передані судді Гусєвій Н.Д. згідно з Реєстром судових справ і матеріалів, переданих на розгляд головуючому судді, - 16 вересня 2022 року. Справа призначена до розгляду на 29 вересня 2022 року, однак її розгляд було відкладено до 07 жовтня 2022 року для виклику в судове засідання потерпілого, свідків, але розгляд справи було відкладено до 11 жовтня 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 . Розгляд справи, призначений на 11 жовтня 2022 року, 01 листопада 2022 року, 15 листопада 2022 року, 29 листопада 2022 року, 13 грудня 2022 року, 13 грудня 2022 року, 17 січня 2023 року, 25 січня 2023 року, 02 лютого 2023 року, не відбувся у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги, відсутності фінансування на поштові витрати, знеструмлення електромережі суду, поданням до суду заяви представника потерпілого про неможливість прибути в судове засідання. Справа була призначена до розгляду на 13 лютого 2023 року, але на день розгляду справи пройшло три місяці після вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, тобто сплив строк, в межах якого, відповідно до діючого законодавства, до правопорушника могло бути застосовано адміністративне стягнення.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 38 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення, що відноситься до компетенції судів загальної юрисдикції, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Встановлення законодавцем строку давності притягнення до відповідальності є важливою гарантією прав особи, що випливає з принципу правової визначеності, який є елементом принципу верховенства права.
Строк давності спливає і під час розгляду справи про адміністративні правопорушення у суді, оскільки будь-які процесуальні дії та інші обставини (оголошенням повітряної тривоги, неможливість виклику в судове засідання учасників справи не з вини суду так як відсутнє фінансування на поштові витрати, знеструмлення електромережі суду, поданням до суду учасниками справ заяви про неможливість прибути в судове засідання тощо) протягом цих строків не припиняють їх перебігу.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм КУпАП дозволяє дійти висновку, що закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Аналізуючи наведені вище норми права, виходячи з вищенаведених фактів, беручи до уваги, що судом встановлена винність у вчиненні ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визнати винним вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, провадження в справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки на момент винесення даної постанови закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Також, суд звертає увагу на те, що у зв'язку з недостатньою кількістю в Арцизькому районному суді Одеської області суддів (з 2017 року кількість суддів у суді зменшилася з 5 до 1), щодо яких має здійснюватися автоматизований розподіл справ, внаслідок чого навантаження на одного суддю виходить за межі фізичних можливостей.
В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 року) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом» зазначено, що на державу покладається обов'язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.
У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст. 6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.
Отже, у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал, тому, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, що призвело до надмірного навантаження, яке утворилося на суддю, яка одна здійснює правосуддя в Арцизькому районному суді Одеської області замість п'яти суддів, унеможливило розгляд наявної справи у строки, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 38, 122-4, 124, 283-285, п. 7 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення № 492/831/22 відносно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено і оголошено 16 лютого 2023 року об 11 год. 15 хв.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.